Токсичний Лукашенко
Залякування опозиції, тисячі протестувальників за ґратами, терористичне захоплення літака з засновником telegram-каналу NEXTA Протасевичем, ситуація зі спортсменкою Христиною Тимановською – все це обличчя по своїй суті тоталітарної системи, яку десятиліттями вибудовував незмінний політичний лідер сусідньої держави Олександр Лукашенко, який вже навіть почав активно конкурувати з Путіним в питанні власної токсичності для західного світу.
Читайте також За парканом під напругою: біля Мінська може бути табір для політв'язнів
Соціальні протести та обурення білоруського суспільства цілком виправдані й кому як не нам розуміти, чому народ просто не в змозі терпіти свавілля з боку влади та цілковиту деградацію власної країни, яка суттєво пришвидшується у світлі останніх санкцій проти тамтешнього режиму.
Україна натомість отримала ще одну точку нестабільності на своїх північних кордонах та практично ізольованого Лукашенка, який заганяє Білорусь під ще більший політичний вплив зі сторони Кремля з одного боку, та максимально затискає репресивні лещата в середині власної країни – з іншого.
9 серпня буде річниця початку протестів у зв'язку з фальсифікованими результатами тогорічних президентських виборів, що цілком ймовірно викличе новіакції спротиву, до яких режим у Мінську, згідно з даними медіа, вже починає активну підготовку.
Репресії замість діалогу
Замість відкритого діалогу з власним народом Лукашенко прагне обгородитися мурами та колючим дротом, будуючи нові концтабори для політичних в'язнів у селищі Новоколосово неподалік власної столиці. На ряду з цілковитим розгромом усіх незалежних ЗМІ це виглядає не інакше, як підготовкою до чергового протистояння з народом, яке перетворюється у фактичну боротьбу за виживання.
До теми 27 років диктатурі: як Лукашенко перетворив Білорусь у заповідник СРСР
Те, що сьогодні відбувається у сусідній Білорусі – це черговий тест на міцність для світової спільноти. А реакція Брюсселю та Вашингтону стане багато в чому визначальною щодо перспектив подальших демократичних перетворень у решті республік колишнього СРСР. Вибір насправді доволі простий – залучення всіх можливих механізмів дипломатичного та економічного тиску на тих політиків та режими, які відчули безкарність й попросту знущаються з власних громадян або черговий відкат в бік закривавлених автократичних режимів в регіоні та зміцнення Росії, як апологета подібних процесів. Це світоглядний вибір від якого, в тому числі залежатиме майбутнє того таки Європейського Союзу.
Максимально об'ємний спектр економічних та політичних санкцій – це той дієвий інструмент, який потрібно використовувати в конкретному випадку задля відстоювання тих принципів і цінностей, які лягли в основу побудови усіх демократичних суспільств. І цей інструмент варто використовувати до того часу, поки він не почне діяти та змушувати окремих політиків керувати власними державами цивілізовано, за встановленими правилами гри.
В цьому контексті абсолютно виправдані кроки з української сторони щодо введення мита на імпорт білоруської машинобудівної продукції та закриття авіапростору, що я особисто всіляко лобіював та підтримував. Оскільки подібні рішення сприятимуть розвитку економіки нашої держави та підуть на користь українським компаніям. Україна буде дуже уважно слідкувати за прийдешніми подіями в Білорусі, ми маємо консолідуватися з нашими партнерами – Польщею, Литвою, Латвією та Естоніє заради підтримки білоруського народу.