31 травня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) скасувала обмеження цін на електроенергію для бізнесу. Передбачалось, що з 30 червня тариф на світло для підприємств формуватиметься без обмежень – виходячи з попиту й пропозиції.

Читайте також Готуйте гаманці: за світло доведеться платити на 250 гривень більше, але воно буде

Але вже 8 червня регулятор ухвалив проєкт постанови, за якою цінові обмеження як явище зберігаються – однак встановлюються на вищому рівні.

Щоправда, остаточно документ ще не затверджений – за процедурою, цьому передуватимуть відкриті обговорення та опрацювання зауважень і пропозицій. Проте сумніватись у тому, що граничні ціни будуть підвищені, не доводиться.

До 30 червня граничні ціни на ринку електроенергії складатимуть:

  • 2 000 гривень за мегават-годину з 00:00 – 7:00 та 23:00 – 00:00 (години мінімального навантаження);
  • 4 000 гривень за мегават-годину з 7:00 по 23:00 (години максимального навантаження).

Нові ж максимальні тарифи в НКРЕКП хочуть встановити на рівні:

  • 2 706,63 гривні за мегават-годину – мінімальне навантаження;
  • 5 413,26 гривні за мегават-годину – максимальне навантаження.

В розмові з 24 Каналом експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначає: це підвищення – не дуже суттєве. Однак питання викликає відсутність пояснень з боку регулятора, чому воно саме таке.

Юрій Корольчук

Експерт Інституту енергетичних стратегій

В НКРЕКП мали би пояснити, чому не, скажімо, 2 300 гривень, а 2 700 гривень? Чому не, умовно, 4 700 гривень, а 5 400 гривень? Вони ж цього не пояснюють – просто констатують і все.

З іншого боку, така ж претензія до регулятора була в експертів і з приводу підвищення тарифів для населення. Тож, НКРЕКП в цьому питанні діє, щонайменш, послідовно.

Роман Ніцович

Директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group

Чому саме 2,64 гривні, а не, скажімо, 2,78 гривні за кіловат за годину? Очевидно, що в основі цього були якісь розрахунки і вони про щось говорять – якісь сценарії, наслідки тощо. Хотілося б побачити ці розрахунки.

Нагадаємо, що граничні ціни (прайс-кепи) на електроенергію для бізнесу були введені одразу з моменту запуску нової моделі гуртового ринку 1 липня 2019 року. Їхньою головною метою було недопущення ймовірних стрибків чи падіння цін при переході на цю модель.

Богдан Серебренніков

Старший аналітик аналітичного центру DiXi Group

Прайс-кепи жорстко втримували ціновий коридор, вище та нижче якого ціни на ринку, передусім на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому, не відхилялися.

При цьому, нагадує Серебренніков, коментуючи ситуацію для 24 Каналу, поточні ціни не діяли весь цей час – регулятор змінював їх кілька разів. Тож майбутні зміни не є чимось новим і екстраординарним.

Інша справа, зазначає Корольчук, що український ринок і до повномасштабної війни "мало нагадував повноцінний, яким би він мав бути", а зараз і поготів.

Ринок у нас – адміністративний, регульований. Зрозуміло, що з початком війни такі механізми регуляції мають право на життя. Але навіть до того він мало нагадував повноцінний ринок,
– пояснює експерт.

Таким чином, підкреслює він, підвищення граничних цін на електроенергію є "радше реакцією виробників електроенергії на те, що зріс тариф для населення". Тобто, ринок реагує на появу можливості дорожче продати свій ресурс.

Зі свого боку, Серебренніков зауважує: підвищення – виправдане. Адже генеруючі компанії – передусім теплоелектростанції (ТЕС) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ) – через "аномально високі ціни на вугілля та природний газ" в осінньо-зимовий період 2022/23 могли працювати у збиток.

Причиною цього, за словами експерта, були саме прайс-кепи. Бо ж вони обмежували їх цінові пропозиції та не дозволяли повністю покривати навіть витрати на купівлю палива.

Ці витрати в середньому становлять близько 70 – 80% у собівартості виробництва електроенергії. А є ще й інші – на зарплату персоналу станцій, обслуговування та ремонти обладнання тощо, які мають покриватися ринковою ціною і забезпечувати стимули для інвестування у модернізацію,
– пояснює експерт.

Коли в кінці травня НКРЕКП скасовувала граничні ціни на електроенергію для бізнесу, голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький зазначав: поточні прайс-кепи обмежують можливості експорту ресурсу – "адже у Європі електрика дорожча".

Володимир Кудрицький

Голова правління НЕК "Укренерго"

В ідеалі потрібна модель, де прайс-кепи встановлені на рівні наших європейських колег.

Корольчук пояснює: річ у тім, що підвищені прайс-кепи дозволять "знайти дешевший обсяг електроенергії за кордоном – як би це не було парадоксально". Крім того, зазначає він, також буде легше доставити цю електроенергію в Україну.

Але потреби в такий спосіб будуть закриті лише частково. Оскільки імпорт не зможе повністю вирішити проблему дефіциту,
– констатував експерт.

Інший бік підвищення – зростання цін на товари та послуги. Адже, пояснює Серебренніков:

  • це призведе до "певного зростання гуртових цін";
  • що, зі свого боку, відіб’ється на кінцевих цінах на електроенергію для бізнесу та інших непобутових споживачів;
  • як наслідок – вплив на вартість товарів і послуг, "особливо енергомістких".

Загалом по більшості побутових товарів і послуг ціни можуть зрости максимум до 5%. Саме через можливе здорожчення електроенергії,
– зазначає аналітик.

Корольчук же песимістичніший. За його оцінками, здорожчання складе від 5% до 15% – залежно від виду товару чи послуги.

При цьому він підкреслює: перш за все, здорожчання зачепить продукти та товари, виробництво яких потребує значних обсягів електроенергії. Як приклади, він навів:

  • хлібобулочні вироби;
  • молокопродукти;
  • швейну продукцію.

Також, пояснив експерт, здорожчання зачепить ті сфери послуг, які дуже залежні від електроенергії – зокрема, перукарні.

Бізнес, звісно, реагуватиме – перш за все, переходом на самозабезпечення електроенергією. Однак, зазначає Серебренніков, цей процес буде поступовим. І відбуватиметься він, перш за все, шляхом встановлення сонячних панелей.

Цьому, зокрема, сприятиме прийняття відповідного законопроєкту 9011-д, яке очікується у поточному місяці. Крім економічного ефекту, це також покращуватиме надійність електрозабезпечення бізнес-споживачів та їх більш стабільну роботу. Оскільки після втрати значної частини генерації ці проблеми збережуться і у 2023/24 роках,
– пояснює він.

Такої ж думки дотримується й економіст Олег Пендзин. У розмові з 24 Каналом він зазначив: бізнес переходитиме на альтернативні джерела енергопостачання. Але це "гра в довгу".

Олег Пендзин

Виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу"

В стратегічній перспективі, звичайно, бізнес запроваджуватиме програму енергозбереження, запроваджуватимуться програми переходу на альтерапенивні джерела енергії. Але це не питання двох – трьох місяців.

А от чого точно навряд можна буде очікувати – це спроб підприємців зекономити на електроенергії шляхом зниження якості своєї продукції. Адже, пояснює Серебренніков, наслідки цього будуть вельми негативні:

  • підірвана репутація;
  • втрата клієнтів.

Також, зазначає він, малоймовірними є масштабні скорочення персоналу – оскільки "через велику міграцію за кордон" економіка і без цього має значний дефіцит людського потенціалу.

Хоча, звісно, окремі точкові рішення такого характеру повністю виключати не можна,
– визнає аналітик.