Чесні суди та закони – це поки що мрія: чому корупція процвітає в Україні

Антикорупційна стратегія 2021-2025

Про скоординованість, як необхідну умову ефективної боротьби з корупцією, говорить Конвенція ООН проти корупції, яку підписала Україна 31 жовтня 2003 року. Сьогодні це єдиний універсальний юридично обов’язковий інструмент для боротьби з корупцією.

Інтерв'ю глави НАЗК Новікова Про олігархів, фінансування партій та корупцію

Країни, які підписали міжнародний документ здійснюють заходи, рекомендовані для подолання корупції. Для України Конвенція набрала чинності 1 січня 2010 року.

Тоді Україна офіційно взяла на себе зобов’язання виконувати положення Конвенції. Проте, фактично, Україна почала виконувати взяті на себе зобов’язання у 2014 році шляхом прийняття Антикорупційної стратегії на 2014-2017 роки. Нову антикорупційну стратегію з 2017 року ухвалено не було.

16 вересня 2020 року Уряд України ухвалив проєкт Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки. Розробка і координація впровадження Антикорупційної стратегії є відповідальністю Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), закріпленою за ним на законодавчому рівні.

Проєкт Закону "Про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки" був прийнятий за основу 5 листопада 2020 року. Однак, досі він очікує на друге читання. Через це, каже Голова НАЗК Олександр Новіков, змінилася й сама назва документу.

Це якраз показує, що є певне небажання певних сил приймати Антикорупційну стратегію, оскільки ми внесли у Парламент її ще у 2020 році, а зараз навіть цифри втратили актуальність. Тому вона тепер на 2021-2025 роки,
– каже Новіков.

Голова НАЗК Олександр Новіков / Фото – фейсбук Олександра Новікова

Законопроєкт щодо впровадження Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки визначений президентом України як невідкладний. Зокрема, під час виступу на Zero Corruption Conference 2021 у Києві президент заявив, що Верховна Рада повинна якнайшвидше ухвалити в другому читанні та в цілому закон "Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки", прийнятий за основу в листопаді 2020 року.

Законопроєкт передбачає чотири розділи, перший з яких присвячено концепції формування антикорупційної політики в Україні на майбутні п’ять років. Решта розділів містять опис проблем та очікуваних стратегічних результатів, які слід досягти для їх розв’язання.

Ми сподіваємося, що партія влади виконає свої зобов’язання перед суспільством, адже програма партії влади спиралася на антикорупційну стратегію. Ми сподіваємося, що цього тижня або на початку наступного вона буде проголосована,
– зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

У чому різниця між стратегіями 2014 і 2021 років?

• У проєкті закону сказано, що метою Антикорупційної стратегії 2021-2025 років є досягнення суттєвого прогресу в запобіганні та протидії корупції, а також забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
• У цій Антикорупційній стратегії корупція розглядається як ключова перешкода стабільному економічному зростанню і розбудові ефективних та інклюзивних демократичних інститутів.
• Згідно з документом, попередня Антикорупційна стратегія "зосереджувалася на пріоритетах, пов’язаних, зокрема, зі створенням системи сучасних антикорупційних інструментів (правових інститутів), та розбудові системи антикорупційних органів, що мали забезпечити ефективну реалізацію цих інструментів".
• Однак, за словами Голови правління громадської організації "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна, антикорупційні органи були створені "потом і кров’ю багатьох людей, які працювали над їх створенням, лобіюючи окремі закони". А кореляції між Антикорупційною стратегією та створенням антикорупційними органами, каже експерт, немає ніякої взагалі.

Які сфери охоплює стратегія?

У проєкті закону "Про засади державної антикорупційної політики на 2021 – 2025 роки" сказано, що визначення пріоритетних сфер у запобіганні та протидії корупції відбулося з огляду на підсумки стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні, проведеного у 2020 році. Воно включало опитування підприємців, експертів та населення в цілому, інших досліджень щодо стану, динаміки та поширеності корупції в Україні, а також за результатами аналізу ефективності реалізації антикорупційної політики.

Так, згідно з даними стандартного опитування щодо рівня корупції, найбільш пріоритетним напрямом боротьби з корупцією і для бізнесу і для населення України є:

• судова система;
• охорона здоров’я;
• поліція і прокуратура;
• державний сектор економіки;
• податкова і митна сфери;
• фінансування партій та виборчих кампаній.

Основні принципи антикорупційної політики на 2021–2025 роки:

• оптимізація функцій держави та місцевого самоврядування, реалізація чого передусім передбачає: усунення дублювання повноважень різними органами; тимчасове припинення реалізації малоефективних повноважень, що супроводжуються високим рівнем корупції, до запровадження належних процедур, які мінімізуватимуть відповідні корупційні ризики; усунення випадків реалізації одним і тим самим органом повноважень, поєднання яких створює додаткові корупційні ризики;
• цифрова трансформація реалізації повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, прозорість діяльності та відкриття даних як основа для мінімізації корупційних ризиків у їх діяльності;
• створення на противагу чинним корупційним практикам більш зручних та законних способів задоволення потреб фізичних і юридичних осіб;
• забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, що створює додатковий стримувальний ефект для всіх суб’єктів правовідносин;
• формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права.

Чому "процвітає" корупція?

Голова НАЗК Олександр Новіков каже, що у "корупціонерів є стратегія, основною частиною якої є блокування завершення судової реформи". А у Парламенту та виконавчої гілки, каже експерт, такої стратегії немає.

НАЗК почало працювати так, як це вимагає закон, фактично, з січня 2020 року. Таким чином, понад рік у повному обсязі функціонує антикорупційна система та механізми. І вже за цей рік є десятки вироків ВАКС з реальним позбавленням волі,
– розповів Олександр Новіков.

"Головне – судова реформа"

Голова правління громадської організації “Центр протидії корупції” Віталій Шабунін наголошує, що першочергово необхідно провести судову реформу, яка є головною. Тому, каже експерт, зараз триває боротьба за два законопроєкти – №3711 та №5068. Зокрема, за Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС) – орган, який набирає суддів та Вищу раду правосуддя (ВРП) – орган, який звільняє суддів.

В Україні зараз з 6 тисяч суддів 2 тисяч немає. Тобто, немає третини суддів й вакансії – пусті. До кінця наступного року не буде ще 1700 суддів. Якщо цей орган буде чесним, то оновить судову систему в Україні,
– каже Шабунін.

Цікаво Посли G7 відправили Зеленському лист щодо судової реформи і застерігають від "провалу"

Голова правління громадської організації "Центр протидії корупції" наголосив, що Антикорупційна стратегія – це першочергово закон про наміри.

У ній, наприклад, написано, що треба конкурсна процедура на призначення Генпрокурора. Чи це правильно? Так. Але прийняття стратегії цю процедуру не вводить. Треба окрема змінювати "Закон про прокуратуру" та вписувати цю процедуру. І так по кожному пункту стратегії,
– пояснив експерт.

Голова правління громадської організації "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін / Фото –Hromadske

Віталій Шабунін каже, що "в законі є зобов’язання "Національного агентства з питань запобігання корупції" розробити та внести цю стратегію, тому НАЗК її адвокатовує, бо це прямий обов’язок за законом". Однак, стверджує експерт, ця стратегія нічого не змінює й без перехідних змін вона лише є декларативною нормою.

Інституції для боротьби з корупцією, що діють в Україні

• Україна створила кілька інституцій для боротьби з корупцією. Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке перевіряє правдивість даних у деклараціях всіх державних службовців. Крім цього НАЗК перевіряє фінансування політичних партій і якщо виявляє порушення, всі матеріали передаються до Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
• Основні завдання, які виконує НАБУ – попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, вчинених високопосадовцями. Тобто, НАБУ має боротися з корупціонерами-високопосадовцями: експрезидентами, міністрами, нардепами, суддями, прокурорами, керівниками органів влади та місцевого самоврядування.
• Ще одним важливим органом є Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) – самостійний структурний підрозділ Генеральної прокуратури України. Він перейняв від ГПУ всі завдання щодо боротьби з корупцією. З 2018 року в Україні також працює Державне бюро розслідувань (ДБР) – орган досудового розслідування, який має стати аналогом американського Федерального бюро розслідувань. ДБР, серед іншого, розслідує справи, пов'язані з корупцією, але тільки ті, які не належать до компетенції НАБУ.
• Справи VIP-корупціонерів в Україні розглядає Вищий антикорупційний суд (ВАКС), який розпочав здійснювати правосуддя з 5 вересня 2019 року. Створення ВАКС – одна зі складових судової реформи 2016-го року, а також вимога Міжнародного валютного фонду (МВФ) для продовження співпраці з Україною.