Також суд визнав протиправною бездіяльність комісії щодо невизнання Богдана обраним народним депутатом. Про це йдеться в рішенні судді Володимира Келеберди від 7 жовтня 2019 року.
Читайте також: Богдан тиснув на Конституційний суд на користь Януковича, – ЗМІ
У той же час суд відмовився зобов'язати ЦВК зареєструвати Богдана нардепом, оскільки фракція БПП припинила своє існування у зв'язку з позачерговими виборами 2019 року.
Що відомо про скандал із реєстрацією Богдана депутатом БПП? Восени 2014 року Андрій Богдан балотувався до Верховної Ради у списку "Блоку Петра Порошенка" під номером 74. Цікаво, що 74 місце в списку виявилося прохідним, відтак Богдан мав би бути депутатом.
У лютому 2016 року парламент прийняв закон, що дозволив партіям виключати зі свого списку кандидатів до моменту їх визнання обраними народними депутатами. Після цього в березні 2016 року з'їзд БПП виключив Богдана зі свого списку. На цій підставі ЦВК прийняла відповідну постанову. Водночас у грудні 2017 року Конституційний суд визнав вищевказаний закон неконституційним, після чого він автоматично втратив силу.
У зв'язку з цим Богдан двічі звертався до Центрвиборчкому із проханням зареєструвати його нардепом, однак комісія констатувала відсутність механізму відновлення його у виборчому списку БПП. Тому Богдан звернувся до суду, який з березня 2018 року розглядав цей позов.
Нещодавно журналісти з’ясували, що керівник Офісу Президента України Андрій Богдан в 2013 році брав участь у переговорах тодішнього прем'єр-міністра Миколи Азарова з керівництвом Росії про відмову від асоціації з Євросоюзом. Зміна політики уряду після повернення делегації з Росії, власне, призвела до Революції Гідності.
Андрій Богдан працював в уряді протягом усієї Революції Гідності, звільнили його лише 5 березня 2014 року – вже за прем'єра Яценюка. Детально біографію чинного голови Офісу Президента читайте у матеріалі 24 каналу.