На початку серпня BNP Paribas, найбільший банк Франції, акції якого обертаються на ринку цінних паперів, оголосив, що заморозить можливість виводу коштів інвесторів із трьох своїх фондів – таким чином банк фактично заблокував клієнтам доступ до 2,2 млрд доларів. Це пояснили різким падінням ліквідності та неможливістю визначити вартість деяких активів.
Чому не варто нехтувати історією: Якщо Європа не об'єднається, вона закінчить, як Древня Греція, – Le Figaro
Тепер придивімося до того, що відбувається нині. На початку червня цього року один з найвідоміших британських фондових менеджерів, Ніл Вудфорд, приголомшив світові ринки заявою про те, що його флагманський фонд Woodford Equity Income Fund, який володіє 4,7 млрд доларів, має намір заблокувати клієнтам вивід коштів. Підставою для такого рішення став серйозний відтік капіталу і розміщення більшої частини коштів у неліквідних активах. Британське відомство з контролю над ринком цінних паперів, Управління фінансового нагляду, почало розслідування з цього приводу.
Ніл Вудфорд / The Independent
Під час фінансової кризи 2007-2008 років обвалилися ціни на акції Citigroup, одного з найбільших міжнародних фінансових конгломератів, який мав у своєму складі інвестиційний банк та брокерську фірму, а також володів ісполінським портфелем деривативів. У середині листопада 2008 року установа повідомила про те, що звільняє 50 тисяч співробітників. Від неминучого банкрутства Citigroup врятувала надпотужна урядова підтримка, наймасштабніша за всю світову банківську історію.
У січні 2009 року, коли ціни на акції продовжували знижуватися (у підсумку вона досягла 99 центів), Citigroup скинув всі свої проблемні активи (їх ще називають непродуманими управлінськими рішеннями) у так званий "поганий банк" Citi Holdings для подальшого розпродажу з немалими збитками.
Що ж відносно сьогодення?
Найбільший німецький банк Deutsche Bank, який має серйозну вагу на Волл-стріт, оголосив минулого понеділка про плани на звільнення 18 тисяч співробітників і створення "поганого банку", призначеного для "токсичних" активів на суму 83 млрд доларів. На цьому страхітливі аналогії з ситуацією 2008-го навколо Citigroup не закінчуються – зокрема, вельми показовим є той факт, що ціна його акцій з початку 2007 року обвалилась на 90%.
Є й інший схожий момент – обидва банки накопичили величезні обсяги деривативів, не порівнювані з ринковою вартістю звичайного акціонерного капіталу. Станом на кінець листопада 2008 року співвідношення цих показників для Citigroup склало 20,5 млрд доларів і 33 трлн доларів відповідно. Якщо говорити про Deutsche Bank, пропорція ще більш вражаюча – менше 14 млрд доларів проти 49 трлн доларів.
І нарешті, в обох установ є ще одна спільна і вкрай неприємна особливість: маючи багаті зв'язки з іншими міжнародними банками, вони можуть стати джерелом "інфікування" ринків. Враховуючи, що й регулятори, і Конгрес мають все більш некомпетентний вигляд, ситуація з Citigroup може повторитися й сьогодні.
Важливо: Йдеться про право України на існування, – посол України в ФРН Андрій Мельник