Невже цієї зими знову без світла: якою буде ситуація з електроенергією

Яка зараз ситуація з енергосистемою

Андрій Урста, аналітик DiXi Group, у коментарі 24 Каналу розповів, що навряд чи наступна зима буде легшою за попередню. За даними ПРООН, станом на 30 квітня 2023 року Україна втратила більш ніж половину генеруючих потужностей в порівнянні з початком 2022 року.

Читайте також Відключення можуть бути знову: яка ймовірність, що електроенергії не вистачатиме цієї зими

Андрій Урста

Аналітик DiXi Group

Особливо постраждали маневрові потужності, а це ТЕС, ГЕС та ГАЕС, якими покриваються піки споживання, в тому числі зимові. Їх доступна встановлена потужність станом на 30 квітня скоротилась на 68%.

Також значно постраждала інфраструктура передачі електроенергії – 42 з 94 високовольтних підстанцій "Укренерго" були пошкоджені російськими ракетами. Відтак з них станом на кінець 1 кварталу 2023 року 29 були відновлені повністю, тоді як 13 – відновлені частково і працювали з обмеженнями.

Наскільки наявних і відновлених в ході ремонтів потужностей генерації та передачі буде достатньо для покриття попиту на електроенергію взимку поки остаточно незрозуміло– додає співрозмовник.

Він наголошує, що це залежатиме від низки невизначених чинників, серед яких:

• темпи та масштаби відновлення інфраструктури, яка постраждала від атак;
• обсяги споживання електроенергії наступного осінньо-зимового періоду, які, серед іншого, залежатимуть від погоди. Минула зима була досить теплою, чи буде такою ж наступна – відкрите питання;
• масштаб майбутніх російських ракетних атак та наша спроможність забезпечити фізичний захист об’єктів генерації та мережі;
• здатність накопичити достатні запаси вугілля та газу у сховищах.

За прогнозом Андрія Урсти в наступний опалювальний сезон українська енергосистема увійде зі значно меншим запасом міцності у порівнянні з минулим.

Чи будуть відключення світла знову

Відновити повністю енергосистему України після масових атак точно не вдасться. Експерт пояснює, що навіть за наявності необхідних коштів, яка теж є сумнівною, враховуючи хронічну кризу заборгованостей на ринку електроенергії, на заваді буде логістичний чинник.

Виготовлення та доставка необхідного для відновлення обладнання, до прикладу високовольтних трансформаторів, є доволі тривалою (може займати 6 – 9 місяців), що обмежує спроможність оперативно відновлювати пошкоджену інфраструктуру– каже Урста.

А сезонне зростання споживання через похолодання, в поєднанні з наявними руйнуваннями енергосистеми та можливими майбутніми атаками, однозначно ускладнять покриття попиту на електроенергію взимку.

Таким чином дефіцит в системі та обмеження електропостачання є високоймовірними. Зараз питання радше лежить в площині наскільки ці обмеження будуть контрольованими та обмеженими в часі.

Тариф на електроенергію мав бути вищим

Нагадуємо, що у червні в Україні підняли тариф на електроенергію до 2,64 гривні за кіловат-годину. Середня сума у платіжках зросте на 250 гривень.

Аналітик DiXi Group каже, що підстави й простір для подальшого зростання тарифу на електроенергію для побутових споживачів є. За повного урахування товарної, а це ціна на електроенергію на різних сегментах оптового ринку, транспортної (передача та розподіл) та податкової складової кінцева ціна на електроенергію для населення мала б становити більше, ніж поточна вартість.

Так, за оцінками НКРЕКП, середня кінцева ціна для населення мала б скласти більш як 5,5 гривні за кіловат-годину з певною диференціацією в залежності від регіону та постачальника споживача– зауважує експерт.

Після підняття граничних цін на оптовому ринку з 1 липня, ринково обумовлена ціна електроенергії для населення станом на сьогодні мала б бути вже близько 7 гривень за кіловат-годину.

Коли тариф можуть знову підняти

Зараз різницю між існуючою та ринковою ціною покривають генеруючі компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго" через покладення спеціальних обов'язків (ПСО), що значно ускладнює фінансовий стан цих компаній.

Необхідність покривати цю різницю відбирає в компаній ресурси, які б могли бути спрямовані на зміцнення енергетичної безпеки країни, зокрема через розвиток низьковуглецевої та децентралізованої генерації електроенергії– пояснює Андрій Урста.

Тому для відновлення енергосистеми, а надалі – її децентралізації та озеленення – поступове приведення тарифу на е/е до ринкового рівня є необхідним. Звісно, при цьому, має працювати належний захист вразливих споживачів – через механізм адресних монетизованих субсидій.

Цьогорічне зростання тарифу на електроенергію на тлі загального падіння доходів населення захоплення не викликало і соціальні наслідки ще одного такого зростання буде не важко спрогнозувати.

Ймовірно, що від подальших підвищень тарифу на електроенергію найближчим часом уряд утримається. Принаймні до завершення наступного опалювального періоду.