"Незважаючи на те, що вирок заочний, і після екстрадиції Погодін постане перед судом, щоб пояснити причину звірського вбивства, його адвокат Андрій Туренок все-таки подає скаргу. Тепер я мушу ще раз ознайомитися з показами свідків, знову повернуся в ті страшні дні літа 2014 року, "побачити" вбиту, замучену тортурами дитину, пройти через розстріл …", – повідомила на своїй сторінці у Facebook мати вбитого Сталіна Чубенко.
Жінка надіється, що в апеляційному суді Бахмута вирок залишать без змін. Сталіна Чубенко також звертається до Президента України, уповноважених органів, журналістів та громадськості з метою окреслити подальші спільні дії, щоб убивці були екстрадовані в Україну і справедливо покарані.
Захисник Вадима Погодіна заявив, що подав апеляцію через те, що значна частина матеріалів розслідування побудована саме на свідченнях очевидців. Він вважає, що цього недостатньо, аби звинувачувати його підзахисного у вчиненні цього злочину.
"Яким чином він з відстані 60 метрів чув розмови і бачив усе? Теж викликає багато сумнівів. Тому й подали апеляцію", – зазначив захисник Андрій Туренов.
Як вбили Степана Чубенка
23 липня 2014 року бойовики самопроголошеної "ДНР" зняли з потяга в Донецьку Чубенка за синьо-жовту стрічку на рюкзаку та шарф футбольного клубу "Карпати". Він був воротарем молодіжного клубу "Авангард" та активно виражав проукраїнську позицію. Тиждень хлопця люто катували. Про це свідчать покази очевидців:
Штовхали з ноги, поки сидів, прив'язаний під комендатурою. Зуби вибили. Повели до берега річки. Руки скрутили за спиною скотчем, футболку – на голову. Кросівки з нього перед розстрілом зняли, мародери,
– розповів один зі свідків.
28 листопада Вадим Погодін, Юрій Москальов та Максим Сухомлинов п’ятьма пострілами в голову позбавили життя юного патріота.
Убивці Чубенка – учасники забороненого збройного формування "Керч"
Про це йдеться в протоколі допиту Москальова. Колишній командир батальйону бойовиків "ДНР" "Керч" Вадим Погодін підозрював Чубенка в участі в "Правому секторі" та підпалі антимайданівців в Одесі.
Сухомлинов був на краю окопу. Він зробив постріл в область потилиці неповнолітнього Чубенка, який стояв на колінах в окопі з пов'язаними за спиною руками. Враховуючи, що після пострілу Чубенко подавав ознаки життя, Погодін узяв у Сухомлинова пістолет і зробив ще не менше чотирьох пострілів в потиличну частину голови Чубенка,
– сказано в документі.
Читайте також: Бойовики розповіли шокуючі подробиці вбивства юного українця на Донбасі
Тіло матері віддали лише під тиском ватажка сепаратистів Захарченка. Справа була гучною, убивць могли б покарати "свої" ж. Але, вочевидь, ті відкупилися.
Згодом зловмисники виїхали з Донецька. Одного, Вадима Погодіна, за запитом України, затримали в окупованому Криму. Однак тамтешній суд визнав його невинним і відпустив. Другого, Юрія Москальова, затримали в Росії і також відпустили. Де третій, Максим Сухомлинов, – досі невідомо. Їх розшукує Інтерпол.
10 листопада 2017 року суд Торецька визнав винними бойовиків і засудив їх до довічного ув’язнення заочно. На часі – екстрадиція. Але вона затягується.
Чому вбивць досі не видали Україні
Читайте також: Бойовиків "ДНР", які по-звірячому вбили школяра, засудили до довічного ув'язнення
Із закликом не видавати Погодіна виступив колишній міністр оборони "ДНР" Ігор Стрєлков. Після його звернення низка кримських і федеральних ЗМІ опублікувала матеріали з загальним посилом: "героя Новоросії" не можна видавати. Підключилася Держдума РФ: депутати Дмитро Бєлік і Сергій Шаргунов заявили, що зроблять все можливе, щоб "захисник Донбасу" не опинився в руках Києва. А 17 липня керівник "Союзу добровольців Донбасу" Олександр Бородай в інтерв'ю інформагентству "Новоросія" заявив, що видача Вадима Погодіна Україні не відбудеться.
Мати замордованого патріота Сталіна Чубенко надіється, що злочинців таки екстрадують і справедливо покарають за вчинені "подвиги":
Дуже хочу, щоби Погодін був живий. Він має повернутися на цю територію і розказати, де поховані вбиті ним українці, щоби рідні нарешті змогли їх поховати по-людськи. Є батьки, які досі чекають дітей, а їх вже немає в живих. Моменти невідання – жахливі. Коли ти лягаєш в ліжко і думаєш, що син лежить побитим на підлозі підвалу. Коли шматок їжі в горло не лізе, бо ти не знаєш, чи голодний він. Я до останнього не вірила. Думала, що просто побили сильно і бояться віддавати. Хочу, щоби екстрадували ту гниду. Глянути йому в очі, почути, що він казав Стьопі, що Стьопа йому говорив. Вони боялись 16-річного пацана, бо він сильніше їх був. Падлюк було багато. Чому ніхто не сказав: "Ми ж дорослі мужики, а це ж пацан, що ж ми робимо?"
Мати вбитого патріота Сталіна Чубенко з портретом сина
"Убивці мають покаятись і понести покарання: до кінця життя гарувати на нарах, а гроші перечисляти онкохворим дітям та дитбудинківцям, яким допомагав мій син. Смерті не бажаю. Після загибелі Степана стала віруючою. Я дуже хочу зі своєю дитиною зустрітись, знаю, що робити, тому стараюсь не перейти межу", – говорить Чубенко.
Аналітик Центру документування УГСПЛ Олександр Сєдов наголосив, що значна кількість учасників незаконних збройних формувань беруть участь в озброєному конфлікті, скоюють злочини, а потім залишають зону бойових дій без жодного покарання.
"Учасники бандформувань скоюють багато правопорушень з точки зору кримінального права України. Це вбивства, катування, захоплення заручників. І збору цієї інформації варто приділяти увагу нашим правоохоронним органам для того, щоб потім передавати ці справи до Інтерполу. Те, що Росія не віддає злочинців Україні, говорить про втрату міжнародної репутації", – прокоментував правозахисник Сєдов.
До слова, краматорчанин Степан Чубенко був удостоєний недержавного ордена "Народний герой України". А минулого року Президент Петро Порошенко нагородив юного патріота посмертно орденом "За мужність" III ступеня. Степану мало б виповнитися 20.
Читайте також: Порошенко нагородив посмертно юнака-патріота та спостерігача СММ ОБСЄ