Про що була скарга Росії

У справі "Росія проти України" держава-агресорка наполягала на тому, що "перелік злочинів України, які вже є адміністративною практикою, складається з численних пунктів", а саме:

  • вбивства,
  • викрадення,
  • примусове переміщення,
  • втручання у право голосу,
  • обмеження використання російської мови,
  • напади на російські дипломатичні установи,
  • обмеження свободи слова,
  • дискримінаційні переслідування,
  • насильницькі зникнення,
  • втручання в право власності громадян Росії.

Росія наполягала, що водопостачання Криму було свавільно припинено. Крім того, Україна, яка не закрила свій повітряний простір, мовляв, несе відповідальність за смерть пасажирів та екіпажу рейсу MH17 Malaysia Airlines.

Читайте також Росія лише за кілька днів попсувала життя у кількох країнах, а ООН і далі плазує

Відповідно до правила 39 регламенту Суду про вжиття тимчасових заходів уряд Росії вимагав забезпечити припинення обмеження прав російськомовних осіб в школах та в медіа, а також розблокувати Північно-Кримський канал.

22 липня 2021 року ЄСПЛ відхилив клопотання про тимчасові заходи, оскільки вони були необумовлені серйозними ризиками завдання непоправної шкоди одному з основних прав за Конвенцією. Цікаво, що сама Росія дуже рідко виконує рішення ЄСПЛ згідно з правилом 39. Це неодноразово призводило до загибелі українських громадян у місцях несвободи.

Не хотіла спалити мости

Питання щодо того, чи Росію витурили з Ради Європи, чи вона звідти пішла сама – залишається відкритим, зважаючи на поведінку держави-агресорки. Попри те, що 15 березня 2022 року Сєргєй Лавров анонсував про вихід з організації та денонсацію основоположних договорів Ради Європи, а 16 березня комітет міністрів ухвалив Резолюцію, згідно з якою Росія припинила бути членом організації, 19 квітня Росія надіслала в ЄСПЛ пакет документів у справі "Росія проти України".

Ймовірно, таким чином, держава-агресорка ще сподівалася на "швидку спецоперацію" та на повернення до лона Європи, тому не хотіла спалити мости. Ба більше, така поведінка є яскравою ілюстрацією зловживання правом, яке отримало належну реакцію ЄСПЛ.

Чи означає рішення Суду "відмову задовольняти позов Росії"

Одноголосне рішення ЄСПЛ від 4 липня 2023 року про вилучення заяви з реєстру справ відповідно до пункту 1 (a) статті 37 Конвенції є ні відхиленням скарги Росії, ні її задоволенням. Так само, до нього не можна апелювати, стверджуючи, що Суд визнав відсутність будь-яких порушень, які перераховувала держава-агресорка у своїй скарзі. Рішення не стосувалося справи по суті, але є знаковим у практиці ЄСПЛ.

До теми Вийшла, щоб повернутися: для чого Росії ажіотаж з зерновою угодою

  • По-перше, Суд рішуче відкинув намагання Росії зловживати правами сторони Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, зважаючи на те, що Росія з моменту припинення членства в Раді Європи не реагувала на запити ЄСПЛ під час розгляду справ, у яких виступала відповідачем (Грузія проти Росії (II) (справедлива сатисфакція) [ВП], Б. проти Росії, Свєтова та інші проти Росії тощо).
  • По-друге, ЄСПЛ підтвердив, що правила є однаковими для всіх, зокрема, правила процедури розгляду справи. Суд прагнув забезпечити для сторін справедливе, неупереджене та змагальне провадження. Він дозволив Росії надати зауваження, призначити суддю ad hoc та надалі використовувати захищені засоби електронної комунікації. Взамін ЄСПЛ просив лише використовувати офіційну мову судочинства та підтвердити намір продовжувати розгляд заяви. Однак Росія хотіла власні правила.

Чи це кінець?

Росія продовжує загравати з Радою Європи. Вона очікує, що з часом повториться історія її безумовного повернення у ПАРЄ у 2019 році. Саме тому рішення по денонсацію договорів, Ради Європи, зокрема Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, відкладалося 5 місяців до лютого 2023 року.

Та навіть вихід з понад 20 конвенцій не означає, що Росія планує не повертатися. Врешті, Греція, яка 5 років перебувала поза системою Ради Європи (під час режиму чорних полковників), "демократизувалася" та поновилася в переліку членів.

Рішення про вилучення заяви з реєстру відповідно до правила 43 Суду може бути переглянуте за виняткових обставин. Відповідно – справу буде поновлено. Утім до того моменту вже можуть бути розглянуті індивідуальні скарги за окремими з порушень, на які вказувала Росія, тож необхідність міждержавного провадження просто зникне.

Рекомендуємо Своя для усіх: як Ердоган намагається вибити Туреччині привілеї у світі

У 2021 році Росія активно готувала світову та європейську спільноту до "не все так однозначно" й "Україна вбиває дітей Донбасу". На противагу триваючим на сьогодні 4 міждержавним справам, де вона виступає відповідачем, Росія подала одну заяву, в якій, здається, вказала всі можливі й неможливі порушення Конвенції і додаткових протоколів до неї.

Однак вона програла вже тому, що з початку повномасштабного вторгнення зустріла опір пропагандистським наративам з боку Ради Європи в цілому.

Кремль концентрується на іншому майданчику

Росія тимчасово втратила Раду Європи, однак сконцентрувала зусилля на ООН. Саме тому час від часу з'являються одіозні звіти, в яких висвітлено шкідливий вплив санкцій на громадян Росії, подання до Комітету з ліквідації расової дискримінації щодо пригнічення Україною прав російськомовних, просунуто підхід до прирівняння агресора та жертви агресії.

Росія продовжила бути активною в ході розгляду справ Міжнародним судом ООН за заявами України. Це попри те, що намагалася маніпулювати відмовою брати участь в провадженнях та досі не виконала жодного рішення про тимчасові заходи.

Маючи на посаді віцепрезидента Суду громадянина Росії, а в складі – громадян поки що "дружніх" держав, Росія сподівається отримати добре відомі половинчасті рішення, а згодом – з посиланням на власне законодавство наполягати виконувати лише ту їхню частину, яка стосується супротивної сторони.