Пазл Ігоря Коломойського знову склався. Ще пів року тому опальний бізнесмен боявся повертатися в Україну через низку кримінальних справ і загрозу загриміти за ґрати. А тепер він знову поважний олігарх, один з найвпливовіших – та що применшувати – справжній №1 в Україні. Пазл Коломойського правильно склався після президентських і парламентських виборів, коли він отримав третій необхідний для олігарха елемент – до фінансового та медійного ресурсів додався чималий, та що там – величезний вплив на державні органи влади.
ЦІкаво: Коломойський розповів про зустріч із Порошенком після виборів
Справді Ігор Коломойський відповідає всім критеріям олігарха, – каже політолог Кость Бондаренко. – Це людина, яка лобіює свої бізнес-інтереси через політичні інструменти, використовуючи в тому числі й фактор медіа-ресурсу. У Коломойського є всі складові класичного олігарха – політичне представництво у владі, вплив на владу, медіа і великий бізнес.
Політолог Кость Бондаренко / Фото Українські новини
Експерт нагадав, що Коломойський раніше регулярно влаштовував корпоративні війни і був у них на першому плані. "У нього непрості стосунки з Віктором Пінчуком через "Нікопольський завод феросплавів", – наводить приклади Бондаренко. – Також було протистояння з Рінатом Ахметовим, яке розпочалося у 2014 році й триває до сьогодні..."
У цих протистояннях Коломойський часто користувався своїм впливом на владу і суди. Чи буде нині використовувати ці козирі? Власне, він уже почав це робити. У будь-якому випадку, саме таке враження складається, коли ми бачимо, які несподівані перемоги раз у раз здобувають структури Коломойського.
На початку травня, буквально через два тижні після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента, Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Державної фіскальної служби щодо грошового зобов'язання компанії Міжнародні авіалінії України на суму 59,96 млн гривень. Нагадаємо, що кінцевим бенефіціаром МАУ є Коломойський.
5 липня 2019 року Печерський райсуд Києва зняв арешт із 415-ти об'єктів нерухомості ТОВ "Приватофіс", пов'язаного з Коломойським, у справі про кредити, які "ПриватБанк" видавав до націоналізації пов'язаним між собою компаніям.
1 серпня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва прийняв рішення про пільгові тарифи на електроенергію для акціонерних товариств "Нікопольський завод феросплавів", "Запорізький завод феросплавів", "Покровський ГЗК", "Марганецький ГЗК" і "Дніпроазот". За дивним "збігом" обставин, усі ці підприємства контролюються однією людиною – Коломойським.
Скандальний Окружний адміністративний суд Києва / Фото з відкритих джерел
А згодом стало відомо, що згадані акціонерні товариства Коломойського купують електроенергію за зниженою ціною у державного ПАТ "Центренерго", яке віднедавна контролюють люди… Коломойського. При цьому "Центренерго" продає електроенергію фактично собі у збиток. Філігранна комбінація, чи не так?
Піднімаємо ставки, панове!
Нині Коломойський – один з головних новинарів України. Він щедро роздає інтерв'ю, в яких робить несподівані кадрові прогнози, які потім справджуються, а також вносить радикальні пропозиції. Так, днями в розмові з кореспондентом Цензор.net Коломойський запропонував підвищити ренту на експорт сировини, зокрема, у галузі металургії, до 75-80%.
А тепер виявилося, що вже існує проєкт Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". І в цьому законопроєкті, опублікованому на сайті Європейської Бізнес Асоціації, йдеться про те, що ставка рентної плати на видобуток залізної руди має зрости на 80%.
Цілком зрозуміло, що пропозиція Коломойського і поява законопроєкту з аналогічними змінами до податкового кодексу – це не випадковий збіг.
Коломойський і Рада "заспівали" в унісон
Що про це думають в експертному середовищі?
"У заявах Коломойського, що прозвучали в інтерв'ю – величезна кількість серйозних неточностей, – відзначає президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков. – Зокрема, коли йшлося про руду, були наведені неточні оцінки, скільки за що платиться. Там був сильно занижений відсоток податків... Але приватна особа може казати все, що завгодно. Важливо – як це сприймається тими, хто приймає рішення – органами влади. І тут виникає чимале занепокоєння.
Президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков / Фото ФАКТИ. ICTV
Судіть самі. Нинішня влада обіцяла внести до Верховної Ради велику кількість нових законопроєктів, зокрема, щодо змін до податкового кодексу. Цього законопроєкту на сайті Ради поки немає, але він з'явився якимось чином у Європейської Бізнес Асоціації. У зв'язку з цим є кілька важливих зауважень. Податковий кодекс у розвинених країнах саме тому кодексом і називається, що в нього вносять зміни вкрай рідко. Тому що бізнес любить прогнозованість. Саме тому податковий і митний – це кодекси, зміни до яких обговорюються кілька років і за участі експертів. І якщо зміни вносяться, то принаймні з наступного фінансового періоду, щоб учасники ринку могли робити прогнози...
Зараз же виникає фантастично непередбачувана ситуація. Зміни хочуть внести нашвидку, без обговорень з експертами, бізнес-середовищем, інвесторами... Я розумію, що суспільство хоче змін. І часом скаржиться, що закони ухвалюються довго. Але зміни в податковий кодекс – це не те питання, яке можна вирішити швидко, без експертизи і обговорення з учасниками ринку".
Згоден з Олександром Каленковим і його колега – голова ради Федерації металургів України Сергій Біленький.
Голова ради Федерації металургів України Сергій Біленький / Фото cmd-ua.org
"Публічні заяви Коломойського дуже насторожують, – каже фахівець. – По-перше, він маніпулює цифрами, коли говорить про малі ставки рентної плати та високу рентабельність в українських видобувальників залізної руди. Великих прибутків тут не було навіть у період високих цін. А зараз на сировинному ринку – справжня криза. Вже почалося світове падіння цін на руду і, за прогнозами, воно триватиме.
По-друге, ідеї, озвучені Коломойським, дивним чином "матеріалізувалися" в законозпроєкті про зміни в податковий кодекс. Це важко назвати не пов'язаними подіями. Влада, з одного боку, наче відмежовується від Коломойського – у будь-якому випадку на словах, а з іншого – підіграє йому. Бо дивним чином підвищення ставки в гірничо-добувній галузі планується вибіркове. І не торкнеться секторів, в яких працюють підприємства Коломойського – наприклад, видобування марганцевої руди. Сподіваюся, народні депутати уважно розглянуть законопроєкті, розберуться з нюансами і відправлять його на доопрацювання".
Невивчений урок
Перед тим, як проаналізувати, які серйозні загрози несуть нові зміни в податковий кодекс, варто трохи заглибитися в історію питання. Бо ми, схоже, можемо наступити на ті самі граблі…
Читайте також: Вигідніше купувати вугілля у США, ніж оплачувати роботу українських шахт, – Фурса
"У 2014-2015 роках база оподаткування у добувній галузі вже суттєво переглядалася, – продовжує Каленков. – Тоді податки виросли в 3,5 рази. Після цього міжнародні консалтингові компанії провели порівняльне дослідження між Україною та її конкурентами на ринках – Росією, Австралією, Бразилією. Вже тоді наші ставки були одними з найвищих у світі, враховуючи якість сировини, економічні умови тощо. У 2016-2018 роках ці ставки виросли ще в 1,5 рази. Навіть за останній рік вони продовжують індексуватися на інфляцію – близько 10%. Це просто гігантське збільшення. І треба розуміти – ми конкуруємо по залізорудній сировині з глобальними гравцями. А у нас одні з найгірших у світі якість сировини й умови видобутку. У нас руди глибоко й бідні. На багатьох гірничо-збагачувальних комбінатах добувається руда із вмістом заліза в середньому по Україні 35%, а на деяких ГОКах – 20%. При тому, що продукти з руди на ринках вже мають бути з вмістом заліза не менше 60%. Конкуренти добувають руду вже з таким вмістом заліза. Тобто, наша руда ще проходить колосальний шлях до того, як стає продуктом і може продаватися на ринку.
І от при таких несприятливих розкладах Україна ще й хоче змінити базу оподаткування. І обкладати податком не по вартості добутої руди, ще бідної, де вміст заліза вдвічі менший за необхідний, а оцінювати її так, наче та руда, яку добули з землі, вже має вміст заліза 60% і вище. Фактично це не рентна вартість, яка оподатковує саме вартість ресурсів, добутих з землі. А це аналогічно податку з обороту, коли береться вартість вже готової продукції".
Катастрофічна ставка
Тепер, власне, про те, які наслідки може мати внесення запланованих змін до законодавства.
"Це збільшить собівартість для українських металургів всередині країни і зменшить конкурентоспроможність на світових ринках, – пояснює Каленков. – Збільшить затрати добувних компаній і експортерів. Їхня виручка суттєво знизиться – на мільярди доларів. Це поставить під питання стабільність курсу гривні і економіки взагалі. Варто додати, що величезна доля перевезень "Укрзалізниці", які дають прибуток, це вантажі саме гірничо-металургійного комплексу – більше 40%, з них більша частина – саме руда. Перевалка в портах – 45% це вантажі гірничо-металургійного комплексу, більша частина з них – руда. Якщо рудні підприємства скоротять виробництво, причому суттєво, то втратить оборот "Укрзалізниця", а це 300 тисяч працівників, і порти – теж десятки тисяч людей. Не кажучи вже, що по об'єму виробництва ГМК – це десь 33-34% всього промислового виробництва України. А якщо брати мультиплікатори і спробувати перевести все це у ВВП, то в залежності від оцінок – це 12-15%, тому що наша галузь зав'язана на багато інших – зокрема, логістику тощо. А для регіонів, де працюють ці підприємства – Дніпропетровська, Запорізька, Донецька області – доля цих підприємств у ВВП складає більше 50%. Якщо станеться колапс, "піраміда" почне складатися, то ці регіони постраждають у першу чергу.
...Величезна доля перевезень "Укрзалізниці", які дають прибуток, це вантажі саме гірничо-металургійного комплексу, – експерт
Несподівані зміни в податковій системі – це ризики і для інвесторів. Іноземні експерти, за нашими даними, розглядають можливість інвестицій в добування залізної руди в Україні. Перший етап – на 400 мільйонів доларів, загалом – більше 2 мільярдів доларів. І це все опиняється під питанням…
Тому ми стурбовані не безпідставно. І не розуміємо, чому все це відбувається. Адже такі зміни викличуть проблеми для всієї економіки. І я не перебільшую".
Сергій Біленький, в свою чергу, висловився ще експресивніше.
Озвучене збільшення ставки рентної плати на видобуток залізної руди стане катастрофічною помилкою! – вважає голова ради Федерації металургів України. – Наші ставки вже зараз одні з найвищих у світі. Якщо ще їх піднімемо – підприємства просто зупиняться, бо стануть зовсім неконкурентноздатними на ринку. У підсумку, втратять усі – працівники та власники підприємств і Україна загалом. І це все для того, щоб потішити одного олігарха?!
Подарунок окупантам
До речі, виникає логічне питання: а хто виграє в такій ситуації? Окрім згаданого "одного олігарха".
"Основні наші конкуренти на міжнародному ринку – росіяни, – розкриває секрет Олександр Каленков. – З ними нам вже і зараз важко конкурувати, бо вони отримують дотації по газу та електроенергії, у них дешевші перевезення російською залізницею в півтора рази... Якщо в Україні будуть проводитися неадекватні зміни з оподаткуванням, ми отримаємо такий удар, що втратимо свої ринки збуту. І його займуть росіяни. Перш за все, це "Металоінвест" російського олігарха Алішера Усманова, дуже близького до Володимира Путіна. Вони чекають такого нашого "рішення" щодо оподаткування і з задоволенням завоюють наші позиції. А нам відвоювати їх назад буде дуже складно".
Голосування в Раді – момент істини
Висновки з усього вищесказаного вимальовуються невтішні.
Заплановані зміни до податкового кодексу щодо ставок рентної плати несуть серйозну загрозу для гірничодобувної промисловості України та для економіки країни в цілому. Нова українська влада, відверто виконуючи забаганки олігарха Ігоря Коломойського, фактично визнає його "керівну роль". І зайвим доказом цьому стане ймовірне дружне голосування "слуг народу" у Верховній Раді. Вони вже показали, як уміють це робити – наче за помахом диригента. За попередньою інформацією, законопроєкті можуть поставити на голосування вже цієї середи, 4 вересня.
До теми: Ми пробиваємо дно, – Коломойський визначив головне завдання для нового уряду