Таку думку 24 Каналу висловив політолог Валентин Гладких, зауваживши, що найважливішою у цих документах є преамбула. Там мовиться про те, що Україну готові підтримувати, визнаючи її цілісність і суверенність у межах 1991 року.

Дивіться також Візит Зеленського до Саудівської Аравії: що обговорили лідери

Що передбачають безпекові угоди

Після вступної частини, у якій декларується територіальна цілісність України, перераховані кроки, до яких готові вдаватися наші партнери для досягнення спільних цілей. Навіть сам факт підписання таких гарантій є дуже важливим.

Сучасний світ ґрунтується на тому, що домовленості мають значення. Водночас росіяни докладають максимум зусиль для того, щоб дискредитувати сам феномен домовленостей і необхідності їхнього дотримання,
– зауважив політолог.

Отже, треба розуміти, що невиконання угод або взятих на себе зобов'язань – матиме наслідки, найперше репутаційні. А репутація має значення. Тому вагу гарантій безпеки не треба применшувати.

"Інструментальний зміст у цих документах також є. Якщо говоримо про підтримку Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, то бачимо ще й фінансову, військово-технічну складову", – підкреслив Валентин Гладких.

Позиція Саудівської Аравії змінилася в бік України

Володимир Зеленський 27 лютого відвідав Саудівську Аравію. Ця країна також може долучитися до саміту миру, який, ймовірно, відбудеться у 2024 році. Раніше Саудівська Аравія дотримувалася позиції "активного нейтралітету", а зараз з нею проводять переговори про безпекові гарантії та саміт миру.

Я думаю, ми вже можемо говорити про певну підтримку України. Є вона достатньою чи недостатньою – питання дискусій, але позитивна динаміка та зміни у ставленні такої важливої держави – вже помітні. Ці зміни є на користь України,
– наголосив політолог.

Візит Президента та підписання гарантій безпеки можна розглядати як підготовку до Глобального саміту миру та загалом до схвалення "формули миру" Зеленського як основного підходу для розв'язання російсько-української війни.

Коли росіянам висуватимуть певні умови, то вони звучатимуть не лише з боку України, тож їх не можна буде просто проігнорувати чи знехтувати ними. Безпековими угодами українські інтереси намагаються вкласти у контекст глобальних інтересів.

У чому відмінність від "Будапештського меморандуму"

За словами політолога, "Будапештський меморандум" підписували у 1994 році, очікуючи на те, що його ніколи не доведеться виконувати. Ніхто не сподівався, що виникне ситуація, коли всі ці зобов'язання треба буде реалізувати. Щодо безпекових угод, то таких документів Україна ще не підписувала.

Їх підписують у ситуації, яка свідчить про те, що все цілком реальне, тобто угоди вже реалізують. У цьому принципова відмінність. Тоді ж головною метою було зменшити кількість ядерних держав. Цю проблему розв'язали й ні про що інше не думали,
– розповів Гладких.

Тепер країни, які підписують гарантії безпеки, чітко усвідомлюють всі наслідки від цих угод. Також варто зазначити, що їх ухвалюють на 10 років, або до моменту вступу України в НАТО. Тобто вони не є заміною нашого членства в Альянсі.

На той момент, коли підписували "Будапештський меморандум" Україні навпаки нав'язували статус нейтральності на догоду Росії. Вона своєю чергою цей статус приймала, як запрошення до агресії,
– наголосив політолог.

Що відомо про підписання безпекових угод

  • Україна 24 лютого підписала безпекову угоду з Італією та Канадою. Для цього глави урядів країн прибули до Києва. Володимир Зеленський наголосив, що такими документами закладається основа тривалого безпекового партнерства між державами. Угода з Канадою передбачає виділення 3 мільярдів доларів допомоги.
  • Ще раніше у лютому були підписані угоди про гарантії безпеки з Німеччиною та Францією. У них засвідчується довготривала підтримка України. Також мовиться про реакцію союзників на можливу повторну агресію з боку Росії. У такому випадку вони мають відреагувати за 24 години.
  • Для того, щоб подібний документ підписали зі США потрібно спершу врегулювати питання ресурсів. Зокрема зараз Україна очікує на рішення Конгресу щодо виділення 60 мільярдів доларів допомоги. Втім глава МЗС Дмитро Кулеба висловив впевненість, що безпекову угоду зі Сполученими Штатами обов'язково підпишуть.