Ще взимку 2024 року Джо Байден консенсусно вважався топом та найкращим вибором для демократичної партії. Це дійсно було так, адже він – чинний президент, має високі рейтинги підтримки серед так званого "кольорового" населення, бо асоціюється з Обамою, в якого сам був віцепрезидентом. До того ж Джо Байден родом із Філадельфії (щоправда, він там зараз не надто популярний), а це той самий ключовий штат, голосування в якому може стати вирішальним.
У 2020-му він ефектно протистояв Трампу та переміг його в форматі "битва двох йокодзун", коли пообіцяв виборцям повернення до нормальності (виконав цю обіцянку лише частково і здебільшого в економіці). Нині розрахунок демократів був на повторення 2020-го й результат нокаутом на праймеріз це підтвердив. Але далі сталися дебати.
Жахливий виступ Джо Байдена на дебатах з Дональдом Трампом спричинив справжню паніку в таборі демократів, а питання про заміну кандидата було винесено на національний рівень. 24 Канал проаналізував, хто може потенційно замінити Байдена, які шанси в кожного кандидата та чому думати над цим потрібно дуже швидко.
Читайте також Що ми дізналися після перших дебатів Байдена та Трампа
Хто може замінити Джо Байдена на виборах США
Про таку необхідність заявили провідні американські видання, які симпатизують демократам, а впливова The Washington Post навіть оприлюднила власний топ 10 кандидатів на заміну Джо Байдену.
Ось як він виглядає:
- Камала Гарріс – віце-президентка США;
- Ґретхен Вітмер – губернаторка штату Мічиган;
- Піт Буттіджедж – міністр транспорту;
- Джош Шапіро – губернатор Пенсільванії;
- Джаред Поліс – губернатор Колорадо;
- Ґевін Ньюсом – губернатор Каліфорнії;
- Рафаель Ворнок – сенатор від Джорджії;
- Мішель Обама – колишня перша леді;
- Емі Клобушар – сенаторка від Міннесоти;
- Енді Бешир – губернатор Кентуккі.
При цьому наразі 81-річний Байден сам знімати свою кандидатуру не планує, а це зараз, схоже, єдиний можливий варіант для процедури заміни, яка до того ж не чітко врегульована.
Рішення продовжувати Байден ухвалив після консультацій з родиною, тобто з дружиною Джилл, сестрою Валері та дітьми. Нагадаємо, що до сімейної ради входить і син президента Гантер, джерело постійного головного болю батька та безпосередній учасник майже всіх можливих скандалів за тегами #секс #зброя #алкоголь #наркотики #Україна #Китай #корупція #податки тощо. Сама ж родинна нарада пройшла в Кемп-Девіді в кращих традиціях Wog the Dog – під клацання фотоапарата легендарної фотографки Енні Лейбовіц, яка фіксувала історичний момент для Vogue.
Не дозволимо цим 90 хвилинам визначити 4 роки, які він пробув на посаді президента,
– перша леді Джілл Байден у телефонному коментарі Vogue демонструє рішучість.
Нині Байден визнає свій провал 28 червня, але схильний вважати його "нещасним випадком", а себе хоч і старим, але все ж єдиною зброєю проти Трампа, а ще, схоже, пропонує всім ніколи не дізнатися, чи це дійсно так.
До теми Біографія 46-го президента США Джо Байдена
Деякі підстави так вважати дійсно є – вже на наступній після дебатів зустрічі з виборцями Байден був куди бадьоріший і зібраніший. Можливо, катастрофа 28 червня дійсно випадковість, натомість при наявному суфлері та публіці (чого не було на дебатах) справи в президента пішли значно кращі. Принаймні, команда та родина Байдена вважають саме так. Втім, сувора правда життя натякає на геть інше.
Байден в 2016-му – дивіться відео запальної промови політика:
Байден в 2020-му на дебатах з Трампом та вже легендарне "Чоловіче, стули пельку":
Байден в 2024-му на дебатах з Трампом, які всіх так налякали:
Чому демократи не вірять в оптимізм Байдена
Проте в самій демократичній партії оптимізму оточення Байдена не розділяють.
До того ж єдності в демократів немає, частина їх все ж прагне залишити чинного президента в перегонах і планує пришвидшити його офіційне номінування (нагадаємо, наразі він ще не визнаний кандидатом офіційно). Можливо, це станеться вже 21 липня, коли відбудеться підготовче до Конвенту в Чикаго засідання партії. На той час офіційну номінацію вже отримає Трамп (Конвент республіканців пройде 15 – 18 липня в Мілвокі).
Звісно, питання до рідних 46-го президента США залишаються. Як і залишається редакційний заклик The New York Times до Байдена – негайно вийти з кампанії заради порятунку демократії. Нагадаємо, що половина Америки аргументовано підозрює, що Трамп несе саме таку загрозу і свій другий термін почне з руйнування демократичних інститутів і зведення рахунків з уявними та дійсними кривдниками шляхом помсти. У підсумку це все рано чи пізно має перетворити фільм Алекса Ґарленда Civil War (в українському прокаті – "Повстання штатів") на пророчий та призвести до катастрофи.
Повстання штатів – дивіться трейлер фільму:
Видання переконане, що нині зусиль Байдена для перемоги над Трампом недостатньо. А ми ще з часів, коли Байден був молодим і їздив на роботу не електричці, добре знаємо: We can try to understand The New York Times' effect on man.
Кандидати на заміну Байдену
Попри оптимістичні заяви від команди Байдена, мусимо констатувати, що до Конвенту демократів у Чикаго (почнеться 19 серпня 2024 року) ще є час, а це означає, що можливі зміни та ненульова вірогідність того, що думка президента та його родини зміняться. У такому разі потрібно розглянути можливі заміни заздалегідь. У демократів дійсно є непогані варіанти.
Камала Гарріс, 59 років
Першим варіантом є чинна віцепрезидентка США Камала Гарріс. Формально саме вона має всі підстави замінити Джо Байдена як офіційний №2. Ба більше, такі розмови ходили ще під час кампанії 2020 року – нагадаємо, Байден є рекордсменом за віком серед усіх президентів. Також, як стверджує The Wall Street Journal, до її кандидатури схиляються спонсори партії.
Але тут виникає колізія: якщо ж Байдена переконають не висувати свою кандидатуру на другий термін, буде логічно, щоб президент не закінчував і перший, бо якщо він не здатен фізично вести кампанію, то тим більше не може далі бути президентом США. Припускаємо, що саме ця дилема, а не легендарна родинна нарада, стала головним аргументом для Байдена продовжувати.
Ще один аргумент полягає в тому, що Гарріс – це катастрофа. І пояснимо чому. У 2019 році вона кілька місяців вважалася перспективною кандидаткою з реальним президентським потенціалом і навіть якийсь час була серед лідерів демократичних праймеріз, але події кампанії ці ілюзії розвіяли.
Під час виборчих перегонів Камала зробила усі відомі політичні помилки: її штаб, що очолювала її рідна сестра Мая, розсварився із власними експертами, розкол у команді став надбанням преси, кампанія фізично збанкрутувала.
Камала Гарріс та Джо Байден / Фото Carolyn Kaster / AP
"Зоряний час" Камали припав на другі дебати з Байденом в серпні 2019-го, де Гарріс вдалася до відвертого ейджизму та продемонструвала грубу неповагу до опонента, притому що Байден якраз тоді був цілком у формі. Навпаки, пані Камала "не вивозила", а ще порушила певні табу, коли перейшла на особисте. Коли Байден на пальцях розклав її звинувачення, а також заявив, що не чекав таких нападок від Гарріс, яка була особисто знайома з його померлим від раку сином Бо, з нею було все скінчено.
Гарріс зняла свою кандидатуру наприкінці 2019-го (офіційна причина – відсутність пожертв), 8 березня 2020 року вона офіційно підтримала Байдена, а той пробачив їй минулі образи та зробив їй пропозицію щодо посади віцепрезидентки. Вона не стала сперечатись.
Експерти назвали цей союз шлюбом за розрахунком і не помилились. Нині можна визнати, що вибір Гарріс командою Байдена був суто прагматичним та був зумовлений її расою, статтю та віком. І, можливо, хайпом.
Не дуже приємно визнавати, але факт полягає в тому, що Камала пробула 4 роки таким собі манекеном на посаді віцепрезидентки та провалила всі можливі напрямки, за які бралася. Хоча дійсно намагалася на початку активно братися за майже все, але швидко "зливалася", ледь на обрії з'являлися проблеми. Так було з темою незаконної міграції з Мексики, міжнародних відносин тощо.
Гарріс показала себе як геть не харизматична та позбавлена будь-якого сенсу персона. Вона банально не могла сформулювати думку та відповісти на найпростіше питання, а лише повторювала завчені фрази – інколи багато разів поспіль (приблизно так само поводився б Микола Тищенко, якби проводив пресконференції на політичні теми, хоча стоп, – власне, він так і робив).
Її промови у стилі "у завтрашній день можуть дивитися не тільки лише всі" давно розлетілися на меми та стали класикою абсурду.
Експромт від Камали Гарріс – дивіться відео:
Якщо знавці української політики після перегляду відео з пані Камалою зловили флешбеки, то нагадаємо, що в нас теж таке існує. Щоправда, наразі без президентських амбіцій.
Неповторний оригінал – дивіться відео:
Якщо це найкращий варіант – то в демократів явні проблеми. Чинну політичну діяльність Гарріс можна схарактеризувати як повний провал, американські виборці її оцінюють саме так, і нині Гарріс має дуже погані рейтинги, часом навіть гірші за Байдена (хоча у свіжому опитуванні Ipsos вона підросла, проте чи втримається тренд – невідомо). Це, до речі, ще один аргумент на користь того, щоб чинний президент продовжував боротьбу. Іншим аргументом "за" є те, що провал на дебатах з Трампом, як не дивно, не сильно вплинув на рейтинги Байдена.
Мішель Обама, 60 років
Колишня перша леді має неабияку популярність в США та світі. Опитування Ipsos за 1 – 2 липня дає нині їй єдиній з-поміж можливих кандидатів від Демпартії перемогу над Трампом.
Вона відома законодавиця мод та обличчя багатьох гуманітарних проєктів та комерційних кампаній. Це справжня жінка-бренд, врешті решт – вона дружина самого Барака Обами й, схоже, вона б дійсно мала шанси перемогти Трампа.
Проте за багато років, що Мішель Обама була у світлі софітів, вона так і не переконала, що може бути політиком та взагалі має якості, необхідні для президента США. Схоже, колишня перша леді це добре розуміє, а тому й не особливо рветься рятувати світ.
Також The Washington Post у своєму топ 10 пише про якийсь конфлікт Мішель Обами з чинною адміністрацією Білого дому, який ще більше ускладнює диспозицію. Тож мрії німецького таблоїда Bild, а це вони першими ще в травні написали про можливу заміну Байдена, ймовірно не здійсняться.
Байден з подружжям Обам / Фото з твітера Барака Обами
Ґретхен Вітмер, 52 роки
WP називає губернаторку Мічигану "ідеальною на папері" кандидаткою. Зі спадкоємцями слави Боба Вудворда та Карла Бернстайна важко не погодитись. Вітмер – дійсно по-справжньому крута. Її обожнюють у Мічигані, вона заслужила народну любов вдалими та прогресивними реформами. До того ж Мічиган – це той самий штат, який коливається, тобто буде серед ключових на майбутніх виборах.
Ґретхен Вітмер – обізнана, компетентна та харизматична, інколи – різка, коли потрібно – навіть занадто.
Також на користь Вітмер грає те, що вона не брала участь у праймеріз 2020 року та не опонувала Байдену, тому не зв'язана необхідністю визнавати його домінацію, а ще не встигла покритикувати його на федеральному рівні. З цього витікає головна проблема пані Ґретхен Вітмер – вона безумовний "краш" в рідному штаті (попри дивну спробу викрадення місцевими ультраправими, де половина підозрюваних виявилась інформаторами ФБР), проте мало відома на федеральному рівні.
І це попри те, що ще у 2020 році Вітмер довірили від імені Демократичної партії відповісти на щорічне звернення тодішнього президента Дональда Трампа до Конгресу. Тоді це було схоже на великий аванс та початок великої кар'єри. Так і було, але на рівні Мічигану.
Ґретхен Вітмер – нова зірка американської політики / Фото AP
Якщо ж виборці з інших штатів і чули про Ґретхен, то здебільшого це стосувалося часів пандемії COVID-19. Тоді Вітмер показала себе як прихильниця радикальних дій та навіть отримала від ЗМІ прізвисько "королева локдаунів", а ще засудила спробу озброєного штурму місцевого Капітолія. І хоча губернаторка в підсумку доволі вдало пройшла випробування пандемією, далеко не всім сподобалися її загороджувальні практики. Безумовно цій темі на потенційних дебатах з Трампом буде приділено надзвичайно велику увагу, це обов’язково розлетиться та буде масштабовано ЗМІ й вплине вже не тільки на виборців Трампа.
Ґевін Ньюсом, 56 років
Губернатор Каліфорнії Ньюсом на відміну від губернаторки Мічигану добре відомий вже на федеральному рівні.
Попри молодий як для політика вік, Ньюсом у цьому бізнесі давно: він був мером Сан-Франциско та заступником губернатора Каліфорнії, з 2019-го – губернатор штату. Гевін Ньюсом – представник американської еліти, його батько – суддя, а прадід – один із засновників медичної школи в Стенфорді. До політики Ньюсом був доволі успішним у бізнесі, має широкі зв'язки та впливових друзів.
У Ньюсома відома дружина, вона кінозірка. Не першого ешелону, але все ж. Дженніфер Сібел-Ньюсом великих ролей не мала, проте поєднувала Голлівуд із материнством (у пари 4 дітей). Також Дженніфер була учасницею дуже важливого для США процесу – викриття сексуальних злочинів знаменитого продюсера Гарві Вайнштайна. У 2022 році вона була представником сторони обвинувачення на процесі, під час якого розповіла, що у 2005-му році Вайнштайн її зґвалтував. При цьому саму Дженніфер звинувачували в лобізмі та "торгівлі впливом" від імені чоловіка, але родині губернатора вдалося уникнути гучного скандалу.
Ньюсом був активним учасником вже цієї президентської кампанії й, хоча сам не висувався, доволі ефектно "топив" республіканських висуванців та критикував їхні тези. Сам він переконаний ліберал, ба більше, готовий відстоювати власні переконання не лише на словах. У роки правління Трампа він фактично саботував його спроби депортації незаконних мігрантів, а ще виступав за обмеження обігу зброї, жорстко критикував спроби заборонити аборти та обмежити права ЛГБТК+.
Ньюсом і його дружина Дженніфер Сібел / фото AP
За це все Гевіна Ньюсома люблять у Каліфорнії й це може стати суттєвою перепоною для інших штатів, де далеко не всі такі ліберальні та прогресивні, особливо щодо Другої поправки (гарантоване Конституцією право на вільне володіння та носіння вогнепальної зброї). Нагадаємо, кандидат від демократів має перемогти в "нейтральних", бо голоси "синіх штатів" він ніби має фактично в кишені.
Ще одним аргументом "проти" є те, що Каліфорнія – це штат Камали Гарріс (до свого походу у велику політику вона була генеральним прокурором Каліфорнії, а до того – Сан-Франциско, на обох позиціях працювала з Ньюсомом). Таким чином, потенційне висунення Ньюсома в обхід Гарріс може спровокувати скандал та відвернути від нього частину електорату Демпартії (насамперед афроамериканців), а це вже може підважити позиції "синіх" там, де вони вважалися міцними.
Піт Буттіджедж, 42 роки
Чинний міністр транспорту є доволі непоганим варіантом. Він колишній військовий, який був в Афганістані. Щоправда, не на "нулі", а в штабах – як офіцер розвідки. Піт Буттіджедж мав успішну воєнну кар'єру, а також в бізнесі – був консультантом у консалтинговій фірмі McKinsey & Company.
Він відкритий гей і випускник Гарварду, знає 8 мов, демонструє велику компетенцію (був успішним мером міста Саут-Бенд, штат Індіана) і має не лише впізнаваність на рівні США, але й світу. Він неодноразово відвідував Київ вже після початку повномасштабного вторгнення, де проводив зустрічі з керівництвом України та робив виважені заяви щодо підтримки України, а ще пообіцяв допомогти Україні з розбудовою та модернізацією мережі залізниць.
Піт Буттіджедж у Києві / Фото ОП
Також Буттіджедж є частим гостем консервативного каналу FOX NEWS, де фактично виступає як речник Демократичної партії та пояснює прореспубліканській аудиторії дії уряду та Білого дому.
Якраз на Південній Кароліні в Буттіджеджа закінчилися гроші на кампанію і це стало сигналом, що треба завершувати. Вийшло дуже вчасно – вихід Буттіджеджа та Емі Клобушар додало балів Байдену в його протистоянні з уже легендарним "ліваком" Берні Сандерсом та забезпечило Байдену підсумкову перемогу.
Пізніше переможець запросить його до уряду, тому можлива номінація зараз для Буттіджеджа буде неодмінно інтерпретована як зрада Байдена.
А от шлях до номінації у 2028 році для Піта відкритий – тоді перший відкритий гей серед кандидатів в президента та перший міленіал матиме дуже непогані шанси.
Джош Шапіро, 51 рік
Шапіро – теж непоганий варіант, губернатор Пенсільванії має велику підтримку в цьому штаті (як ми знаємо – одному з ключових) та регіоні, за нього говорить його репутація та компетентність.
Він популярний як серед незалежних виборців, так і серед навіть поміркованих республіканців (які б хотіли бачити своїм кандидатом Ніккі Гейлі, а не дивакувату зірку реаліті-шоу 2000-х), але цю потенційну коаліцію нині дуже важко масштабувати на всю країну.
У Джоша банально немає часу – він практично невідомий на федеральному рівні та не зможе за ті кілька місяців, що залишилися до листопада, якось суттєво це змінити. Залишається тільки мріяти про 2028-й рік та сподіватись, що тоді ще будуть вибори.
Джош Шапіро / Фото HEATHER KHALIFA / PHILADELPHIA INQUIRER
Джаред Поліс, 49 років
Губернатор Колорадо ще один чудовий варіант "на папері".
Поліс – багатий та успішний, він філантроп і його люблять лібертаріанці. А ще він перший єврей, обраний губернатором Колорадо, і перший губернатор в історії США, який живе в офіційно укладеному одностатевому шлюбі.
Проблеми Поліса ті самі, що й в Шапіро – загальноамериканська впізнаваність. Тож до списку WP політик потрапив лише, щоб топ 10 не перетворився у Топ 9.
Рафаель Ворнок, 54 роки
Темношкірий сенатор від Джорджії та одночасно баптистський пастор, послідовник Мартіна Лютера Кінга та громадський активіст, який відзначився участю в протестах проти політики Дональда Трампа.
Має добру репутацію, повагу суспільства та добрі наміри, проте нині не має великої впізнаваності на рівні США, тому залишається нішевим політиком. Можливо, його час прийде на наступних виборах, але не зараз.
Емі Клобушар, 64 роки
Сенаторка від Міннесоти колись подавала великі надії та навіть вважалась "зіркою" Демпартії, але її часи минули, при чому це сталося навіть не зараз, а ще у 2020-му.
Енді Бешир, 46 років
Бешир є губернатором традиційно консервативного штату Кентуккі (переобрався у 2023-му), і вже цей факт робить його бажаним кандидатом для демократів-центристів і поміркованих республіканців. Але все це також перспектива на 2028 рік.
Джей Пріцкер, 76 років
Губернатора Іллінойсу і члена родини співвласників світової мережі готелів Hyatt Джея Роберта Пріцкера немає в списку WP, натомість це також доволі цікавий варіант, який точно був конкурентним з-поміж Трампа та Байдена. Принаймні на дебатах. З Трампом пан Пріцкер взагалі міг би говорити на рівних, бо він був фігурантом секс-скандалів імені Джеффрі Епштайна, а пан Дональд з них не вилазить.
Пріцкер – фаховий кандидат, але не блискучий. Він має обмежену популярність та обмежений потенціал, а можливе нагадування про справу Епштайна (привіт, QAnon) могло поховати перспективи Пріцкера ще на обговорення його кандидатури самими демократами.
Губернатор Іллінойсу, мабуть, все ж мав би шанси та був серед фаворитів на номінацію, якби нинішні праймеріз були б конкурентними, але цього не сталося і Байден взяв 99%, бо ще декілька місяців тому всі чомусь вважали, що його вік не буде проблемою.
Берні Сандерс, 82 роки
Ветерана американської політики та учасника всіх останніх президентських кампаній до рейтингу WP не запросили, але він має бути серед претендентів. Хоча б заради потенційних фото, які розійдуться на меми. Ну, а шансів, звісно, в нього немає жодних, нині не 2016-й рік.
Усі ми нині трохи "Берні Сандерс" / Один з найкращих мемів 2021 року
Демократи на роздоріжжі, але часу немає
Як бачимо, стратегічна помилка команди Байдена при виборі кандидатури віцепрезидента 4 роки тому нині позбавляє демократів можливості маневру й фактично перекриває шлях іншим кандидатам від демократичної партії. І тут не дуже важливо, є вони чи ні в списках The Washington Post, 24 Каналу чи будь-якого іншого ЗМІ або ж Think Tank Policy Institute.
При цьому достойні кандидати на заміну дійсно є. Утім, у всіх них, крім проблеми наявності Камали Гарріс і наразі небажання Байдена йти на пенсію, є однакові перешкоди. Найголовніша – це час, до виборів залишається декілька місяців, за цей час важко здобути загальну відомість на так званому федеральному рівні. Отже, вибори-2024 стануть просто плебісцитом про підтримку Трампа з кандидатом від демократів як технічним.
Іншою проблемою є те, що більшість дійсно потужних кандидатів (крім Вітмер) були опонентами Байдена під час кампанії 2020 року і всі йому програли праймеріз. Вони дійсно не проти спробувати, але планували зробити це не у 2024-му, а розраховували свої кампанії під 2028-й.
Тепер вони опинилися в ситуації, коли треба "рятувати країну", а поразка може в зародку поховати політичну кар'єру як перспективного кандидата в президенти. У такій ситуації ризикувати, даруйте за тавтологію, дуже ризиковано, куди простіше вірити в диво, тобто в те, що Джо Байден переможе старість, а Трамп опиниться в буцегарні (чого не буде, завдяки скандальному рішенню Верховного суду від 1 липня 2024 року, ба більше, оголошення вироку вже перенесли з 11 липня на 18 вересня). Тобто сподіватись на суд демократам вже не варто, лише на якесь інше "диво" і на самих себе.