Не існує жодних універсальних рецептів, які допоможуть правильно любити свою дитину, або точно зробити її щасливою. Про це 24 каналу розповіла освітня психологиня, членкиня Американської психологічної асоціації, фахівчиня з психічного здоров'я Ані Леоніла Іоселіані.

Важливо Як навчити дитину розуміти себе та інших: корисні поради психологині для батьків

Що передує вигоранню

Один з факторів, які можуть спричинити психологічне вигорання – спроби відповідати химерним ідеалам батьківства. Хоча бути ідеальною мамою чи татом або якось "правильно" любити свою дитину неможливо.

Любов – дуже абстрактне поняття, яке змінюється від людини до людини. Важливо ставитись до дитини із повагою. Якщо ми поважаємо дитину, її потреби, зважаємо на її думку, тоді зможемо правильно спрямувати свою любов. Якщо ми приймаємо дитину такою, якою вона є, не заважаємо їй отримати власний досвід і намагаємося допомогти додатково опанувати навички, потрібні для життя у великому соціумі, тоді все буде окей".

Ані Леоніла Іоселіані

Членкиня Американської психологічної асоціації, фахівчиня з психічного здоров'я

Психологиня наголосила, що ключовий нюанс для батьків під час виховання дитини – багато, дуже багато терпіння. Але якщо вони відчувають, що більше немає ані терпіння, ані сил – це нормально.

Кожен має свій запас енергії, але в якийсь момент він буквально повинен закінчитися. Це – не просто нормально, це – чудово. Це означає, що батьки можуть показати, як воно – бути живою людиною,
– каже Іоселіані.

Вона пояснила, що дитина повинна сприймати маму чи тата саме як людину. Це означатиме, що батьки впоралися з вихованням, "навчили дитину співчувати іншим, навчили її емпатії, ми навчили дитину поважати нас, так само як ми поважаємо її". Однак у будь-якому разі батьки не мають боятися виглядати неідеальними.

За словами психологині, усі мами й діти різні, тому не варто шукати ідеал / Фото Pixabay

Фахівчиня розповіла, що існують поняття, які псують життя родинам.

"Ідеальна мама" – це найжахливіше поняття, яке псує життя дітям і мамам. Ідеальної мами не існує. У кожної дитини є своя мама. Всі мами різні, всі діти різні. У всіх різні потреби. Потрібно це прийняти та дозволити собі бути насамперед людиною. Не потрібно бути супергероїнею,
– пояснила вона.

Цікаво Хто щасливіший – батьки чи чайлдфрі: пояснення зіркового нейробіолога

Як полегшити собі батьківство

За словами Іоселіані, для того, щоб молоді батьки могли полегшити собі життя, потрібно пам'ятати кілька рекомендацій:

  • Не мовчіть, якщо погано. Коли є відчуття, що все жахливо і більше немає сил, варто на кілька хвилин зайняти дитину мультиком, розмальовкою чи іграшкою. Вийти в іншу кімнату, покричати в подушку, поплакати, впоратися з власними негативними емоціями й повернутися до дитини.

Прокричались, повернулися, пояснили дитині, чому мама плакала. Важливо, щоб дитина розуміла: нормально, якщо мама плаче, коли погано. Якщо дитина ніколи не бачить, що мама або (що гірше) тато плаче, створюється ілюзія, яка потім дуже гірко розіб'ється. Якщо дитину не навчили, як справлятися з тим, що батькові погано, то зіткнувшись із цим, вона злякається,
– уточнила психологиня.

  • Не бійтеся просити про допомогу. Якщо батьки з чимось не справляються чи відчувають, що їхнього ресурсу на все не вистачає – варто звернутись по допомогу. Будь-яку.

За словами психологині, у разі необхідності варто звертатися по допомогу / Фото Pixabay

Це не означає, що потрібно найняти няню, щоб вона виховала наших дітей. Якщо є можливість попросити когось прибрати чи приготувати вечерю, щоб ви мали можливість пограти з дитиною – використайте її. Можливо, хтось може погуляти годину з дитиною, щоб ви мали можливість відпочити. У США кажуть: "It takes to village a raise a child" – щоб виростити дитину потрібно все село. Тому просити про допомогу – це нормально,
– наголосила психологиня.

Зверніть увагу Що робити, коли дитина загубилася: важливі поради поліції

  • Не забувайте про власні потреби.

Кожна людина, навіть мама, має право на власні потреби, бажання та емоції. Їх потрібно вдовольняти, щоб повноцінно виконувати свої батьківські функції,
– зазначила фахівчиня.

У цьому питанні завжди доречно згадувати аналогію, до якої часто вдаються психотерапевти: під час аварійної ситуації у літаках кисневу маску потрібно спочатку вдягти на себе, а потім – на дитину.