Головне пояснення такому затягуванню розв'язання проблеми належить не до сфери сучасної політики, а радше до сфери історії. Про це 24 каналу розказав політолог Ігор Рейтерович.

Зверніть увагу Зброя від Німеччини: що найбільше вплинуло на Шольца та Штайнмаєра

Причину слід шукати в історії

Він вважає, що у німців до сьогодні зберігається історичний комплекс щодо Росії. Він формувався як комплекс щодо Радянського Союзу, але трансформувався в бік Росії. Річ у тім, що після 1991 року країна-агресорка вклала колосальні гроші в те, щоб сформувати її сприйняття на Заході як єдиної країни-спадкоємиці Радянського Союзу. Звичайно, при цьому до уваги мали братися не мінуси цієї тоталітарної держави, а лише перемоги і плюси на чолі з перемогою у Другій світовій війні.

За словами Рейтеровича, Росія дуже сильно вбила в голови німців цей комплекс. Тому значна частина німецьких політиків, мабуть, здригається від ймовірності того, що десь біля Харкова чи Криму німецькі Leopard атакуватимуть російські війська, тому що в них "російські" дорівнює "радянські".

"У них зберігається цей стереотип, це видно навіть по тому, як вони пишуть якісь історичні праці – там "Радянський Союз" практично не вживається. Я багато подібних праць читав, і там в основному фігурує "росіяни", і це насправді дуже велика проблема", – зауважив політолог.

Він переконаний, що цей історичний момент є найголовнішим, і німці поки що не можуть через нього переступити. Хоча при цьому Німеччина робить перші кроки, у тому, щоб розділяти та розуміти, що історія Радянського Союзу – це далеко не історія Росії. Адже насправді історія багатьох інших країн, які переважно не з власної волі опинилися у складі цієї держави і потерпали від її влади зосередженої в Москві. Так, одним із таких кроків стало визнання Голодомору геноцидом проти українського народу.

Чого бояться німці

Рейтерович вважає, що другий момент, пов'язаний з блокуванням постачання Leopard Україні, – це те, що німці бояться виступити прикладом. Вони дивляться на інших, чекають, що хтось інший зробить подібний крок, але у 2023 році ситуація може нарешті змінитися, хоч і не в контексті прямого постачання, адже канцлер Німеччини Олаф Шольц залишив шпаринку у цьому питанні.

"Ніхто ж не забороняє Німеччині передати Leopard, наприклад, Польщі, а Польща їх безпосереднього передасть Україні. Перефарбує їх, намалює замість хрестів, які прийняті в німецькій армії, якісь знаки, які прийняті в польській армії, надасть їх Україні, а ми знову перемалюємо хрести, які використовувала армія УНР під час зимового походу", – припустив політолог.

На його думку, така історія є більш реальною на сьогодні. Німці, ймовірно, вже починають прораховувати подібні варіанти, оскільки вони отримали згоду Сполучених Штатів. Зараз вже міг початися процес далеких узгоджень і пошуку схеми, яка не дозволить Росії звинуватити їх у тому, що вони прямо передали танки Україні, а Україна їх використала безпосередньо проти них.

Ігор Рейтерович пояснив, чому Німеччина не дає Україні Leopard: дивіться відео

Чому західні лідери продовжують дзвонити Путіну

Оскільки німецький канцлер знову сказав про те, що для завершення війни потрібно й далі намагатися розмовляти з російським диктатором Владіміром Путіним, виникає питання – чому він та інші західні лідери досі сподіваються на ці розмови?

Однак Рейтерович вважає, що насправді Шольц вже добре зрозумів, що усі розмови та телефонні дзвінки безперспективні з точки зору переконання Путіна в чомусь. Але канцлер робить це і буде робити з однієї простої причини – йому потрібно пояснювати власним громадянам, чому Німеччина і його уряд займає таку позицію щодо України та її підтримки і не змушує нашу державу сідати за стіл перемовин.

"Йому треба вийти і сказати: "Я зателефонував йому, ми з ним поговорили, людина неадекватна, він нічого не чує, ми продовжуємо підтримку України", – пояснив політолог.

Тому такі заяви – це такий собі політтехнологічний хід, значною мірою розрахований на "внутрішнього споживача". Адже громадяни будь-якої країни запитують, чому потрібно й далі допомагати Україні, а не посадити її за стіл переговорів? Для відповіді потрібно мати певні аргументи, а їх можна отримати зокрема під час таких прямих розмов з Путіним.

Єдине, що бажано було б змінити західним лідерам – набагато рідше телефонувати Путіну. Бо коли вони починають частити і телефонувати йому достатньо регулярно, у того з'являється ілюзія, що з ним продовжують розмовляти,
– наголосив Рейтерович.

Це, своєю чергою, не додає йому бажання виводити війська та закінчувати війну. Путін навпаки вважає, що досягає своєї мети, адже до нього знову звертаються, з ним знову говорять і так далі.

Тож подібні дзвінки і заяви з боку західних лідерів будуть продовжуватися, і реагувати на них потрібно спокійно. Головне, аби все відбувалося згідно з загальноприйнятою серед наших партнерів позицією – Україна сама буде приймати рішення, коли сідати за цей стіл перемовин.

У Німеччині триває дискусія щодо Leopard

  • Політолог та соціолог з Німеччини Ігор Ейдман розповів, хто лобіює інтереси України, а хто намагається максимально відтягнути рішення щодо передачі танків Україні в політичних колах Росії.
  • Так, на чолі табору тих, хто побоюється цього рішення – канцлер Олаф Шольц і його соціал-демократична партія. Вони вважають, що за такого розвитку подій може відбутися ескалація війни в Україні та її перехід в ядерний конфлікт.
  • Натомість інші 2 партії, що входять до урядової коаліції – партія "зелених" та вільна демократична партія – підганяють канцлера з розв'язання цього питання та твердо виступають за передачу танків ЗСУ.