Отже, з листопада 2015 року набув чинності новий закон "Про Національну поліцію", який замінив старий "Про міліцію". Була розроблена нова структура районних відділів, ліквідоване УБОЗ, транспортна та ветеринарна міліція, відкриті нові сервісні центри з реєстраційних процедур, відбувся запуск геоінформаційної платформи crime mapping для візуалізації повідомлень про події, змінений функціонал дільничних. Було створено Управління з прав людини в Національній поліції, Департамент кіберполіції та єдиний спецпідрозділ КОРД – корпус оперативно-раптової дії. А ще є низка поточних та невідкладних питань, які постійно мають бути в полі зору – оновлення автопарку, вирішення проблем з пальним, соціальний захист працівників, захист родин загиблих поліцейських.
Вперше серед топ-менеджерів силового відомства з’явились представники прекрасної статі і безпосередньо не пов’язані із вітчизняною міністерською бюрократією – Хатія Деканоідзе, Ека Згуладзе та бойові офіцери, що пройшли горнило війни на Сході України, наприклад "кіборг" Євген Жуков, якого призначили начальником Департаменту патрульної поліції МВС України.
Подібний кадровий підхід був справжньою адміністративною новацією для однієї з найбільш консервативних державних установ, в якому звичним правилом раніше був корупційний кар’єризм та одвічний непотизм. Окремим кроком став конкурс на посаду очільника Національної поліції України, ініційований Аваковим з метою продемонструвати новий підхід до підбору відповідальних державних управлінців. І виграв його офіцер, який очолював обласні управління поліції у найбільш складних регіонах, де на практиці зміг довести свої якості та вміння.
"Злі язики" можуть згадати, що біля Авакова багато скандальних та випадкових осіб, натякаючи на Анастасію Дєєву чи Іллю Киву. Так, але чи дійсно ці прізвища суттєво вплинули на гальмування реформи? І хто сказав, що система стане кристально чистою упродовж трьох років за велінням чарівної палички?
Очікування українців – взагалі окрема тема для бесіди. Іноді здається, що наш надмірний критицизм калічить багато розумних та непопулярних кроків. Погодьтесь, в оскаженілій критиці чи безкомпромісному словоблудстві є суттєвий деструктив.
Не встигли призначити Сергія Князєва шефом поліції, так зліплений компромат "ніагарським водосхилом" накрив засоби масової інформації. Складається враження, що всі ці критики напевно чекали, коли міністр авторитарно призначить на посаду керівника поліції якусь скандальну людину, пов’язану з режимом Януковича і тоді можна буде "розмазати" його по-повному. Але сталося інакше.
Коли з’являються подібні речі просто треба привчитись розуміти їхні справжні причини та вміти прогнозувати дії, до яких підштовхують ініціатори таких гучних справ. А тут все просто: нас підводять до думки, що чесних людей у МВС бути не може, до сих пір діє корупційна "кругова порука", де кожен обов’язково чиясь людина, яка є слухняним виконавцем волі олігархів чи політиків; молоді поліцейські не вміють стріляти та не здатні захистити спокій на вулиці та й взагалі цей Аваков "піариться" в фейсбуці кожного дня.
Але поки "собаки лають", караван йде. Поліція показує результат щодня. І коли нещодавно викрила злочинне угруповання, яке займалося викраденням автомобілів у шести областях України; і коли здійснило спецоперацію з затримання відомого "злодія в законі" та можливого штатного агентурного співробітника МВС Росії; і коли затримала адміністраторів суїцидальних груп в соціальних мережах, популярних серед частини підлітків.
Безумовно, в справі реформи правоохоронної системи залишається безліч проблем. І мова йде, передусім, про статистику злочинів. Вона дійсно вражаюча. Але ж поліція її не приховує і свідомо говорить про наявність цього виклику. Давайте чесно визнаємо, що певну роль у збільшенні злочинності зіграв "закон Савченко", внаслідок якого з місць позбавлення волі вийшло біля 1000 вбивць і ґвалтівників. Звісно, деякий вплив на кількість розкриття злочинів мала і переатестація, хоча не основний. Проблемою залишається недостатнє фінансування для подальшого запровадження реформи. Як бачимо, залишається багато роботи та наразі змінювати команду керівництва МВС було б недоречним кроком.
Звісно, подібний кредит довіри дозволяє креслити наступні плани реформ – вдосконалення роботи кримінального блоку, введення детективів, які поєднують функції оперативників та слідчих, зміни до законодавства, які запроваджують кримінальні проступки та спрощену процедуру їх розслідування та розгляду в суді, запровадження кущової моделі територіальної структури Національної поліції.
Читайте також: Кількість охочих стати поліцейськими в 6 разів більша, аніж кількість вакансій