Під час виступу в Генасамблеї ООН глава МЗС України Вадим Пристайко наголосив, що Україна готова до діалогу з жителями Донецької і Луганської областей, але не з маріонетками, які видають себе за жителів Донбасу.
Актуально! Після обстрілів біля Золотого від Росії можна вимагати багато, – міжнародник
Глава МЗС також підтвердив, що Україна готова до проведення місцевих виборів по всій території країни восени 2020 року. Проте дипломат наголосив, що найважливішою умовою для цього є забезпечення політичної складової мінських угод.
Він звернувся до міжнародної спільноти з проханням виділити Україні 158 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу. Її потребують українці, які постраждали від конфлікту на Донбасі. Пристайко також розраховує на розміщення миротворчих сил ООН на окупованих ділянках українського кордону з Росією. Це має посприяти проведенню місцевих виборів на Донбасі цієї осені.
Український дипломат вважає, що без базової безпеки і політичних передумов у мешканців Донбасу не буде можливості брати участь у демократичних виборах, які повинні бути визнані українськрю владою та міжнародною спільнотою.
Навряд чи можна сподіватися на досягнення миру, поки 400-кілометрова українсько-російський кордон залишається відкритими дверима для надходження зброї, військових з РФ. Міжнародне представництво на кордоні з наявним мандатом ООН могло б стати відповіддю на це,
– зазначив глава МЗС.
Пристайко також закликав Росію негайно виконати домовленості щодо безпеки, які були досягнуті нормандською четвіркою у Парижі.
Дивіться відео дебатів "Ситуація на тимчасово окупованих територіях України" у межах Генасамблеї ООН
Угорщина поскаржилась на Україну в ООН
Таку скаргу на Україну 20 лютого засіданні 74-ї сесії Генасамблеї ООН озвучив глава МЗС Угорщини Петер Сіярто.
При цьому він поскаржився, що коли при владі перебували попередній Президент України Петро Порошенко та склад парламенту, "були прийняті закони, які порушували та применшували міжнародно визнані права угорців, що проживають на Заході України".
Які закони має на увазі Сіярто? В Україні був схвалений новий закон про середню освіту. Згідно з ним, усі угорськомовні школи зобов'язані перейти на нову модель навчання. Так, у початковій школі навчання передбачається повністю угорською мовою, але з 5 класу не менше 20% предметів мають викладатися українською. З кожним роком української ставатиме більше і в результаті в 9 класі 40% предметів вестимуться державною мовою. У старшій школі такий показник має становити вже 60%. Натомість Угорщина пропонує прирівняти угорську мову до мови корінних народів – тобто аби навчання з 1 до 11 (12) класу велося угорською.
Зауважимо, що перші подібні дебати пройшли у лютому 2019 року. Загалом від початку російської агресії в 2014 році в Генеральній Асамблеї ООН схвалили 7 важливих для України резолюцій. Зокрема,
- про територіальну цілісність України,
- про захист прав людини на Кримському півострові,
- про проблему мілітаризації частин Чорного та Азовського морів.
Сьогодні фактично ООН і її Генасамблея залишаються ключовим міжнародним майданчиком, на якому послідовно порушують питання Криму. Плануємо й надалі використовувати інструменти ООН у контексті зусиль з деокупації українських територій,
– наголосив Ніколенко.
18 лютого Генасамблея ООН провела засідання щодо українського питання. Ініціювала його Росія. Україну у дискусії представляв постійний представник у ООН Сергій Кислиця. Він, зокрема, звернув увагу на те, наскільки "місцевим населенням" є ватажки бойовиків. Також обговорили бій під Золотим, який пройшов уранці 18 лютого. Загалом засідання було сфокусованим на безпекових питаннях.
Детальніше! Бої під Золотим, російські ватажки бойовиків і Крим: головне з виступу України в ООН