Основний закон наділяє президента повноваженням розпустити парламент. Але здійснювати він його може тільки в разі настання однієї з умов, визначених ст. 93 Конституції України:
1) протягом 1 місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до ст. 83 Конституції;
2) протягом 60 днів після відставки Кабінету міністрів України не сформовано персональний склад кабміну;
3) протягом 30 днів однієї чергової сесії не можуть розпочатися пленарні засідання Верховної Ради.
Читайте також: Про що домовились Зеленський і голови фракцій щодо розпуску парламенту
Відставки Кабміну не було (у випадку прийняття заяви Гройсмана про відставку – буде, але додайте 60 днів, і це вже буде точно в межах півроку до припинення повноважень парламенту – строку, за який розпускати парламент не можна), пленарні засідання відбуваються. Тобто єдина можлива юридична підстава, яка може бути застосована – відсутність сформованої коаліції протягом місяця.
Головне питання – хто і як має чи мав "встановити" відсутність коаліції і, відповідно, з якого моменту рахувати цей місяць. Закон детально це не регламентує. Те, що Парубій оголосив про розпуск коаліції після виходу "Народного фронту" тільки зараз, не означає, що цієї ситуації не існувало у 2016 році. Відповідно, юридичним фактом, що дає підстави розпустити парламент за п. 1 ч. 1 ст. 93 Конституції, теоретично можна вважати й сплив 30 днів після виходу трьох фракцій у 2016 році.
Але є велика небезпека, що в команді нового президента вирішать "підстрахуватися" і "підкласти" під президентський указ про розпуск рішення сумнозвісного Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Останній встановить "відсутність повноважень" у народних депутатів чи будь-яку іншу юридичну нісенітницю, яку їм вигадувати не вперше. Відповідний позов там уже лежить.
До слова, розпуск парламенту – політичний, а не юридичний процес, і встановлювати наявність чи відсутність підстав для розпуску парламенту – взагалі не справа судів. Але ОАСК не звикати ухвалювати політичні рішення: вони і міністра відсторонять, і Верховну Раду розпустять, якщо треба. На договірних засадах, звісно.
Біда в тому, що предметом "договору" в цьому випадку може бути особиста недоторканість і навіть "кар'єрне зростання" суддів ОАСК, які попри те, що забороняли Майдан і зобов'язали "Беркут" його розігнати, і далі залишаються на свої посадах. Я вже детально писав, чому це небезпечний сценарій і чому ОАСК має бути ліквідований, якщо новообраний президент дійсно хоче зробити суди незалежними.
Та й, якщо придивитися уважніше, ухвалення такого рішення юридично не матиме жодного значення. Його обов'язково оскаржать, а це означає, що, поки триватиме апеляційний розгляд, воно не набере законної сили. Якщо ж апеляція "блискавично" його підтримає протягом наступних кількох днів після ухвалення (нагадаю, видати указ голова держави має до 27 травня), вся ця історія буде просто шита білими нитками і "договорняками". А показувати таке зараз, перед виборами, – дуже невигідно. Можна дуже швидко втратити рейтинг.
Тому найбільш імовірний сценарій – це видання президентом указу з підстав відсутності нової коаліції після виходу трьох фракцій у 2016 році без жодного додаткового юридичного обґрунтування або з таким десь у тексті указу. Його, звичайно, також можна буде оскаржити до суду. Але навряд чи знайдуться багато суддів, які захочуть його скасувати.
Бо, повторюся, цей процес – політичний. За останньою соціологією, люди не довіряють судам, не довіряють Верховній Раді і підтримують її розпуск. А новому президенту, який заявив про плани це зробити, довіряють.
Так, юридично це далека від ідеалу картина. Але ще більш кострубатою юридично була постанова Верховної Ради про "самоусунення Януковича" і оголошення дострокових виборів президента у 2014 році. Такої юридичної підстави припинення повноважень не було в Конституції взагалі. Але нічого, ніхто ту постанову не скасував. А вибори пройшли. Бо відбулося те, чого хотів народ.
Коли відбудуться позачергові вибори у Раду: інфографіка
Тож давайте не плутати юридичне з політичним. І не ставити форму вище за зміст.
Автор: Михайло Жернаков
Читайте також: Позачергові парламентські вибори: ймовірна дата