Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Чому українська наука стоїть на гальмах: через відсутність грошей чи незнання англійської?

      Цьогоріч на українську науку витратять 3,7 мільярда гривень. Національна академія наук – автономна структура, яка підпорядковується жодному з міністерств. Саме вона розпоряджатиметься грошима.

      За світовою практикою, для розвитку науки зазначена сума просто мізерна. Але й вимоги за кордоном інші. У нас же науковці можуть роками звітувати про якісь розробки, отримувати зарплату і при цьому нічого не видавати.

      Читайте також: У соцмережі показали будні українських науковців в Антарктиці: вражаючі фото

      У 2010 році науковці Гейм та Новосьолов стали лауреатами Нобелівської премії за відкриття нового матеріалу – графену. Він міститься навіть у звичайних стержнях графітових олівців, але дуже перспективний у нанотехнологіях.

      Працюючи над відкриттям, дослідникам стали у нагоді й праці українця Сергія Шарапова. Пізніше Гейм та Новосьолов у своїх наукових статтях фундаментально посилались на теорії, висунуті українцем.

      Я пишу рівняння, на папері намагаюсь передбачати чи пояснювати якісь його властивості. І зовсім інші люди, навіть в інших куточках планети, перевіряють мої передбачення. Або я пояснюю їхні готові експеременти. І так воно й працює,
      – зазначив доктор фізико-математичних наук Сергій Шарапов.

      Сергій Шарапов – один з небагатьох українських науковців, хто має високий індекс Хірша. У Сергія він – 25. Це така авторитетна система оцінки продуктивності науковців. Кожен індекс дається за публікації в іноземних виданнях і посилання на них інших науковців.

      Розслідувачка Любов Величко два місяці аналізувала роботу української Академії наук і результатами була шокована.

      Я рахувала 308 науковців з Інституту кібернетики. Я не очікувала, що половини науковців, навіть зі ступенями доктора наук, кандидата наук, взагалі немає в міжнародних базах, таких як Scopus. І це говорить про те, що за всю їхню кар'єру, якщо вона навіть була 30-40 років, вони не написали жодної наукової статті в міжнародному науковому виданні,
      – розповіла журналістка Тexty.org.ua Любов Величко.

      А причин насправді декілька. Більшість вчених не знають англійської, і, відповідно, про їх роботи знає лише російськомовне середовище.

      Читайте також: Хокінг розповів, що було до Великого вибуху

      Владислав Кириченко в минулому керував біотехнологічними компаніями, фінансовий оборот яких співставний із забезпеченням НАНУ. За його словами, 2-3 мільярди гривень, на які живе українська наука, – це крапля в морі. Адже ці гроші витрачають на утримання наукових об'єктів та зарплату 35-ти тисячам працівників Академії.

      Бюджет академії мізерний, нікчемний. І це навіть не бюджет одного американського університету середньої руки. Стан нашої Академії наук приблизно такий самий, як стан ТСО. З одного боку, Товариство сприяння обороні, яке наче є, а з іншого – просто банда пенсіонерів, які вирішують свої особисті проблеми,
      – сказав засновник кількох біотехнологічних компаній Владислав Кириченко.

      Буксування української науки – це наслідки радянських підходів. Переконаний україно-американець Юрій Гогоці. Його індекс Хірша – 97. Але навіть з таким авторитетом він має на рівних умовах конкурувати і доводити актуальність своїх досліджень.

      Університет не дає мені зовсім нічого для наукових співробітників. У мене зараз група десь 40-45 працівників. Я повинен знайти гроші для своїх аспірантів, пост доків, наукових співробітників. До мене приходить фінансування із Ізраїлю, Саудівської Аравії, Китаю, Кореї, Катару. Кожен український науковець, що працює на тому ж рівні, може надсилати заяви на гранти,
      – пояснив професор Дрексельського університету (США) Юрій Гогоці.

      І в США і в Європі, авторитетні професори отримують близько 500 тисяч доларів на рік. У їх доцентів забезпечення ж стартує від 50-ти тисяч доларів. Зарплата ж українських докторів наук може бути на рівні офіціанта чи продавчині магазину. Щоб наука з наявним фінансуванням почала давати плоди, її забезпечення необхідно сконцентрувати в тих галузях, які по кишені та стратегічно необхідні державі.

      "Наприклад, в точних науках – фізика, математика, – де не такі великі затрати. Зараз проблема в інших західних країнах з фахівцями з фізики, з математики, з точних наук, з теоретичної фізики, і це чудова ніша для України", – вважає професорка Тюбінгенського університету (Німеччина) Ольга Гаращук.

      Читайте також: Це підірвало нашу свідомість, – що побачили вчені, пробуривши льодовик на 300 метрів вглиб

      Окрім озвучених моментів, в Академії причаїлась ще одна фундаментальна проблема. Середній вік президії НАН – 74 роки. Свої посади, в основному, вчені отримали ще 30-40 років тому. Ба більше, очільнику установи – Борису Патону – цього року, як і самій Академії, виповнюється 100 років. Експерти переконані, молода зміна не лише не хоче йти в науку, але й не завжди може, бо на місцях міцно засиділись старі кадри.

      Сергій Шарапов в українських реаліях входить до касти молодих науковців. Теж нині є членом НАНУ і до цього встиг поїздити світом. Працював в Південній Африці, в Швейцарії, в Італії, в США та Канаді. На початку 2000-х повернувся до України, бо вірив: саме тут наукове майбутнє. Тепер же замислюється над зміною переконань.

      Закордонні вчені, з якими вдалось поспілкуватись журналістам 24 Каналу, переконані, що реформа НАНУ вже перезріла. І чим швидше її проведуть, тим більше шансів врятувати науку. Головне – щоб в майбутньому не було так званої "уровніловки", а роботу вчених оцінювали незалежні експерти за принципом "хто пропонуватиме найкращі розробки, той і отримає фінансування".

      Автор: Ігор Токар
      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук