Президент Франції Еммануель Макрон після зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним заявив, що країни вітають це рішення, оскільки проєкт закону суперечить мінським домовленостям, і саме з цієї причини був відкликаний з ініціативи президента України Володимира Зеленського.
До теми У Росії пригрозили Україні через закон про перехідний період
"Ніякого впливу Кремля не було"
Законопроєкт "Про основи державної політики перехідного періоду" був схвалений урядом 4 серпня 2021 року. Однак 24 січня Кабмін зібрався на позачергове засідання й відкликав документ.
Прессекретар президента України Сергій Никифоров у коментарі сайту 24 каналу заперечив інформацію, що це було зроблено через вплив Росії.
Законопроєкт "Про засади державної політики перехідного періоду" був відкликаний для доопрацювання через рішення Венеційської комісії. Позиція України та позиція Офісу Президента з цього питання не змінилася. Ніякого впливу Кремля на відкликання цього законопроєкту не було.
Сергій Никифиров
Прессекретар президента України
Також він додав, що коли саме повернуть законопроєкт – буде залежати від його авторів та Верховної Ради.
Сергій Никифиров / Фото Офісу Президента України
Про що йдеться в законопроєкті
У законопроєкті зазначається, що державою-агресором і державою-окупантом є Росія, а відповідальність за порушення прав і свобод людини та громадянина на тимчасово окупованих територіях, а також за майнову і моральну (немайнову) шкоду, завдану Україні, юридичним та фізичним особам внаслідок збройної агресії, покладається на Росію, як на державу-окупанта відповідно до принципів і норм міжнародного права.
Документ також визначає засади державної політики перехідного періоду та спрямований на уніфікацію підходів до деокупації тимчасово окупованих територій, їх реінтеграцію, а також сприяння подоланню наслідків збройної агресії Росії проти України та неповторення окупації.
Що таке перехідний період
Проміжок часу, протягом якого реалізується державна політика, спрямована на протидію збройній агресії Росії проти України, відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону та забезпечення державного суверенітету України, відновлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях, подолання наслідків збройної агресії Росії проти України, реінтеграцію тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їх мешканців, розбудову сталого миру і неповторення окупації.Венеційська комісія опублікувала висновок на український законопроєкт "Про засади державної політики перехідного періоду" в жовтні 2021 року. Він пропонує регулювання принципів держуправління та правосуддя на окупованих територіях під час процесу їхньої реінтеграції. У тексті, який отримала "Європейська правда", є як критика, так і підтримка окремих положень урядового проєкту.
Актуально Зеленський "зняв" законопроєкт деокупації на вимогу "Норманді", – Макрон
Що кажуть експерти
Політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко наголосив, що законопроєкт у Верховній Раді навіть не розглядався. Тому, з боку України, це суто тактична дія та певна тактика для розблокування переговорного процесу у нормандському форматі.
Ми нічим не поступаємося. Це не означає ухвалення законодавчо якихось вимог Путіна, прямих переговорів з сепаратистами. Тобто, жодної поступки тут немає. Цей документ стосується потенційного майбутнього. Реалізувати цей законопроєкт, який стосується й анексованого Криму та тимчасово окупованих територій Донбасу, можна лише тоді, коли виникнуть сприятливі для цього умови. Я б сказав, що це законопроєкт про майбутнє, якщо для цього будуть сприятливі обставини.
Володимир Фесенко
Політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента"
На думку експерта, реалізувати його можна лише за однієї умови – якщо у Росії виникне глибока системна криза й вона буде неспроможна контролювати ані Крим, ані окуповані частини Донбасу. Фесенко розповів, що у законопроєкті дійсно є розбіжності з мінськими домовленостями. Вони стосуються того, що, наприклад, там не закріплено у Конституції особливий статус ОРДЛО, не йдеться про "народну міліцію".
Цей законопроєкт – фактично наша позиція на майбутнє, політичний документ, наша програма дій щодо деокупації цих територій, коли для цього будуть сприятливі обставини. Він не стосується реалізації мінських угод на компромісній основі. Там інша мета. Я б сказав, що це політико-ідеологічний проєкт, хоча він є і програмним. Але логіка там зовсім інша ніж та, що в мінських угодах,
– додав політолог.
Володимир Фесенко / Фото з фейсбуку експерта
Однак, пояснив фахівець, відкликали цей законопроєкт суто з тактичних міркувань. Україна нічого не втрачає, але дає можливість рухатися далі в переговорах в нормандському форматі. А якщо вони зайдуть в "глухий кут", якщо Росія буде продовжувати цю непряму анексію окупованих територій на Донбасі, можна повернути цей законопроєкт у законодавчий процес.
Вибори президента у Франції
Політолог Максим Джигун розповів, що позиція Франції та Німеччини, зокрема, щодо мінського процесу, мабуть, одна з найбільш непевних за останні роки. Зважаючи на те, що німці включають та політизують цей процес. Французи зі свого боку намагаються вирвати лідерство у Європі.
Вочевидь законопроєкт, який передбачав "перехідний період" розходився дещо з тим трактуванням мінських домовленостей, які влаштовують Росію та на які пристали деякі європейці. Для Макрона – це ситуація, в якій він розуміє заздалегідь невдоволення Путіна в разі ухвалення подібного законопроєкту та заходження далі перемовин в нормандському форматі далі у глухий кут.
Максим Джигун
Політолог
За словами фахівця, у Франції будуть президентські вибори, тому "йому треба демонструвати своє лідерство. Продовження розвитку цього законопроєкту чи його прийняття могло б послабити можливість проведення "нормандського формату".