Може здатися, що в Україні кожного дня відбувається якесь "дно", і щоночі щось з темряви підкрадається з хижою усмішкою. Але реальний жах відчуваєш, якщо не записуєш цю програму місяць, а потім разом занурюєшся у все, що відбулося.
Читайте також: Українці в очікуванні: про що мовчить Порошенко
Знаєте, цього зазвичай не можна висловити в формальному новинному телеформаті, але ця програма, на щастя, неформальна. Тому я просто скажу від себе.
Катя – це унікальний випадок небайдужої, щирої та пасіонарної людини, яка посіла посаду фактично другої особи в місті і при цьому залишилась активістом. Людиною дії з непорушно проукраїнською позицією, з щирим і водночас тверезим поглядом на світ.
Людиною, яка вела і, сподіваюся, продовжить війну з проросійськими системами. Наприклад, з МВС.
Катерину Гандзюк облили висококонцентрованою сірчаною кислотою
31 липня, коли Катя вранці виходила з дому, до неї підбіг якийсь покидьок і облив висококонцентрованою сірчаною кислотою. Це, без варіантів, метод помсти, і помсти дуже жорстокої, бо кислота – надійний спосіб скалічити жертві життя. Катя отримала важкі хімічні опіки третини тіла.
Протягом першого дня не відбувалось взагалі нічого. Далі, на четвертий день, після того як суспільний резонанс набрав шалених обертів, поліція героїчно затримала якогось підозрілого чоловіка з поганою біографією.
"З традицією плювати у сторону поліції треба припиняти", – сказав Антон Геращенко
Антон Геращенко, незмінний рупор МВС, людина, яка офіційно не має жодного стосунку до поліції, але коментує там буквально все, постійно і з купою деталей слідства, навіть дозрів до того, щоб вимагати від нас, від вас, від тих хто "не Антон", коротше, вибачень за невіру у наше рідне міністерство. "З традицією плювати у сторону поліції треба припиняти", – сказав Геращенко.
Але не встиг він утертись від нової порції, як журналісти виявили: у нападника, якого затримала поліція – дійсно паршива біографія, але надійне алібі. Він власне був на морі, за 100 кілометрів від Херсона і з купою людей навколо. Яких поліція опитати не встигла навіть через два тижні після затримання підозрюваного, а от журналістам це якось вдалося.
У гуркітливо резонансному розслідуванні вони просто беруть "якогось чувака" тому, що "у нього був вимкнений мобільник" – у палатці на березі моря.
Читайте також: "Перемоги" держструктур, або катаклізми національного масштабу
І ось же очевидно – за справою будуть стежити, перевіряти усі дії, усі кроки, приїдуть і опитають свідків.
Але ні, от вам "хтось" – беріть, кого дають. Ви і цього-то кадра отримали тому, що чогось раптом всі так збудилися, всі невдоволені, всі чогось вимагають і вимагають. Ну ок, ви дістали нас своїми вимогами, які раптом стали такими масовими. Ми не віримо, що вони щирі. Ми певні, що це спланована інформаційна кампанія, але... Ну ось, отримайте та заспокойтесь.
За рік в південному регіоні, не надто проукраїнському, м'яко кажучи, нападів на проукраїнських активістів маємо – десятки. Ось лише фото з Херсона – на трьох людей, які зображені тут, нападали.
Половина з цих людей зазнали нападів
Якесь активне розслідування ведуть лише по Гандзюк, решта нападів просто припадають пилом в картонних теках на полицях.
Вони не будуть вас захищати. І не дадуть змоги захистити себе власноруч, щоб ви залишилися ніким. Я навіть не про зброю, а про те, що будь-який серйозний напад на вас фактично залишає два шляхи – ви можете померти, або можете сісти за перевищення самозахисту. Факт якого буде встановлювати експерт з тієї ж системи.
У відповідь на банери з питанням "Хто замовив Катю Гандзюк", які висіли на стадіонах, міністр внутрішніх справ постить фоточки з відпочинку. То пейзажі Швейцарії, то лимонні сади Італії.
Міністр бачить італійські краєвиди, він не бачить питання про Гандзюк
Судячи з його дописів, він теж вважає все незадоволення суспільства – спланованою інформкампанією. Проти себе особисто.
Міністр бачить італійські краєвиди. Він не бачить питання про Гандзюк, для цього в нього є менеджер, який видаляє усі коментарі з цим питанням. У нього взагалі було б усе чудово, якби не ці кляті громадяни. Але якщо вони вже є і здихатись їх не можна, то хай хоч би "не відсвічують".
"Нанесення трафаретів з питанням "Хто замовив Катю Гандзюк" оплачується замовником. Ніхто з власної волі не виготовлятиме трафарет і не малюватиме нічого", – писав голова поліцейської комісії у Львівській області. Серйозно?
Читайте також: "Вантажте гроші у валізку, і я пішов": про привабливість кар'єри корупціонера і голослівний піар
Вони серйозно вірять у те, що їм ніхто не захоче поставити це питання з власної волі. Що ніхто з власної волі не хоче справедливості. Ніхто з власної волі не хоче відповідальності. Що це все – якась інформаційна атака. Хто ж може з власної волі звинуватити МВС у бездіяльності?
Міністерство внутрішніх справ – це міністерство своїх внутрішніх справ. Реформа, якою б вона не була, не досягла єдиного – щоб їм не було на нас начхати.
І з цього потрібно зробити висновок. І політичний, звісно. Але спочатку – людський. Його набагато краще за мене давно сформулювала сама Катя: "Давайте триматися купи і горнутися одне до одного. Бо спочатку вони розберуться з лівими руками правих, потім з правими руками му**рів, а далі доберуться і до нас – обичних пи**ливих граждан".