ПВК, різні козачі організації та масштабна мобілізація на окупованих територіях дали можливість збити імпульс невдоволення навіть за часткової мобілізації серед російського населення. Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко оцінив 24 Каналу запас міцності Росії.
Цікаво Кінець ядерного лідерства Росії: як заборона імпорту урану змусить страждати економіку Путіна
Якими будуть втрати ворога у 2025 році
Тимочко пригадав, що Росія проводила мобілізацію у вибіркових регіонах, де рівень життя та освіченості населення найнижчий. Коли окупанти відступали, вони бажали втримати лінію фронту, відтак концентрувалися на бронетехніці, яку масово втрачали.
Зараз росіяни щодня втрачають не менш як 1000 – 1200 особового складу. За такої інтенсивності втратять ще близько 400 тисяч за рік. Тобто 900 тисяч вбитими й пораненими загалом. Це те, що ми фіксуємо,
– зазначив голова Ради резервістів.
Що цікаво, у 2023 році Росстат зафіксував надзвичайно цікаву цифру, яку невдовзі прибрав із сайту. Мовилося про те, що в Росії різко зросла кількість осіб з інвалідністю першої та другої групи – до 2 мільйонів.
Відповідно ці люди стають додатковим навантаженням на соціальну та медичну складову, адже потребують навіть мінімального забезпечення та догляду.
Якщо полічити втрати ворога вбитими, пораненими й інвалідами – 500 тисяч, 400 тисяч та 2 мільйони – вийде майже 3 мільйони осіб, яких більше не зможуть залучити у війну проти України.
Чи витримає Росії масштабну мобілізацію
Путін хвалився, що може і 16, і 25 мільйонів призвати. Проте економіка такий відтік працездатного населення не витримає. Уже російські роботодавці відкрито жаліються на нестачу робочої сили, особливо кваліфікованої. Крім того, будь-яка спроба посилити мобілізацію додатково викличе еміграцію працездатного населення,
– сказав Іван Тимочко.
Призвати можна навіть 20 мільйонів, але на кожного військового потрібно як мінімум 5 – 10 людей у тилу, які мають забезпечувати діяльність введення боїв чи участь регулярної армії у війні.
На території України воюють понад 600 тисяч російських військових. Загалом же армія країни-агресорки складає близько 2 мільйонів осіб. Тобто за будь-якої мобілізації росіяни мусять поповнювати війська з урахуванням того, що утворилися додаткові кордони з країнами НАТО: Фінляндією, Норвегією, Латвією, Естонією, Литвою та Польщею.
Росія втратила у країнах Балтії станції, які закачували паливо та нафту для експорту. Для того, аби посилити торгівлю чи будь-який інший вплив на цьому напрямку, окупантам потрібно посилювати військовий складник.
Уже були певні спроби, як-от намагання відсунути кордон. Утім, це виклики, які збільшують навантаження на людський ресурс у Росії, зокрема, на фінансову та військову складову. Це те, що не можна вирахувати на даному етапі, проте сильно шкодить запасу міцності.
Крім того, невдовзі має відбутися безпековий форум за участі більш як 100 країн. Імовірно, будуть запроваджені обмежувальні заходи та економічні санкції. Такі кроки також впливатимуть на мотивацію ведення війни.
Ситуація на фронті: найголовніше
- Найгарячішою ситуація залишається на Куп'янському, Покровському, Краматорському та Харківському напрямках.
- На Харківщині відбулося 13 бойових зіткнень. Відбито 10 атак у районах Липців, Тихого та Вовчанська. Бій триває поблизу населеного пункту Стариця. Українські захисники штурмовими діями відтісняють противника від переднього краю оборони, на окремих ділянках мають успіх.
- Силам оборони вдалося зупинити ворога на Харківщині та завдати йому вогневого ураження. Україна проводить контрнаступальні дії. Окупанти намагаються створити "буферну зону", а також планують здійснити маневр і обійти Куп'янськ зі сходу. Проте успіхів не мають.