Кількість ракет у ворога така ж як і минулого року
За оцінками ГУР, з якими сходяться мої власні розрахунки, недоімперія накопичила майже тисячу далекобійних ракет – крилатих та балістичних.
Читайте також Путін зачастив у Ростов-на-Дону: це означає лише одне
До цього можна потенційно додати приблизно три сотні зенітних ракет С-200 і С-300, які ворог може використовувати у режимі "поверхня-поверхня". Але їх реальна прицільна дальність становить не більше 100 кілометрів. Відповідно, вони загрожують в першу чергу прифронтовим містам і серйозно вплинути на всю нашу критичну інфраструктуру не можуть.
За минулу зиму по наших енергостанціях була випущена майже тисяча ракет різних типів. Тобто цифри по ракетах практично тотожні.
А от "Шахедів" у ворога принаймні вдвічі більше, ніж торік. Значна частина з них мають покращені характеристики – їх складніше засікти за допомогою радіолокаторів та інших засобів.
Крім того, ворог вчиться. Протягом літа він намагався максимально точно встановити координати наших об'єктів інфраструктури, зокрема, і за допомогою агентури, про що свідчить оперативна інформація СБУ. Також росіяни тестують нашу ППО. Маршрути польотів ворожих ракет та безпілотників стають складнішими для перехоплення.
Цікаво Чому українському бізнесу "не світять" закордонні інвестиції
Не буду здивований у разі зміни тактики застосування. Цілком можливо, що агресор спробує атакувати комбінованими хвилями декілька діб поспіль – це ускладнить наші можливості по ремонту зруйнованих об'єктів.
Українська хазяйновитість нам на користь
Тепер що ми можемо протиставити.
Наші ППО і ПРО помітно посилилися за рік, Україна зараз – одна з найкраще захищених з повітря країн. У ЗСУ створили мобільний підрозділ "мисливців за Шахедами", бійці якого можуть швидко висувати на перехоплення ворожих повітряних атак.
Наші енергетики зараз значно краще підготовлені до протидії атакам. Є схеми оперативного перемикання, є схеми "енергетичних островів", за допомоги союзників накопичений певний запас запчастин. При цьому слід пам'ятати, що далеко не всю енергетику за літо – осінь вдалося відбудувати (керівництво ДТЕК каже, що лише 70%).
Проведені поточні роботи на атомних енергоблоках. Тепер не буде необхідності зупиняти їх під час холодів для регламентних заходів.
Енергетики разом з місцевою владою намагаються максимально захистити найбільш вразливу частину енергомереж – трансформаторні підстанції, які від влучання спалахують, як бенгальські свічки. Звісно, якість цих робіт напряму залежить від того, наскільки компетентних та відповідальних керівників обрали громади на місцях (от для чого голосувати треба не серцем, а розумом).
Ну, і українська хазяйновитість нам на користь: в країну ввезені генератори сукупною потужністю більшою за цілий енергоблок АЕС. Це наше резервне джерело енергії, але великим об'єктам, наприклад міським водоканалам, воно, на жаль, не допоможе.
Важливо Історія з українським підлітком Богданом: як Львова-Бєлова наговорила собі на нові обвинувачення
Дуже сподіваюся, що винищувачі F-16 опиняться в Україні якомога раніше. Декілька ескадрилій, які нам обіцяють для початку, не суттєво посилять наші наступальні можливості, а от ППО – ПРО – так. Тому що ці винищувачі здатні надійно перехоплювати всі види крилатих ракет, зокрема, сумнозвісну Х-22, з якою у наземних зенітників досі проблеми. Також вони можуть прикривати ті райони країни, де наземного захисту не вистачає.
А далі йде фактор погоди, прогнозувати який важко. Якщо зима буде холодною, то енергосистемі доведеться працювати з перенавантаженням, і це підвищить ризики блекауту.
Замість висновків. Не слід сподіватися на дива на зразок, що ворог чомусь відмовиться від спроб затероризувати українське населення. Зима буде дуже важка, але є всі передумови пройти її не гірше, ніж попередню. Зрозуміло, що повний багатоденний блекаут вплине на воєнну логістику, залізничну, в першу чергу. Однак цей вплив не буде критичним.