Це одна з найвизначніших подій в історії людства – 2 вересня 1945 року. На американському лінкорі в Токійській затоці Японія підписує Акт капітуляції – Друга світова війна офіційно завершена. Під пильним поглядом простих матросів та півтисячі журналістів головнокомандувачі союзних військ ставлять свої підписи. Один із них належатиме українцеві Дерев’янку. Генерал-лейтенанту , про якого тепер мало хто пам’ятає.
У його родині не було військових. Батько – простий уманський каменотес, – у своєму синові бачив майбутнього помічника посеред гранітних кар’єрів. Та з роками було зрозуміло: цей хлопець здатен на більше. Спочатку Київська військова школа, далі Харківська – тут він почне вчити японську мову, не знаючи, що за декілька десятиліть це приведе його до піку кар’єру.
Та це згодом , а поки він серед найосвіченіших військових свого часу. У 1936 році отримує від уряду особливе завдання: керувати базою в Казахстані, через яку доставляли зброю та боєприпаси для китайців. Їхній маршрут пролягав через високогір'я Тянь-Шаню та піски однієї з найбільших пустель планети – Гобі.
Читайте також: Як легендарний український спортсмен змінив хокей
Далі розгортається Друга світова і для Кузьми знаходять не менш відповідальне завдання – очолити розвідувальний штаб у Східній Пруссії, потім Курська битва, звільнення Харкова, битва за Дніпро. У нього десятки найвищих нагород, звання генерал-лейтенанта та головне – незаплямована репутація.
Коли в Європі згасають воєнні баталії і німецькі війська здаються, епіцентр подій переноситься в Азію – тут досі триває запекла боротьба між Японією та США.
9 серпня 1945 року Радянський союз також вступив у війну з Японією. Сюди направляють Дерев’янка. Та всього через 5 днів "країна сонця, що сходить" змушена капітулювати. Ще в дорозі українцю повідомляють – саме йому доручають стати представником Радянського союзу під час підписання Акта капітуляції. Для багатьох цей вибір став несподіваним. Чому Дерев’янко? Тільки через знання японської та англійської?
Навряд чи. Хтось казав – його обрали, аби віддати належне 7 мільйонам українців, які брали участь у війні. А може, підпис українця мав стати аргументом для входження України в ООН як окремої держави?
Як би там не було, але того дня на нього була звернена увага всього світу. Коли оголосили чергу Радянського Союзу, Дерев’янко неспішно підійшов до столу. Дістав із кишені ручку і підписався. Після 6 років кривавої війни нарешті настав мир.
Читайте також: Галичанка, яка стала найкращим мандрівним репортером Європи у міжвоєнний час