Це на собі відчуває прифронтова Мар'їнка, де противник щодня обстрілює як позиції української армії, так і будинки мирних мешканців.

Читайте також: ЄС ввів санкції проти організаторів "виборів" на Донбасі: хто потрапив у список

За понад чотири роки війни тут навряд чи залишилась бодай одна повністю ціла споруда.

Їм не має різниці живуть тут місцеві люди чи не живуть. Вони стріляють і все,
– зазначив військовослужбовець ЗСУ Андрій.

Останніми днями бойовики не використовують важкого озброєння біля Мар'їнки, проте стрілецька зброя працює цілодобово, а зважаючи, що відстань до ворога подекуди менше ста метрів, тому і менший калібр може наробити лиха.

Тут сам принцип, вони просто намагаються нас виманити, щоб ми показались, вилізли, тобто дразнять. В основному вночі одинокі,
– розповів військовослужбовець ЗСУ Іван.

Почастішали і вилазки диверсійних груп противника. Хоча назвати їх професіоналами своєї справи наші бійці не можуть. Коли ж витягнути українських солдатів на бій не вдається, противник веде розвідку з безпілотних апаратів, при чому не звичайних дронів, які можна купити в магазині, а великих – військових.


Обстріляний будинок


Обстріляний будинок

Позиції Мар'їнки боронять зовсім молоді хлопці. У більшості це перша ротація на війні.


Військовослужбовець ЗСУ Андрій

Львів'янин Андрій, наприклад, спочатку вчився на режисера театру та кіно. Але завжди мріяв бути футболістом та навіть вступив до польського вишу, де вчать на тренерів.

Я вступив в польській університет УЄФА на футбольного тренера, мав їхати на предсезонні збори. Пройшов тиждень часу і я кажу, мам, приїдете до мене на присягу. Просто поставив перед фактом, що ніякого УЄФА не буде. Пройшло б чотири роки, я повернуся б назад і що я зробив для цієї країни? Я втік, я сховав хвіст під себе і поїхав шукати кращої долі в Європі? Європу не шукають – її створюють,
– сказав військовослужбовець ЗСУ Андрій.

Він ні хвилини не жалкує про свій вибір, адже відчуває, що його місце тут.