Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Знам'янські знахідки: як забудовники знищили 2,5 тисячі років історії

19:00, 8 серпня 2017 1561 Читать новость на русском
Значна частина поселення - зруйнована
Значна частина поселення - зруйнована / 24 Канал

Археологія стала жертвою боротьби з корупційними схемами у землевідведенні. Під час спорудження дороги на Кіровоградщині будівельники зруйнували скіфське поселення віком понад 2500 років. Археологи б'ють на сполох, земельники кажуть — все в нормі.

У 2012 по 2014 рік навколо міста Знам'янки споруджували автодорогу. Проводили нівелювання рівня дороги, для чого зрізали пагорб. У ньому й були знайдені предмети археології. Але будівельники про знахідки не повідомили. В результаті – дорога недобудована, а значна частина стародавнього поселення – зруйнована, розповів сайту "24" співробітник Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН Валентин Собчук.

Нині на місці будівництва котлован з глиняними бортами висотою в 5-6 метрів і шириною від борту до борту метрів 40. В одному борті є розріз господарської ями, в іншому – 6 господарських ям і одна землянка – стародавнє житло, в якому мешкали давні скіфи.

Що там ще було – невідомо. Важко оцінити, бо ці археологічні знахідки в лісі. Але в результаті будівництва і неузгодження з археологами втрачена була можливість детального дослідження цих залишків цивілізації віком близько 2,5 тисячі років. Ми цю частину культурної спадщини назавжди, невідворотно втратили,
– констатував науковець.


Стрілками показано зруйновані внаслідок будівництва дороги господарчі ями та напівземлянка

Врятований "привіт від скіфів"

Про археологічні знахідки вченим стало відомо лише два тижні тому, коли в департамент культури, туризму та культурної спадщини облдержадміністрації звернулася начальник відділу культури Знам'янського міськвиконкому Світлана Бабаєва і повідомила, що знайшли якийсь об'єкт з людськими кістками, великою кількістю стародавньої кераміки, і навіть мова йшла про якийсь дорогоцінний метал. "Спочатку ми припустили, що це може бути скіфське поховання, бо там, в районі Чорного лісу, трапляються курганні скіфські могильники", – розповів сайту "24" кандидат історичних наук, археолог Микола Тупчієнко.


Розчищена археологами господарча яма

Прибувши на місце, вчені виявили частково зруйноване поселення. З тих об'єктів, які там знайшли, зробили висновок, що це саме скіфське поселення. Пізніше стало відомо, що воно було виявлене ще у 80-х роках місцевим краєзнавцем В. Шкодою, його площа – 5 гектарів, щоправда, туди не входила лісова зона, бо в лісі надзвичайно складно було це виявити. В результаті з'ясувалося, що було пошкоджено 8 об'єктів.

Далі ми вже почали проводити "рятувальні археологічні роботи": розкопали 7 об'єктів, заглиблених у землю, це одна напівземлянка і 6 господарчих ям. Оскільки такі ями, як правило, були навколо помешкань, то 3-4-5 напівземлянок напевне були зруйновані. Об'єкти, які ми виявили – були пошкоджені значною мірою. Наприклад, від однієї господарчої ями лишилася десята частина, від інших – половина чи третина. Від напівземлянки лишився один її кут з піччю, все решта – знищено,
– уточнив Тупчієнко.

За словами науковця, цінність поселення в тому, що раніше воно не копалося, археологи мали справу лише з матеріалом, який потрапляв на поверхню під час копання могил, тому що частина поселення знаходиться під сучасним цвинтарем міста Знам'янки. Тому чітко сказати про хронологічні межі, як і загальну площу, було складно. Нинішні ж розкопки дали можливість реконструювати форми і об'єми господарчих ям, що може дати інформацію для визначення об’ємів зерна, яке там могло зберігатися, а значить – кількості продуктів, якими запасалися скіфські родини. Розкопки землянки говорять про характер житлобудівництва тих часів; піч, яка там була знайдена, дає можливість говорити про характер і культуру обігріву житла, приготування їжі.


Розчищена археологами господарча яма з кістками тварин

Заповнені господарчі ями з часом обвалювалися, і замість функції зберігання зерна використовувались як своєрідні смітники: туди зсипали попіл, уламки кераміки. І якраз цей матеріал має велику історичну і культурну цінність, бо дає можливість відтворити технологію створення цієї кераміки, естетичні вподобання населення скіфського часу, характер прикрашення цієї кераміки, типологію, зв'язок її з попередніми та наступними епохами.

Крім того, там були виявлені і фрагменти грецьких амфор, що свідчить про наявність торгових зв'язків із Причорномор'ям. А тваринні рештки дають можливість зробити висновки про характер тогочасного харчування. Були знайдені кістки собаки зі слідами кухонної обробки, тобто скіфи могли вживати і собачатину. Це, поки що, попередні результати. Далі треба буде шукати аналогії, уточнювати мікрохронологію. За словами археолога, попередньо це поселення датується кінцем шостого – п'ятим - початком четвертого століття до нашої ери, тобто, йому дві з половиною чи й більше тисяч років.


Археологи на місці розкопок

Пам'ятко-охоронна (без)діяльність

Знищення археологічної знахідки стало можливим "з благословення" українського законодавства, відзначив Валентин Собчук. У 2011 році до статті 186/1 Земельного кодексу була введена одіозна норма: археолог не має права виїжджати на земельну ділянку і оглядати її, якщо вона відводиться під будівництво дороги, у приватну власність, спорудження кар'єру, незалежно від того, чи є там об'єкти археології.

Закон захистив забудовників, земельників, а громаду і культурну спадщину держави він проігнорував,
– зауважив Собчук.

Причому погодження на початок дорожньо-будівельних робіт з боку пам'ятко-охоронного органу містило припис: протягом однієї доби, згідно з нормою законодавства, у випадку виявлення знахідок, що могли б мати археологічну чи історичну цінність, потрібно негайно зупинити будівництво і повідомити різні органи влади – від місцевої до обласної. Але навіть цього мінімуму будівельники не зробили. Тому, за словами археологів, мало місце не тільки руйнування історично значущих об'єктів, а ще й – цілком можливо – розкрадання предметів археології.

Не побачити ці предмети було неможливо. Якби це була невеличка ямка з якоюсь кількістю кісток та кераміки – розумію. Але зруйнувати кілька землянок, де родини жили, це 6-8 метрів, – неможливо. Там було небажання щось комусь повідомляти,
– впевнений Собчук.

Виходить, що органи державної влади через норму 186/1 не змогли навіть адекватно відреагувати. І вона зберігається донині. Якщо зараз хтось десь захоче будувати дорогу – матимемо таку ж ситуацію, констатують археологи.

Новітні технології збережуть культурну спадщину?

Експерт сектору "Будівництво" BRDO Олег Пілат на запитання сайту "24" чи потрібні зміни в діюче законодавство, аби уникнути подібних до знам'янської ситуацій, відзначив, що статтею 186-1 Земельного кодексу України за органами охорони культурної спадщини вже закріплені повноваження погоджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території земель історико-культурного призначення, пам’яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення.

Додаткових погоджень чи перевірок органу охорони культурної спадщини на етапах відведення земельної ділянки для будівництва не потрібно. Також зайвими будуть перевірки та експертизи на етапах земляних робіт під час будівництва, в тому числі будівництва доріг. Нові погодження чи перевірки тільки затримуватимуть проведення господарських робіт та створюватимуть корупційні ризики,
– відзначив експерт.

Він додав, що із впровадженням нових технологій, у археологів є можливість виявляти археологічні знахідки шляхом застосування підземних сканерів без порушення ґрунтового покриву: "Рекомендується органам охорони культурної спадщини організувати та проводити археологічні вишукування за допомогою підземних сканерів на землях, які згідно із планувальною землевпорядною та містобудівною документацією віднесені для житлового чи комерційного будівництва, доріг, комунікацій, об’єктів інженерної інфраструктури".

Але як бути, якщо забудовники прямо не виконують закон?


Залишки розкопаної печі в напівземлянці

Далі буде?

"Рятувальні археологічні роботи" науковці проводили за свій рахунок, власними силами та у вільний від роботи час, наголосили Собчук та Тупчієнко. Всі виявлені знахідки будуть передані у музей. Також буде написаний детальний звіт.

Ми напишемо попередні висновки і будемо передавати інформацію до органів охорони культурної спадщини місцевого та обласного рівня з тим, щоб вони далі передавали її в правоохоронні органи. І будемо позиватися до будівельників,
– пояснив Тупчієнко.

За його словами, будівельники, що проігнорували навіть ті мізерні побажання закону, у вигляді штрафів мають компенсувати державі збитки, які були завдані внаслідок руйнування об’єктів археології.

Але якщо не змінити законодавчий підхід, ситуація зможе повторитись: забудовники робитимуть, що хочуть, а археологи по крихтах рятуватимуть те, що зможуть.


Зруйноване житло скiфського часу (напiвземлянка)

Крім того, наша країна приєдналась до Конвенції по збереженню культурної спадщини. І норма 186/1 суперечить цій конвенції. Тобто, наше законодавство суперечить міжнародному.

Нормою 186/1 хотіли прибрати якусь частину дозвільних процедур. Але це все одно, якби хірург замість скальпелю брав сокиру. Вирішили одну задачу – прибрали дозволи для забудовників, але вдарили по інтересах держави і людей, бо губляться об'єкти культурної спадщини,
– відзначив Собчук.

Микола Тупчієнко наголосив, що на сьогоднішній день дуже актуальним є питання про повернення в нашу правову систему, в Земельний кодекс, а також обов'язковість нагляду археологів під час будь-яких земельних робіт і попередні дослідження, експертиза відводу землі. Без цього наші пам'ятки будуть зникати і руйнуватись.

А саме з таких предметів формують колекції музеїв, а це – туристична привабливість держави. Люди приїздять до музеїв, паралельно відвідують ресторани-магазини тощо. В цьому полягає стратегічне бачення розвитку держави, в тому числі економічного. У нас цього розуміння немає,
– констатував археолог.

Мірятися історичною спадщиною власної землі з сусідніми державами полюбляють усі нації. Українці – не виняток. Але от взяти і сплюндрувати понад двохтисячолітню археологічну знахідку – це треба мати дуже бізнесове мислення і за умови відсутності мислення патріотичного.

Читайте також: Що нового та цікавого очікує на українців на Параді Незалежності-2017

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук