Буде одним з ключових питань року, – Кулеба про наближення до передачі заморожених активів Росії

В ефірі телемарафону 2 січня міністр закордонних справ зазначив, що країни на другій фазі ухвалення рішень. Вони стосуються передачі Україні заморожених російських активів, передає 24 Канал.

Читайте також Наслідки війни: що відбувається з економікою Росії

У партнерів уже є напрацювання

Як каже Дмитро Кулеба, вже є конкретні напрацювання як у Європейському Союзі, так і США. Для прикладу він навів Бельгію. Ця держава передала на потреби України податки з доходів на російські активи.

Глава МЗС додав, що є акти законодавства, які схвалили деякі країни. Ці документи передбачають створення механізмів, які дозволяють передати Україні гроші.

Зараз той етап, коли всі зусилля мають бути зведені в єдину правову рамку, тобто мають бути створені єдині правила для країн ЄС та країн G7. Це буде одним із ключових питань цього року, над яким ми працюватимемо– наголосив Дмитро Кулеба.

Звернімо увагу на статтю, яка 16 грудня 2023 року вийшла на Financial Times. У ній ішлося про те, що держави G7 близькі до можливої конфіскації активів Росії. Мета цього – передача відповідних коштів нашій країні.

Існує також припущення з боку США. У країні вважають, що 24 лютого 2024 року – під час майбутньої зустрічі лідерів G7, обговорюватимуть питання конфіскації активів країни-агресорки.

Німеччина заморозила понад 4 мільярди євро

Звернімо увагу, що напередодні Нового року Німеччина зробила подарунок Україні під ялинку. Вона заморозила активи Росії на суму у понад 4 мільярди євро. До цих активів входять заморожені кошти, економічні ресурси певних осіб, а ще фінанси російського центробанку, які також потрапили під блокування.

Крістіан Вагнер, представник МЗС Німеччини, згадав про рішення країн G7 примусити Росію "заплатити за відбудову України в довгостроковій перспективі". Для цього й ухвалили рішення про замороження російських державних активів відповідно до правових систем держав-учасниць.

Питання передачі Україні заморожених російських активів особливо гостро постало після зволікань з боку західних партнерів. Так, в ЄС не змогли дійти згоди у питанні виділення довготермінової допомоги у розмірі 50 мільярдів євро. Також у США республіканці та демократи не домовилися, внаслідок чого Україна так і не отримала 61 мільярд доларів, про що парламентарів просив Джо Байден.