Що стосується галузі ЖКГ, то, за словами народного депутата від фракції "Об’єднання "Самопоміч" Альони Бабак, в документі, по-перше, передбачено 9 мільярдів надходжень з ренти за видобуток природного газу. Вона пояснює: "І передбачено, що з травня буде друге підвищення ціни газу на одну тисячу, тобто щонайменше до 9 550 гривень. За рахунок того, що буде вдруге збільшена ціна газу, передбачено, що збільшаться надходження до державного бюджету у вигляді ренти. Отже, ці 9 мільярдів ми спочатку заплатимо в бюджет, а далі очікуємо, що щось повернеться людям. Насправді на програму ЖКГ нічого не повертається".

Ще один недолік документу – відсутність фінансування житла для молоді.

Читайте також: Мільярд гривень на фонд Порошенка можуть використати на невідомі цілі, – економіст

По-третє, закриваються екологічні програми. Альона Бабак наводить приклад: "На програму "Питна вода України" – нуль. При цьому, ми всі платитимемо в десять разів збільшений екологічний податок. Це означає, що, наприклад, всі підприємства теплопостачання, які спалюють газ, виробляють тепло, повинні будуть в десять разів більше заплатити за викиди, і ми очікуємо знову на підвищення тарифів".

"Я, наприклад, за те, – продовжує парламентар, – щоб екологічні програми були профінансовані, навіть через збільшення податку екологічного. Але я не бачу, що спрямування видатків бюджету йде на підвищення якості нашого життя, поліпшення екологічної ситуації".

Також недостатньо фінансування в проекті держбюджету передбачено на субсидії. Їх рівень фінансування залишився на тому ж рівні, що і був в першому поданні урядом проекту бюджету на 2019, тобто мова про 55 мільярдів. "Єдине, – говорить Альона Бабак, – ми побачили розподіл цих грошей. 20 мільярдів йде на виплату субсидій в грошовій формі та так звану монетизацію, а 35 мільярдів буде йти в тій самій формі, як раніше, через взаємозаліки".

"Я бачу проблему, – підсумовує народний депутат, – що цих коштів не вистачить, тому що вже маю інформацію від Асоціації міст України про те, що держава боргує щодо перерахування субсидії на місця 5 мільярдів. Щонайменше 60 мільярдів мало би бути на наступний рік, щоб врахувати борги цього року. Цих коштів ми не бачимо".

Сироїд: "Швидкість ухвалення бюджету ніяк не впливає на його якість"

"Немає значення, якої ночі бюджет буде ухвалений, він буде однаково корупційний, – каже віце-спікер парламенту Оксана Сироїд. – Чи буде він ухвалений у ніч проти 23 листопада, чи буде він ухвалений у ніч проти 23 грудня – на жаль, кращим від цього закон про бюджет не буде. Для того, щоб він був кращим, треба змінювати не день голосування, а підхід до самого бюджету".

Читайте також: Якщо Порошенку треба мільярд, то значить його десь врізали, – експерт про "Президентський фонд"

Головний фінансовий документ країни пронизаний корупційними схемами, особливо в оборонній його частині. Сироїд вкотре наголошує, що оборонний бюджет абсолютно непрозорий.

"Нам уряд декларує, Президент декларує, але ми не можемо пересвідчитися. Ми ні разу не бачили звіту, на що витрачаються гроші оборонного бюджету".

А з того, що бодай видно – вже можна сказати, що держава продовжує дурити своїх захисників.

"Немає належного грошового забезпечення для військових. Недостатньо коштів для забезпечення житлом військовослужбовців. І триває ця ганьба, коли зобов‘язання перед ветеранами перекладаються на плечі органів місцевого самоврядування. Тобто все, що держава обіцяє ветеранам: всі пільги, виплати тощо, вона це все перекладає на плечі міст і громад. Це непорядно. Влада не може розраховувати на те, що вона матиме якісну армію, поки вона не буде мати гідного ставлення до свого солдата".

Читайте також: Ірина Фріз стала міністром у справах ветеранів

Паралельно витрати на поліцію настільки захмарні, що складається враження, що держава готується до заколоту. І це в той час, коли поліція фактично зрослася з криміналом. Але пояснення інше, каже Сироїд:

"Це абсурдна ситуація, коли грошей більше виділяється на армію всередині країни, ніж на армію, яка захищає нас від зовнішньої загрози. Насправді правдива природа в цьому – це корупція. Таким чином Прем‘єр-міністр платить за лояльність своєму колезі, міністру внутрішніх справ і його політичній силі".

"Самопоміч" пропонувала зміни до кошторису, навіть шляхи, де взяти на це гроші без корупційних схем. Але для уряду такий шлях є незручним.

Данченко: "Цифровізація принесе у бюджет 10.5 млрд грн без жодної інвестиції"

У бюджеті немає жодної програми з так званої цифрової економіки, а це мільярди гривень, які буквально лежать під ногами, каже депутат "Самопомочі" Олександр Данченко.

Прикладів безліч:

– Перелік електронних сервісів, яких першочергово потребує держава, щоб розвиватися. Наприклад, запровадження публічних електронних реєстрів на блокчейні, на сучасних технологіях.

"Це дає одразу близько 1.5 млрд грн економії у бюджеті, тому що в нас зараз замість одного реєстру – 78 реєстрів, відповідно, 78 компаній, які їх обслуговують і "їдять бюджет". І рейдерство використовує ці недолугі реєстри, зроблені на папері 20-30 років тому. А це інвестиційний клімат", – каже депутат.

– Електронна акцизна марка, яка повністю вбиває контрафакт не тільки алко- і тютюнопродукції, а й медикаментів.

Данченко пояснює: "Тільки від алкоголю і тютюну мінімальні надходження можуть становити 3.5 млрд грн. А загалом ринок оцінюється (з медикаментами, з усім іншим) в 17 млрд грн. А електронна акцизна марка ще й захищає покупця від підробки і показує шлях товару, розмитнення його. Це здоров‘я людей насамперед, а не тільки економія коштів".

– Лотерейний бізнес (не гральний), який є в усьому світі. З нього фінансується спорт, культура і інші соціальні програми.

У світі це працює так: є центральна система, така сама, як електронна акцизна марка, стоїть у Мінфіні чи податковій і, купивши чи миттєву лотерею чи якусь іншу – автоматично йде транзакція до центрального серверу, все обраховується і доходи йдуть централізовано до держави.

В Україні, за інформацією нардепа, зараз просто готівка забирається і все. У 2014 році (ще за злочинної влади) лотереї, попри те, що були в тіні, сплачували 240 млн грн податків на рік, зараз це 30 млн грн. А цифрове впорядкування дало б ще додатково 5 млрд грн на рік до бюджету.

– Легалізація смартфонів та гаджетів. Зараз 95% усіх гаджетів в Україні завезені нелегально. Боротися з цим дуже просто – кожен пристрій має свій IMEI-код і така система була запроваджена, але 4 з половиною роки тому припинила діяти.

Читайте також: Бюджет України: куди найбільше піде грошей? Ви здивуєтеся!

Данченко розповідає: "Система вже стоїть в ДЦР, нічого не потрібно робити, лише увімкнути і контролювати ввезення усіх смартфонів. Це одразу дасть 1.2-1.4 млрд грн на рік. Так кажуть навіть в ДФС. І крім того, така система дає соціальний ефект, тому що крадіжки не мають сенсу – вкрадений телефон можна відімкнути через систему і злодій його не увімкне. Але тут зрозуміло, хто "кришує" крадіжки, а хто "кришує" контрабанду".

І "Самопоміч", і комітет за головування Олександра Данченка борються за цифровізацію. "Самопоміч" була першою політсилою, яка 4.5 року тому йшла на вибори з цифровою економікою:

"Ми залишились єдиними, хто її розуміє, всі інші її використовують для піару. Боротися можна лише одним – це новий президент і новий парламент, який буде запроваджувати ці технології і не боятися, що цифровізація вбиває корупцію".

"Уряд намагається руйнувати важливі для медичної допомоги населенню закони", – Ірина Сисоєнко

Про це парламентар наголосила сьогодні під час виступу у Верховній Раді. За словами народного депутата фракції "Об’єднання "Самопоміч" Ірини Сисоєнко, уряд включив в проект бюджетного кодексу поправки в закон "Про фінансові гарантії медичного обслуговування", в закон "Про основи законодавства охорони здоров‘я".

Цими поправками Міністерство охорони здоров’я планувало скасувати виділення 5% від ВВП на фінансування програми медичних гарантій громадянам з 2020 року, скасувати підвищення заробітної плати медикам та самостійно визначати перелік медичних послуг людям, за які платитиме держава.

Як пояснює Ірина Сисоєнко, таким чином уряд хоче усунути парламент від затвердження програми медичних гарантій.

"Фракція "Об’єднання "Самопоміч" вимагає повернути в медичні закони норму про те, що держава зобов’язана виділяти державне фінансування на оплату медичних послуг для громадян у розмірі не менше ніж 5% від ВВП.

Ми вимагаємо повернути норму, якою має бути підвищена заробітна плата медичним працівникам, яка має становити не менше ніж 250% помножених на середню заробітну плату в Україні у складі тарифу на медичні послуги, за які оплатить держава.

Нашою поправкою ми вимагаємо повернути норму, де не уряд в ручному режимі буде вирішувати, які послуги оплачувати громадянам, а які не оплачувати. А парламент буде так само брати на себе відповідальність за забезпечення і фінансування медичної допомоги.

Фракція "Об’єднання "Самопоміч" категорично заперечує спробу уряду внесенням змін в бюджетний кодекс України зруйнувати ті норми, які стали підставою для ухвалення нових законів, які стосуються медичної реформи.

Ми вважаємо, що якщо не буде вирішене питання про підвищення заробітних плат, якщо держава не забезпечить державним фінансуванням медичні послуги, то немає суті і значення змісту тих нових законів, які стосуються медичної реформи. Вимагаємо не чіпати медичні закони, нехай Міністерство охорони здоров’я їх просто виконує.

Ірина Сисоєнко підкреслює, що це принципові норми нових законів, які не можна дати знищити, та наголошує, що її позицію підтримали члени Комітету охорони здоров‘я.

"Уряд намагається ламати важливі закони для медичної допомоги населенню. Але ми цього не допустимо! Або мають виконувати закони, які ухвалив парламент і які мають побудувати нову систему охорони здоров‘я, або йти у відставку!" – підсумовує народний депутат.