Андрій Урста, аналітик DiXi Group, у коментарі 24 Каналу розповів, що навряд чи наступна зима буде легшою за попередню. За даними ПРООН, станом на 30 квітня 2023 року Україна втратила більш ніж половину генеруючих потужностей в порівнянні з початком 2022 року.

Читайте також Відключення можуть бути знову: яка ймовірність, що електроенергії не вистачатиме цієї зими

Андрій Урста

Аналітик DiXi Group

Особливо постраждали маневрові потужності, а це ТЕС, ГЕС та ГАЕС, якими покриваються піки споживання, в тому числі зимові. Їх доступна встановлена потужність станом на 30 квітня скоротилась на 68%.

Також значно постраждала інфраструктура передачі електроенергії – 42 з 94 високовольтних підстанцій "Укренерго" були пошкоджені російськими ракетами. Відтак з них станом на кінець 1 кварталу 2023 року 29 були відновлені повністю, тоді як 13 – відновлені частково і працювали з обмеженнями.

Наскільки наявних і відновлених в ході ремонтів потужностей генерації та передачі буде достатньо для покриття попиту на електроенергію взимку поки остаточно незрозуміло,
– додає співрозмовник.

Він наголошує, що це залежатиме від низки невизначених чинників, серед яких:

  • темпи та масштаби відновлення інфраструктури, яка постраждала від атак;
  • обсяги споживання електроенергії наступного осінньо-зимового періоду, які, серед іншого, залежатимуть від погоди. Минула зима була досить теплою, чи буде такою ж наступна – відкрите питання;
  • масштаб майбутніх російських ракетних атак та наша спроможність забезпечити фізичний захист об’єктів генерації та мережі;
  • здатність накопичити достатні запаси вугілля та газу у сховищах.

За прогнозом Андрія Урсти в наступний опалювальний сезон українська енергосистема увійде зі значно меншим запасом міцності у порівнянні з минулим.

Відновити повністю енергосистему України після масових атак точно не вдасться. Експерт пояснює, що навіть за наявності необхідних коштів, яка теж є сумнівною, враховуючи хронічну кризу заборгованостей на ринку електроенергії, на заваді буде логістичний чинник.

Виготовлення та доставка необхідного для відновлення обладнання, до прикладу високовольтних трансформаторів, є доволі тривалою (може займати 6 – 9 місяців), що обмежує спроможність оперативно відновлювати пошкоджену інфраструктуру,
– каже Урста.

А сезонне зростання споживання через похолодання, в поєднанні з наявними руйнуваннями енергосистеми та можливими майбутніми атаками, однозначно ускладнять покриття попиту на електроенергію взимку.

Таким чином дефіцит в системі та обмеження електропостачання є високоймовірними. Зараз питання радше лежить в площині наскільки ці обмеження будуть контрольованими та обмеженими в часі.

Нагадуємо, що у червні в Україні підняли тариф на електроенергію до 2,64 гривні за кіловат-годину. Середня сума у платіжках зросте на 250 гривень.

Аналітик DiXi Group каже, що підстави й простір для подальшого зростання тарифу на електроенергію для побутових споживачів є. За повного урахування товарної, а це ціна на електроенергію на різних сегментах оптового ринку, транспортної (передача та розподіл) та податкової складової кінцева ціна на електроенергію для населення мала б становити більше, ніж поточна вартість.

Так, за оцінками НКРЕКП, середня кінцева ціна для населення мала б скласти більш як 5,5 гривні за кіловат-годину з певною диференціацією в залежності від регіону та постачальника споживача,
– зауважує експерт.

Після підняття граничних цін на оптовому ринку з 1 липня, ринково обумовлена ціна електроенергії для населення станом на сьогодні мала б бути вже близько 7 гривень за кіловат-годину.

Зараз різницю між існуючою та ринковою ціною покривають генеруючі компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго" через покладення спеціальних обов'язків (ПСО), що значно ускладнює фінансовий стан цих компаній.

Необхідність покривати цю різницю відбирає в компаній ресурси, які б могли бути спрямовані на зміцнення енергетичної безпеки країни, зокрема через розвиток низьковуглецевої та децентралізованої генерації електроенергії,
– пояснює Андрій Урста.

Тому для відновлення енергосистеми, а надалі – її децентралізації та озеленення – поступове приведення тарифу на е/е до ринкового рівня є необхідним. Звісно, при цьому, має працювати належний захист вразливих споживачів – через механізм адресних монетизованих субсидій.

Цьогорічне зростання тарифу на електроенергію на тлі загального падіння доходів населення захоплення не викликало і соціальні наслідки ще одного такого зростання буде не важко спрогнозувати.

Ймовірно, що від подальших підвищень тарифу на електроенергію найближчим часом уряд утримається. Принаймні до завершення наступного опалювального періоду.