В ефірі телемарафону 2 січня міністр закордонних справ зазначив, що країни на другій фазі ухвалення рішень. Вони стосуються передачі Україні заморожених російських активів, передає 24 Канал.

Читайте також Наслідки війни: що відбувається з економікою Росії

У партнерів уже є напрацювання

Як каже Дмитро Кулеба, вже є конкретні напрацювання як у Європейському Союзі, так і США. Для прикладу він навів Бельгію. Ця держава передала на потреби України податки з доходів на російські активи.

Глава МЗС додав, що є акти законодавства, які схвалили деякі країни. Ці документи передбачають створення механізмів, які дозволяють передати Україні гроші.

Зараз той етап, коли всі зусилля мають бути зведені в єдину правову рамку, тобто мають бути створені єдині правила для країн ЄС та країн G7. Це буде одним із ключових питань цього року, над яким ми працюватимемо,
– наголосив Дмитро Кулеба.

Звернімо увагу на статтю, яка 16 грудня 2023 року вийшла на Financial Times. У ній ішлося про те, що держави G7 близькі до можливої конфіскації активів Росії. Мета цього – передача відповідних коштів нашій країні.

Існує також припущення з боку США. У країні вважають, що 24 лютого 2024 року – під час майбутньої зустрічі лідерів G7, обговорюватимуть питання конфіскації активів країни-агресорки.

Німеччина заморозила понад 4 мільярди євро

Звернімо увагу, що напередодні Нового року Німеччина зробила подарунок Україні під ялинку. Вона заморозила активи Росії на суму у понад 4 мільярди євро. До цих активів входять заморожені кошти, економічні ресурси певних осіб, а ще фінанси російського центробанку, які також потрапили під блокування.

Крістіан Вагнер, представник МЗС Німеччини, згадав про рішення країн G7 примусити Росію "заплатити за відбудову України в довгостроковій перспективі". Для цього й ухвалили рішення про замороження російських державних активів відповідно до правових систем держав-учасниць.

Питання передачі Україні заморожених російських активів особливо гостро постало після зволікань з боку західних партнерів. Так, в ЄС не змогли дійти згоди у питанні виділення довготермінової допомоги у розмірі 50 мільярдів євро. Також у США республіканці та демократи не домовилися, внаслідок чого Україна так і не отримала 61 мільярд доларів, про що парламентарів просив Джо Байден.