Експерт Сергій Куюн у розмові з 24 Каналом зауважив, що у вересні не очікується суттєвого підвищення цін на бензин та дизпальне.

Читайте також Вищі податки, зарплата вчителів та відстрочка від мобілізації: що зміниться з 1 вересня

У серпні трейдерам вдалося зробити чималий запас пального, зокрема бензину та дизпального. Відповідно, у вересні пальне буде продаватися ще за старими цінами.

Сергій Куюн

Директор "Консалтингової групи А-95"

Крім того, на бензин і дизпальне не значне підвищення акцизів, тобто 1,5 гривні на бензині та 2 гривні на дизпальному – це величини, на які споживачі навіть не звертають уваги, адже таке підняття відбувається постійно.

Щодо автогазу, то підвищення на цей вид пального був більшим. Відтак вже у серпні розпочалося підняття цін на трохи більше, аніж 1 гривню.

Впродовж 3 тижнів вересня новий акциз на автогаз буде інтегрований в ціні. Очікувана середня ціна – 33 гривні за літр,
– додає Куюн.

Нагадуємо! З 1 вересня нові ставки на бензин становлять 242,6 євро за тисячу літрів, на дизпальне – 177,6 євро, а на автомобільний газ – 148 євро. Наступне підвищення відбудеться вже з 1 січня 2025 року.

Для 24 Каналу банкір Тарас Лєсовий спрогнозував, що станом на початок вересня офіційний курс долара може перебувати в межах 41,4 – 41,6 гривні за долар.

Тарас Лєсовий

Начальник департаменту казначейства Глобус Банку

У вересні, як очікується, цілком можливий поступовий "рух" до зростання курсових показників.

Нагадуємо! Зміни курсів валют стане об’єктивною відповіддю на зростання інфляції – за підсумками року вона може скласти 8,5%.

Водночас Лєсовий додає, що перший тиждень вересня навряд чи здивує валютний ринок певними курсовими перипетіями.

Попри очікувану зміну амплітуди коливань, все ж ситуація залишатиметься надто подібною до серпня – режим "керованої гнучкості" унеможливлює різкі курсові зміни,
– каже банкір.

Основні курсові коливання, найімовірніше, відбуватимуться в проміжку 41,1 – 41,4 гривні за долар, а допустимий коридор валютних змін перебуватиме:

  • міжбанк – 41 – 41,6 гривні за долар,
  • готівковий ринок – 41,2 – 41,8 гривні.

Овочі та фрукти

У коментарі 24 Каналу науковиця з Інституту аграрної економіки Інна Сало розповіла, що станом на кінець серпня ціни на овочі борщового набору, за даними Мінфіну України, становили: картопля – 24,90 гривні за кіло, капуста білокачанна – 32,69 гривні за кіло, морква – 15,60 гривні за кіло, цибуля ріпчаста – 19 гривень за кіло, а буряк – 11,54 гривні за кіло.

Інна Сало

Головна наукова співробітниця Інститут аграрної економіки

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, до кінця вересня 2024 року з підвищенням попиту на овочі за сталої пропозиції очікується незначне їх здорожчання – до 10%. Це, звісно, залежатиме від обсягів постачання овочів, умов їх зберігання та логістики.
  • Водночас ціна на капусту білокачанну продовжує підвищуватися. Ціна зросла проти показника станом на кінець липня цього року на 21% і становить 32,69 гривні за кілограм.
  • Ціна яблук, за даними Мінфіну, становить 34 гривні за кіло. Як прогнозують науковці, у вересні ціни з розширенням пропозиції шляхом вітчизняного виробництва знизяться до 30 гривні за кіло.
  • Ціни на імпортовані плоди й надалі залишатимуться на доволі високому рівні. Зокрема, на апельсини – до 75 гривень, лимони – до 90 гривень, мандарини – до 100 гривень, а банани – до 60 гривень.
  • Картопля коштувала наприкінці серпня 24,90 гривні за кілограм. У вересні ціна опуститься – до близько 20 гривень за кіло.

Зверніть увагу! Оскільки через посуху у 2024 році порівняно з 2023 роком очікується дещо нижчий урожай картоплі, прогнозується, що на кінець осені ціна на неї зросте до 30 гривень за кілограм.

Хлібобулочні вироби та зерно

Як пояснює 24 Каналу науковиця Інституту Світлана Черемісіна, здорожчання електроенергії та її частіші відключення, безсумнівно, впливатимуть на цінову динаміку всього переліку хлібобулочних виробів.

Світлана Черемісіна

Головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки

Крім цього – об'єктивного чинника – на подорожчання продукції хлібопекарської галузі впливатиме зростання цін на сировинні складові виробничого процесу.
  • З початку 2024 року закупівельні ціни на пшеницю 2 класу зросли на 52,9% – до 8 718 гривень за тонну,
  • На пшеницю 3 класу ціни підвищились на 41,6% – до 8 427 гривень за тонну,
  • А на жито збільшились на 57,3% – 5 800 гривень,
  • Відтак борошно подорожчало на 5,3% – до 16,52 гривні за кіло, олія соняшникова на 2,6% – нині 60,49 гривні за літр, а цукор додав в ціні на 7,9% – до 34,78 гривні за кіло.

Цікаво! За оперативною інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, вітчизняні аграрії вже завершили збір пшениці. Станом на 28 серпня 2024 року аграріями вже зібрано 21 740,6 тисячі тонн пшениці. За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, до кінця 2024 року значного зростання внутрішніх цін на пшеницю не очікується. Середня ціна пшениці 2 класу коливатиметься в межах 9 000 – 9 500 гривень за тонну, пшениці 3 класу – 8 500 – 9 100 гривень за тонну, фуражної – не перевищить 8 000 гривень за тонну.

Черемісіна додає, що протягом липня – серпня продукція хлібопекарської галузі також зазнала здорожчання:

  • Хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку подорожчав до 47,54 гривні за кіло, а
  • Хліб пшеничний з борошна першого ґатунку – до 38,35 гривні за кіло,
  • Хліб житній – до 39,95 гривні за кіло,
  • Батон – до 24,60 гривні за кіло.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, очікується подальше поступове зростання середньої ціни. Протягом вересня 2024 року хліб може додати в ціні 3 – 5%.

Основні види м'яса

Науковиця Наталія Копитець розповіла для 24 Каналу, що для ринку м’яса характерна тенденція коливання цін. Відчутне зростання цін на основні види м’яса – яловичину, свинину та м’ясо птиці – спостерігається, зазвичай, на новорічні та великодні свята, а також на межі літнього й осіннього сезонів.

Наталія Копитець

Головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки

Восени ж визначальним чинником, який впливатиме на ціну основних видів м’яса, слугуватиме ціна на зернові та їх фактичний урожай, адже у структурі собівартості м'яса близько 70% складають саме корми. Окрім цього, нинішні реалії включають аномальну спеку та систематичні тривалі відключення електроенергії, які також впливають на підвищення собівартості продукції.
  • На початок серпня 2024 року, за даними Державної служби статистики України, середні споживчі ціни на яловичину зросли проти цін на початок серпня 2023 року на 20% і становили 270,01 гривні за кілограм.
  • Куряче філе за цей період здорожчало на 3,3% і коштувало 158,62 гривні за кіло.
  • Водночас середні споживчі ціни на курячу тушку зменшилися на 4% – до 86,8 гривні за кіло.
  • За цей же період середні споживчі ціни на свинину зменшилися на 10,2% і становили 177,47 гривні.
  • Сало здешевшало на 0,8% і коштувало 160,10 гривні за кіло.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у вересні 2024 року можливе підвищення середніх споживчих цін на основні види м’яса – яловичина, свинина та курятина – до 3%.

Як розповів фахівець з нерухомості Юрій Піта 24 Каналу, за останній місяць ринок оренди в Україні був доволі активним, а попит залишався.

Юрій Піта

Виконавчий директор Асоціації фахівців з нерухомості України

Ціни зросли в більшості регіонів України, особливо в центральних і західних. Скоріш за все, це пов'язано з тим, що покупці не готові купувати нерухомість, віддаючи перевагу оренді.

Попри це, за словами Піти, ринок нерухомості залишається неоднорідний, адже у західних та центральних регіонах країни попит активніший та ціни вищі.

Хоча необхідно зазначити зростання пропозиції та зниження попиту по всій країні, у зв'язку з цим ціни в більшості знижуються. Як і раніше більше цікавляться вторинним ринком, первинному ринку потрібна державна підтримка у вигляді програм,
– додає фахівець.

Важливо! У перші 3 місяці осені очікується, що попит буде активнішим, а за таких умов ціни ставатимуть стабільніші. У випадку, коли попит все ж таки не буде активним, тоді очікується зниження цін.

Залежатиме ринок і від подій на фронті та фінансових можливостей населення, які, своєю чергою, залежатимуть від ситуації в економіці України, стабільного ринку праці, міжнародної допомоги та державної підтримки сектору.