Окрім того, наразі в Україні не існує ефективних та легальних механізмів впливу на владу будь-яких груп інтересів, окрім як через корупційні схеми.

Читайте також: Легітимація лобізму в Україні, або Чи далі залишатися з корупцією?

Але слід враховувати, що процес легалізації в правовому полі сфери GR потребує підтримки з боку громадськості. Саме тому на замовлення компанії SIC Group Ukraine було проведено загальнонаціональне соціологічне опитування щодо суспільного розуміння та ставлення до лобістської діяльності, а також форм комунікації між суспільством, бізнесом та владою. Дослідження проводилось з 27 жовтня по 9 листопада 2017 в 24-х областях України.

За результатами дослідження, загалом, відношення українців до практики реалізації інтересів різних груп громадян через вплив на органи влади залежить від ситуації (50% опитаних). Розподіл же тих, хто ставиться загалом позитивно чи негативно, майже однаковий і складає меншість (13% та 14% відповідно). Майже кожному четвертому з опитаних було важко визначитися з відповіддю (23%).

З цього можна зробити висновок, що відносна більшість людей ставиться до зазначеної практики доволі прагматично, і їх скоріше турбує які конкретні дії розуміються під цим. До того ж слід відмітити, що значна частина опитаних загалом не змогла відповісти і причина цьому: недостатня обізнаність громадськості в цьому питанні, що, до речі, відображається у наведених цифрах далі по тексту.

Запитання щодо розуміння самих понять "лобізм" і "адвокація" є проблемним. Дві третини українців не розуміють, що ці поняття означають, і лише кожен десятий впевнений, що розуміє, про що йдеться.

Це говорить про одне: українців потрібно куди більш активно просвітлювати в цій темі, бо інакше вона і далі буде залишатись у вузькому експертному колі. А як вже зазначалося раніше, без широкого залучення громадськості куди важче впровадити та легалізувати в нашій країні інституції адвокації та лобізму.

І це призводить до наступного питання – наскільки хибним, в українців, є трактування поняття лобізм? Окрім того, що 27% відповіли, що це легалізований вид корупції чи корупція як така, 43% відсотки взагалі не змогли віднести себе до того чи іншого поняття. Але все ж таки 30% погодились, що це діалог і цивілізований засіб впливу на владу.

Читайте також: Парламент планує повернутися до мажоритарної системи виборів

Слід зазначити, що, насправді, третина – це доволі неочікуваний позитивний результат. Це показує, що значна частина населення все ж таки мають позитивне уявлення про лобізм. І знову ж таки завдяки активній публічній роз’яснювальній діяльності цей показник можна легко збільшити. Звичайно, подібні дослідження варто проводити кожного року, щоб мати можливість відслідковувати наявність позитивної динаміки, обґрунтованої цифрами.

Бо цифри говорять, що правильне розуміння поняття лобізму і підтримка легалізації практики лобізму в Україні не тільки корелюються – вони майже тотожні. Як і у випадку з коректним розумінням поняття лобізму, 30% опитаних підтримує необхідність легалізації і чіткого регламентування діяльності в сфері лобізму, в той час коли 22% протилежної думки. 47% не змогли дати чіткої відповіді.

До речі цікавими є відповіді, коли справа стосується міжнародних відносин: у питанні необхідності системної лобістської діяльності в міжнародному просуванні інтересів України число прихильників (39%) істотно перевищує число противників (15%).

Це можна інтерпретувати як те, що багато людей розуміють важливість просування інтересів засобами лобізму, але щодо проекції цих практик існують явні острахи. І можна припустити, що їх значна частина пов'язана з корупційною складовою і перебування лобізму в тіні. У вирішенні цієї проблеми знову ж таки допоможе легалізація, правове регулювання і публічна прозорість практики адвокації і лобізму в Україні.

Читайте також: "Добровільно-примусове" об'єднання територіальних громад