Її засновник – колишній морський піхотинець США Енді Мілберн – в інтерв'ю 24 каналу розповів про навчання українських бійців, події на полі бою та речі, які можуть наблизити нашу перемогу.

Важливо Крим невдовзі повернеться до України, а Росію чекає розпад: велике інтерв'ю з Беном Ходжесом

За свою 31-річну військову кар'єру ви керували складними операціями, в яких брали участь тисячі військовослужбовців з багатьох країн. Сьогодні ви є засновником The Mozart Group і активно допомагаєте та навчаєте українських військових. Як ви загалом оцінюєте здатність Збройних Сил протистояти російській агресії та опанувати нові методи ведення бойових дій?

По-перше, ми б тут не були, якби не мали величезної віри в те, що роблять українці для української перемоги. Всі ті, хто провели час в Україні, і ви це і так знаєте, бо там живете, знають, що це не пропаганда. Бо українські чоловіки й жінки абсолютно рішуче налаштовані на перемогу. І, як казав Наполеон, на війні мораль до фізичної підготовки рахується як 1 до 10.

Українці точно переможуть. Мета таких груп, одну з яких я очолюю, доволі проста – щоб перемога стала ближчою, і забрала менше життів українців.

Ми мала організація, але ми зростаємо, і якщо ви поговорите з тими українськими солдатами, яких ми тренували, – всі вони підтвердять, що стали нашими друзями.

Вони носять наші нашивки, і ми дуже пишаємося ними на лінії фронту. Я впевнений, що вони вам скажуть, що ці короткі курси, які вони пройшли під нашим керівництвом, вони дійсно змінюють життя. Перш за все, курси допомагають українським бійцям зберегти їхні життя, і це для нас дуже важливо.

Як відбувається тренування наших бійців з фахівцями The Mozart Group / Фото The Guardian

Ще одна точка співпраці з українцями – це Донбас. І там у The Mozart Group є 2 завдання:

  • евакуювати тих, хто хоче виїхати з міст, які постійно перебувають під російськими бомбардуваннями – Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Соледар, Бахмут. Там залишилося приблизно 20% населення. Дехто з них відчайдушно хоче поїхати, адже умови погіршуються з кожним днем.
  • допомогти тим, хто вирішив залишитися. Адже вони стикаються з гуманітарною кризою.

Це те, що ми робимо. Є багато організацій, які надають гуманітарну допомогу, але є дуже мало інших – а точніше одна – і це наша група, яка готова їхати не прямо під російські снаряди, але все ж у межу досяжності їхньої артилерії. Я не хвалюся, хтось це має робити. І оце одне з наших найбільших досягнень, ми можемо бути там корисними.

Дякую вам за вашу роботу, ми її дійсно цінуємо. Багато американських військових зараз допомагають ЗСУ. Як ви вважаєте, яка внутрішня мотивація американців, які приїхали до України після початку російського повномасштабного вторгнення і воюють, або допомагають іншими своїми діями ЗСУ?

Тут насправді є багато причин, мушу сказати, але є люди, такі як я, наприклад, які приїжджають воювати за Україну з двох причин. По-перше, ми віримо в те, що робимо, і вже служили у війську, раніше мета для них була розмита, але зараз вона є цілком зрозумілою. І вони пишаються своїм вибором. Також завжди є бажання пригод, драйву, яке притягує дуже багатьох людей нашої професії, і заперечувати це було б нечесно. Але це, звісно, не головна причина. Головні мотиви для більшості є чітко визначеними. І вони всі чесно і віддано б'ються пліч-о-пліч зі своїми українськими братами та сестрами.

США надзвичайно багато роблять для України й допомагають виграти війну. Як ваші знайомі на Батьківщині та інші прості американці ставляться до допомоги з боку США Україні захистити свою незалежність та свободу?

Абсолютно всі американці, з якими я говорив про війну, дуже глибоко симпатизують українському народу. Ніхто не сумнівається. Принаймні я ніколи не чув, щоб хтось особисто почав з цим сперечатися. У соцмережах таке може зустрітися, але це, мабуть, фейки. Ніхто у здоровому глузді у США не буде захищати Путіна за те, що він робить в Україні.

Немає сумніву у мотивації американського політикуму та народу. Роль нашої групи полягає у тому, щоб правильно інформувати американців про те, чого дійсно потребують українці, про що вони нас просять. З цим треба бути обережним.

Є певні специфічні вимоги, зараз я вам наведу приклад, – дрони. Бойові дрони з великим радіусом дії, ударні дрони, цивільні дрони з великим радіусом дії – це те, що може надати українцям суттєву перевагу, але вони не завжди є предметом запиту для американських постачальників. І коли ми прямо передаємо їм цю інформацію, то таким чином США можуть краще допомагати Україні. Зараз американський уряд виділяє великі гроші на спорядження, але треба зосередитися на специфічних потребах для українських військових.

Чи розуміють американці, що загроза для Заходу не зникне й агресивний кремлівський режим не зупиниться, якщо Україна буде ним знищена?

Звісно що, немає сумнівів. Будь-яка притомна чи освічена людина, яка спостерігає за Путіним, скаже вам – якщо ця війна закінчиться тим, що російські солдати залишаться в Україні, це не буде кінцем конфлікту в Україні. Війна продовжиться, росіяни будуть ставати все сильнішими, це буде дуже погано для України. Крім того, у глобальному вимірі ми всі розуміємо, що це знівелює всі міжнародні норми та принципи, на яких стоїть НАТО. Звісно, я розумію, що Україна ще не є членом НАТО, але принципи, які відстоюють такі альянси, як НАТО, виявляться нічим. Ті, хто думають глобально, це чудово усвідомлюють. Всі українці це чудово розуміють.

У липні ви казали, що через брак часу та злагодження українські військові можуть не розкрити весь потенціал наданих партнерами західних озброєнь. Як вважаєте, чи вдалося ЗСУ подолати цю проблему?

Так, звісно. Усього зі жменькою HIMARS, які отримали українці, ви лишень погляньте, що сталося біля Харкова. ЗСУ визволили 6 тисяч квадратних миль за дуже короткий період, а також продовжили наступ на Півдні. Це все сталося багато у чому завдяки постачанню нової зброї з більшим радіусом дії, і HIMARS є чудовим прикладом цього.

Я б особисто хотів побачити, що ви почнете робити, коли отримаєте такі штуки як дрони MQ1, MQ9, і ракети великого радіуса дії, як ATACMS, наприклад. Чому не підняти ставки й не дати цю зброю? Путін і так нічого не зробить, ніяких червоних ліній більше не залишилося.

На ваш погляд, чи міг би колективний Захід та НАТО надати ще більшу допомогу Україні? Зокрема, Володимир Зеленський неодноразово наголошував на важливості поставок ППО.

Я думаю, ці системи вже мали б бути в дорозі, ну їх точно пообіцяли, IRIS та NASAMS, німецькі та норвезько-американські системи, дуже надійні системи ППО. Було б дуже добре, на мою думку, якби українці отримали повністю інтегровані з радарами системи ППО, якби вони всі об'єдналися в одну систему – і NASAMS, і С-300, і IRIS, і "Стінгери". І всі б інтегрувалися у спільну систему протиповітряної оборони. І з цим точно могло б допомогти НАТО.

Судячи з ваших попередніх інтерв'ю, інструктори The Mozart Group відправлялися в Україну саме для тренувань вже умовно досвідчених бійців для протидії найманцям групи "Вагнера". Чи можете розповісти, яким є секрет підготовки до війни саме проти російських найманців? Чи зараз спеціалісти The Mozart Group працюють в України з нашими солдатами?

Так. Їхня кількість коливається між 30 та 50, залежно від часу. Але в будь-який час у нас є готові експерти у Великій Британії та США. І якщо українському уряду, наприклад, терміново знадобляться експерти вибухотехніки – ми їх знайдемо за кілька тижнів.

Ми постійно маємо дві команди інструкторів, які працюють з вашими бійцями безпосередньо біля лінії фронту. Ну, а щодо відповіді на першу частину вашого запитання – і я це кажу не просто через те, що зараз на українському телебаченні – ми дуже сильно вражені мужністю та відданістю українських солдатів. І, звісно, їхнім рівнем моралі. Вони справжні воїни, працювати з ними – одне задоволення.

Цікаво Росіяни лягають тут сотнями, – інтерв'ю зі снайпером про бої за Бахмут і тактику вагнерівців

Це складне завдання, кожен, хто є військовим, розуміє, що важко перетворити цивільну людину в солдата за якихось 5 днів, а, може, якщо пощастить, то з 2 – 3 тижні. Але і цього не достатньо. Тому ми повинні бути абсолютно сконцентрованими на наших тренуваннях. На нашому боці є те, що в наших підопічних дуже висока мораль і вони дуже хочуть вчитися.

За ці 5 днів вони інстинктивно навчаються володіти зброєю, на рівні м'язової пам'яті, зброя стає частиною їхнього тіла. І потім ми вчимо їх стріляти з тої зброї, попадати в яблучко.

Коли зброя стає продовженням стрільця, коли вони у щось ціляться, то точно попадуть, я вам це гарантую, а от російський солдат – точно ні. У них немає таких тренувань, попри те, скільки часу він прослужив у армії.

Ми проводимо навчання зі зброєю, ми стріляємо, і врешті-решт, за приблизно 1,5 дня, солдатам дуже комфортно зі зброєю, вони її зможуть ефективно застосовувати по ворогу на відстані в 300 метрів. День відводиться на медичне тренування. І це є дуже важливо. Медики також отримують тренінги на дуже високому рівні. Але абсолютно кожен солдат повинен знати, як себе врятувати, в якому порядку діяти, як цей порядок застосувати у випадку поранення, і як протриматися достатню кількість часу, поки пораненого не евакуюють.

На початку повномасштабного вторгнення вагнерівці були достатньо злагодженим підрозділом, де воювали люди з чималим досвідом. Зараз ми бачимо, що левова частина цих загонів складається з хворих та старих. Що відбувається і про що це свідчить?

Я не є експертом з вагнерівців. Але в них досить погано йшли справи в Мозамбіку та Демократичній Республіці Конго, і зараз те саме відбувається в Україні. Вагнерівці мають дуже серйозні втрати в Україні. І з найманням у них ситуація теж дуже складна, вони набирають людей де інде. Наприклад, в ютубі є відео, де вагнерівці вербують людей у в'язницях.

А також я чув доволі реалістичні історії про те, що вони набирають ВІЛ-інфікованих, або з гепатитом. В обмін на це вони пропонують людям вихід на волю. Якщо на це все поглянути в комплексі, то стане зрозуміло, що у групи "Вагнера" геть погані справи, та і, якщо чесно, у них завжди було не дуже з найманцями. Там вся репутація базується на жорстокості, але в їхніх солдатів і ніколи не було репутації справжніх воїнів.

На вашу думку, чи зможуть найближчим часом російські війська досягти якогось успіху на східному фронті? Або ж загарбникам доведеться переходити у глуху оборону, бо українці йдуть? І якщо так, то наскільки ефективною може бути так звана "лінія Вагнера" з бетонних надовбів на Донбасі?

Багато класних запитань. Я побоююся, що росіяни будуть тиснути й далі – дуже повільно, для того, щоб загарбати стільки землі на Донбасі, скільки можна, перед зимою, і перед початком саміту G20. Це все політична складова. Путін на саміті G20 скаже: "Так, я готовий до перемир'я". Але перед тим він має підготувати росіян, йому потрібно втриматися на Півдні та на Донбасі.

Я думаю, принаймні сподіваюся, що в українців є план атакувати Донбас з Півночі й відкинути російську армію на Донбасі. Адже Донбас дуже важливий для обох сторін, так само як і Крим, і тут будуть дійсно складні часи. Я думаю, що зачистити Донбас від росіян буде простіше, ніж це зробити в Криму, Херсоні та Маріуполі.

До теми Переговори з Росією, ціна війни та участь Білорусі: інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Українці, щоправда, це точно зроблять, ми переможемо, я б хотів, щоб Захід надав більше ефективної зброї та порад, як це краще зробити.

А що ви думаєте про зиму? Багато експертів мають різну думку щодо того, як будуть відбуватися бойові дії взимку. Якою буде ця зима для українських солдатів та для росіян, і чи зможе зимова погода зупинити контратаку українських сил?

Я не думаю, що контрнаступ зупиниться. Контрнаступ може пригальмувати, але зима також сприяє атакуючим, з багатьох причин. Включаючи психологічні, а також вплив погоди. Українські військові звикли до зимових операцій, сніг і стан землі загалом не стане такою перешкодою, якою він міг би стати весною – коли починаються дощі, і сніг тане. Коли всюди болото – це уповільнить танки та БТР, але погода буде впливати на обидві сторони.

Контрнаступ не уповільниться. Що може вплинути, то це нестача сил для прориву російських позицій. Я не кажу це з точки зору якихось інсайдів, але кажу з точки зору планування прориву українськими військовими. Потрібно мати підготовлені операційні резерви, щоб використати їх для прориву. І їх потрібно більше ніж, наприклад, було під Харковом.

Росія – держава терорист, вони атакують наші мирні міста, вбивають наших цивільних, погрожують ядерною бомбою та блокують атомні станції. Як ветеран морської піхоти США та фахівець зі спеціальних операцій, розкажіть, як світова спільнота може вирішити проблему присутності росіян на найбільшій в Європі атомній електростанції. Чи можливо взагалі звільнити її силовим шляхом чи це неможливо і небезпечно?

Я почну з кінця. Все може бути. Для правильної місії треба підібрати правильні сили, є дуже багато особливостей, і коли ви їх врахуєте, то все може вдатися. Взяття АЕС з боєм є реальним, але дуже ризикованим. Має бути розроблений дуже чіткий план, із чітким розумінням того, чого саме ми повинні уникнути, і що для цього робити. Я не знаю, чи такі плани існують, і якщо існують, то що в них мовиться. Що ще може статися, враховуючи поведінку Росії як терориста? Не впевнений, що більше за те, що вже відбувається.

Разом з тим є кілька проблем, зокрема західні держави – Британія, США, НАТО – більше не контролюють глобальну стратегічну ініціативу, і це насправді дуже сумно. Бо є приблизно половина країн світу, які, якщо не перестали бути союзниками з Росією, то точно її не засудили. І це те, про що я найбільше турбуюся, якщо брати політичний рівень. На політичному фронті є приводи до занепокоєння.

І насамкінець хочеться запитати про завершення цієї війни. Ви, як людина із досвідом, можете зробити особистий прогноз? Коли українська армія зможе вийти на державні кордони, включаючи Крим? І чим у результаті все закінчиться для Росії? Адже ми знаємо, що для України все закінчиться перемогою, що буде з Росією після цього?

Я сподіваюся, що Путіна скинуть. Чим це для нього закінчиться? Та нічим добрим, особливо в Росії. Для нього це, мабуть, буде означати кінець. Я сподіваюся, що це буде те, що називають чорним лебедем – подія, яка йде в розріз з лінійним розвитком ситуації. Але це те, чого точно всі чекають і що може статися.

Якщо цього не станеться, то для українців це буде важка і довга праця, потрібно докласти великих зусиль для наступу на Півдні та звільнення Криму, і водночас підтримувати ланцюжки постачання. Але українці це зроблять. Я хочу побачити, як потужно НАТО та США будуть вам допомагати, щоб досягти оцих поставлених завдань.

Дуже дякую вам за розмову, сподіваюся, що вона буде дуже важливою не лише для мене, але і для всіх тих, хто нас буде дивитися і читати.