Епоха президента Порошенка іде в небуття. За часів його володарювання Україна досягнула певного прогресу, тому несправедливим буде все фарбувати у чорні кольори. Але так само важливо відзначити, що влада Порошенка призвела до деградації у багатьох напрямках та тотальної дискредитації слова "реформи".

Читайте також: Які палки в колеса встиг поставити Порошенко Зеленському

На посаді президента Володимир Зеленський не встигне зробити все та одразу. Можливо, навіть, він не зможе задовольнити більшість громадян, оскільки суспільство завжди має завищені очікування. Але Зеленський точно може відновити довіру до інституту президента та зупинити найгірші, порочні практики Петра Порошенка.

Петро Порошенка
Петро Порошенко

Зрештою, Зеленський просто має чесно робити свою роботу. Бути прогресивним, стати гарантом Конституції та бути взірцем її дотримання. Для цього треба зробити не так вже і багато.

Перше – підписання законів

Це – робота президента. Саме він, відповідно до 94 статті Конституції, протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його.

Також президент має право не підписувати закон, а заветувати. Тобто – повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду.

Порошенко систематично зловживав своїми обов’язками, просто не підписуючи закони. Він побив рекорди всіх своїх попередників. Ми підрахували, що за час своєї п”ятирічної каденції, Порошенко 121 раз порушив Конституції України. Загальний час “перетримки” законів, станом на лютий поточного року, складав 3639 днів – майже 10 років.

Що робити Зеленському? Тому, вступаючи в повноваження, Зеленському важливо оприлюднити інформацію числа законів, які знаходяться у президента України на підписі, але так і не дочекалися автографу Порошенка.

Це неможливо уявити в нормальних цивілізованих країнах. І тільки за це Порошенко мав бути усунутий з посади в порядку імпічменту. Навіть у сусідній Румунії, яка зовсім нещодавно стала членом Євросоюзу, президент має виконувати свою роботу, навіть якщо йому дуже не хочеться.

Читайте також: Інформаційна зброя: які медіа контролює Порошенко

Як це сталося зі звільненням рік тому очільниці Національного антикорупційного директорату Лаури Ковеші. Президент не поспішав із втіленням рішення про її відставку, аж поки урядова коаліція не отримала рішення Конституційного суду Румунії на підтримку вимоги щодо звільнення і не пригрозила застосувати до президента процедуру імпічменту.

Друге – призначення суддів

Друга нескладна робота президента, яку повністю провалив Порошенко – це призначення суддів. Ситуація із суддями в Україні просто катастрофічна. Відповідно до закону "Про судоустрій та статус суддів" саме президент видає указ про призначення судді не пізніше 30 днів після отримання подання від Вищої ради правосуддя.

Але, контролюючи однією рукою цю суддівську інквізицію, Порошенко міг маніпулювати долею практично кожного судді в Україні, вимагаючи від них особистої відданості. Свій підпис під указом про призначення він розмінював на слова служити вірою та правдою інтересам свого сліпого політичного траста.

Що робити Зеленськогому? Новообраний президент мав би публічно звернутися до суддівських органів – Вищої Ради правосуддя, Вищої кваліфкомісії суддів та Державної судової адміністрації.

Вимога – оприлюднити інформацію по ситуації із правосуддям в України, а саме: кількість суддів без повноважень, наявності вакантних посад, вирішити питання про тимчасове відрядження суддів до судів, де кількість суддів відсутні взагалі або де їх кількість є критично недостатньою.

Порошенко маніпулював суддями
Порошенко маніпулював суддями

Ви можете уявити, що сотні суддів України зависли, вони продовжують отримувати зарплату, але їхнє призначення на посаду гальмувалося Порошенком? Так само десяткі судів в Україні взагалі не мають легітимних суддів, і якщо це скласти до купи, тобто в масштабах України ціла область позбавлена правосуддя.

Порошенко так само вміло маніпулював переведенням суддів, наприклад, забираючи їх з судів, що опинилися на окупованих територіях, і переводив у козирні столичні суди в обмін на обіцянку до останньої краплі крові служити попередньому президенту.

Так само Зеленському треба максимально залучити міжнародних експертів для обрання суддів та їх кваліфікаційного оцінювання. Ми вже маємо позитивний досвід - завдяки інозменцям склад антикорупційного суду набагато кращий, ніж Верховного суду, де Порошенко управляв набором суддів практично в ручному режимі.

Зеленський має відмовитися від засекречених указів та декларування в СБУ

Зовсім нескладно Зеленському буде відмовитися від ганебної практики Порошенка щодо видачі засекречених указів, що є прямою відсилкою в найгірші часи Януковича. Ті ж укази, які Порошенко обложив грифами, мають бути розсекречені – як, наприклад про заохочення одіознійшого першого заступника глави СБУ Павла Демчини, якого проклянають усі українські підприємці, що зіштовхнулися зі свавіллям департаменту К СБУ.

Також Зеленський має показати своє лідерство у скасуванні такого явища, як засекречене декларування з боку силовиків. За часів Порошенка керівництву СБУ та Головної військової прокуратури вдалося поставити себе вище всіх громадян України та приховати власні декларації. Ніхто не бачив майна того ж Демчини або Матіоса. Зараз їх треба просто розсекретити.

І так само провести повну перевірку працівників СБУ, правоохоронних органів, військових, розвідників – адже в сірій зоні української держави, що прихована від очей громадськості, обертаються величезні гроші та кадри, що давно не відповідають своїм посадам.

Працівники СБУ не декларують статки
Працівники СБУ не декларують статки

Разом із булавою президента Зеленському переходить у підпорядкування одна з найбільш тіньових структур – Державне управління справами, яке мало просто обслуговувати побутові потреба першої особи держави, але перетворилося на державу в державі.

Читайте також: Які прощальні подарунки робить Порошенко олігарху Ахметову

Провести реформу ДУС нескладно – просто необхідно оприлюднити всю інформацію щодо майна, яка знаходиться у віданні управління, та визначитися з його подальшим використанням. Готелі, спиртзаводи, виробництва молочної продукції – за це можна виручити кошти, які підуть на фінансування справжніх потреб держави.

Ці реформи не потребують додаткових законів, а лише політичної волі. І від цього також буде залежати, чи стане президентство Зеленського успішним.