Першим депутати постмайданної ради зняли недоторканність з Сергія Клюєва та колишнього комбата "Айдару" Сергія Мельничука. Клюєв з України втік, а нещодавно Євросоюз зняв з нього санкції, бо доказів вини ГПУ так і не надала. А Сергій Мельничук, якого звинуватили у розбої, катуванні, викраденні людей та бандитизмі, хоч імунітету не має, а парламент відвідує. Ще й любить стрімити пленарні засідання.
Читайте також: Скасування депутатської недоторканності: Конституційний суд призначив розгляд справи
Без депутатського імунітету живе й Вадим Новинський з "Опозиційного блоку". Ходить на засідання. А ще, депутат, якому інкримінують сприяння у захопленні церковної влади, активно бере участь у релігійному житті України.
Ми вимагаємо, щоб не тільки з депутатів, а й з Президента була знята недоторканність. Щоб не було у нас в країні нікого, хто б мав якісь особливі привілеї: ні суддя, ні Президент, ні народний депутат. Всі повинні бути рівними перед законом,
– переконаний Новинський.
Через бурштинові оборудки без імунітету залишилися Борислав Розенблат з БПП (а нині позафракційний) та Максим Поляков з "Народного фронту". І, схоже, дискомфорту не відчувають. Розенблат проводить дітям екскурсії у Верховній Раді, у вільний від роботи час смажить шашлик. Максим Поляков щодня на роботі, інколи у відрядженнях.
"Відсутність політичної волі у керівництва держави, безпосередньо, у Петра Порошенка та його найближчих представників тих чи інших груп, тому що ми розуміємо, це не тільки "Народний фронт". І вони всі разом надають політичний дах тим особам, навіть з яких зняли імунітет. Проте притягти до відповідальності, особливо кримінальної – неможливо", – запевнив експерт антикорупційної групи РПР Олег Леменов.
Про зняття недоторканності українські політики говорять вже давно. Це – передвиборча обіцянка чи не кожного кандидата. Але законопроекти з'явилися лише, коли під парламент прийшли тисячі мітингарів.
Читайте також: Конституційний суд визнав незаконним оподаткування пенсій в Україні
Поставити їх на голосування парламент зможе лише після висновку Конституційного суду. А поки законопроект не ухвалений, Генпрокуратура має просити дозволу у Верховної Ради, щоб заарештувати та обрати депутату запобіжний захід.
Конституційний суд чи є незалежним органом? У мене є величезні сумніви. Як мені здається, він є повністю підконтрольний Президенту України. І саме на ньому замикається це, знову ж таки, наявність чи відсутність політичної волі, вищого політичного керівництва,
– додав Леменов.
Експерт вважає, що Конституційний суд може затягнути розгляд законопроектів. Але навіть, якщо судді швидко дадуть висновок, то недоторканними депутати стануть лише з наступного скликання, тобто, з 2020 року.
Нагадаємо, 19 жовтня 2017 року Верховна Рада включила у порядок денний та скерувала до Конституційного суду два законопроекти, які передбачають обмеження депутатської недоторканності.
Згодом Президент України Петро Порошенко звернувся із закликом до Конституційного суду якнайшвидше розглянути законопроекти щодо недоторканності народних депутатів на предмет конституційності, щоб Верховна Рада змогла підтримати їх у першому читанні.