У розмові з 24 Каналом Дарина Марчак пояснила, що реформа має дати відповідь на більшість проблем, які сьогодні призводять до того, що частина громадян або не хочуть сплачувати внески, або сплачують їх лише з мінімальної заробітної плати.

Читайте також Низька пенсія, хоч і працював багато: від чого залежать пенсійні виплати в Україні

Дарина Марчак

Перший заступник Міністра соціальної політики України

У нас є ситуація, коли люди відчувають, що поточна пенсійна система недостатньо справедлива, непрозора і незрозуміла. Згідно дослідження Київської школи економіки, 45% пенсіонерів не знають, як розраховувалась їх пенсія. Тобто пересічний українець не розуміє логіку нарахування пенсії.

Також існують випадки, коли люди отримують у складі пенсії одночасно ще 5 – 7 додаткових виплат, кожна з яких перетинається одна з одною. Наша пенсійна система передбачає ще близько 160 різних типів надбавок і "дотяжок" до пенсії через постанови та зміни до норм законів, що ускладнює роботу системи та ПФУ. У результаті Міністерство має багато запитів від людей, які не розуміють структуру своєї пенсії.

Часто трапляється, що люди, які працювали однакову кількість років з однаковим рівнем заробітку, проте в різні роки вийшли на пенсію, отримують різні пенсії. Так виходить, тому що рік виходу на пенсію і закон, який її регулює, впливає на формулу розрахунку пенсії. Звичайно, що це ображає людей і створює відчуття несправедливості. А коли ти не розумієш, яким чином твій сьогоднішній внесок в пенсійну систему впливає на твій майбутній розмір пенсії — це не стимулює сплачувати внески чи працювати "вбілу",
– сказала вона.

Зокрема є три напрямки:

  • Міністерство працює над тим, щоб пенсійна система була прозорою. Кожна людина, яка сьогодні сплачує внески, може зайти на сайт ПФУ чи відкрити додаток і побачити розмір своєї майбутньої пенсії. Чим більший внесок ЄСВ, тим більша пенсія.
  • Другий напрямок полягає в тому, щоб не було потреби в існуванні 160 "дотяжок" і надбавок. Вони були запроваджені як кризові інструменти в різні роки, коли уряд розумів, що у певної категорії осіб недопустимо низькі пенсії і їх треба підтягнути до мінімального рівня.

Також структура пенсійної виплати має стати зрозумілою. Вона складатиметься з двох елементів:

  1. соціальної частини пенсії, або державної гарантії, яка дається кожному, хто має мінімальний страховий стаж — це мінімальна гарантія і захист від ризику бідності;
  2. страхової частини пенсії, яка буде обраховуватись максимально просто — кількість щомісячно сплачених внесків помножена на вартість балу (одиниця стажу і сплачених внесків, що матиме однаковий для всіх еквівалент у гривні та щорічно індексуватиметься залежно від стану економіки).

Ми сподіваємось, що наслідком реформи стане зростання пенсії у значної кількості громадян, які сьогодні мають знецінені пенсії через неефективність законодавства та існуючих формул обрахунку. Ми повернемо втрачену вартість розмірів пенсій і громадяни відчують, що держава про них дбає. Люди з рівними умовами, які в різний час виходитимуть на пенсію, отримуватимуть однаковий розмір пенсії. Таким чином у людей з'явиться відчуття справедливості, і у всіх нас питання пенсії перестане боліти,
– додала Марчак.

В Україні вже діє добровільне накопичувальне пенсійне страхування ("третій рівень" пенсійного забезпечення). Нині близько 900 тисяч осіб є учасниками добровільних накопичувальних схем.

Зважаючи на загальну кількість пенсіонерів (10,5 мільйона) і кількість учасників добровільних накопичувальних схем (близько 900 тисяч) бачимо, що рівень залученості громадян до добровільних пенсійних накопичень вже є суттєвим, але все ще не є достатнім. Тому нам потрібно впроваджувати накопичувальну пенсійну систему як елемент обовʼязкового пенсійного страхування,
– додала Дарина Марчак.

Перш за все потрібно ухвалити законодавство, яке дасть старт для підготовки інфраструктури для впровадження накопичень. Так, щоб, коли економіка буде готова до обовʼязкової накопичувальної системи, Уряд і профільні регулятори встигли зробити всю необхідну "домашню роботу".

Оптимально, щоб солідарна пенсійна система забезпечувала принаймні 40% заміщення зарплати. Накопичувальні пенсії доповнюють солідарні ще на 15 – 20% заміщення зарплати. Це б дало змогу забезпечити загальний розмір пенсії, який отримуватиме людина, на рівні 60% її попереднього заробітку, що відповідатиме середньоєвропейському рівню. Крім того, людина може ще робити додаткові добровільні пенсійні внески, збільшуючи майбутню пенсію,
– пояснила співрозмовниця.

Вона наголосила, що вводити обов'язкові накопичення доцільно лише після завершення воєнного стану та стабілізації економіки.

І сплачувати єдиний внесок в солідарну систему, і здійснювати добровільне накопичення коштів на пенсію, бажано з початку робочої кар'єри. Таким чином ви будете не тільки впливати на підвищення розміру своєї пенсії у майбутньому, а й підтримувати поточних пенсіонерів – бабусь і дідусів, які в період війни живуть на пенсію. Це буде проявом соціальної згуртованості, підтримка один одного в скрутні часи,
– підсумувала свою думку політикиня.

Пенсійна реформа не змінить правил виходу на пенсію за віком, але має на меті запровадити чіткий страховий принцип — пряму залежність розміру пенсії від страхових виплат.

Щодо понаднормового стажу. Для прикладу, якби ви мали до 60 років — 35 років стажу, а потім за власним бажанням вирішили не виходити на пенсію, а працювати ще 5 років, то виходячи сьогодні на пенсію, ваша пенсія за 40 років стажу і при середній зарплаті склала б 5 424 гривень + підвищення 1 636 гривень за 5 років відстрочення виходу на пенсію (30% від суми пенсії, по 0,5% за місяць відстрочки — цей принцип обрахунку збережеться після реформи),
– сказала вона.

Тобто загальна сума пенсії склала б 7 050 гривень, що становить 61,2% від середньої зарплати, з якої сплачено ЄСВ за попередній рік після вирахування податків. Середній чистий коефіцієнт заміщення з усіма складовими пенсії, зокрема і накопичувальної частини, у країнах ЄС при 40 роках стажу складає 66,7%.