9 листопада, у День української писемності та мови, 24 канал розповість про столітні "терни до зірок" української мови. Зокрема, як і чому Росія, яка у ХХІ столітті знову прийшла з війною в Україну, віками намагалася стерти з лиця землі українську мову.

Читайте Милозвучна, унікальна та різноманітна: найцікавіші факти про українську мову, які вас здивують

Наша мова – унікальна

Українська мова має вікове коріння. Дослідники вважають, що вона сформувалася ще в Х – IV тисячоліттях до нашої ери і походить зі санскриту. Зараз солов'їна входить до 30 найпоширеніших мов світу. Нею говорить понад 45 мільйонів осіб. До того ж українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших.


Мова – це символ нації / Голос України

Чому Росія намагалася знищили українську мову

Протягом чотирьох століть, коли Україна була поневолена різними загарбниками, нашу мову цілеспрямовано нищили. Усе задля того, аби зникла українська нація. Особливо доклалися росіяни. Вони утискали, обмежували вживання української та нищили усіх, хто був захисником рідної мови.

Але агресорам не допомогли ні закони, ні анафеми, ні укази, ні державні акти. Натомість акти лінгвоциду – свідомого нищення мови як головної ознаки етносу – зробили українську мовою зброєю у боротьбі за незалежність.

Загалом, якщо вірити історичним документам, українську мову намагалися вбити аж … 134 рази. Особливо росіяни, які називали її "нарєчієм". І сьогодні один із популярних міфів російської пропаганди каже, що "українська мова – це суржик, а справжньої літературної мови в українців досі немає".

Як мову вбивала церква

У 1627 році московський цар Михайло наказав зібрати книги українського друку й спалити. А вже 1693 року патрiарх Московський надіслав листа до Києво-Печерської Лаври. У ньому наголошували на забороні будь-яких книг українською мовою.

Як нищили солов'їну московські царі та цариці

Мововбивством відзначився тиран Петро І у першій половині XVIII століття. Він наказав науковцям та просвітителям перебратися з Києва до Москви.


Московські царі і цариці нещадно нищили українську мову / Факти ICTV

У 1720 році заборонив книгодрукування українською мовою і наказав вилучити українські тексти з церковних книг. У наступному році видав наказ цензурування українських книжок. А у 1729 році – наказ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.

У 1740 році до царського мовознищення нашої мови додалася росiйська iмператриця Анна Іванiвна. Вона створила правлiння гетьманського уряду пiд керiвництвом московського князя Олексiя Шаховського i запровадила росiйську мову в дiловодствi на територiї України. А кілька років перед цим теж наказала вилучити книги старого українського друку.

А вбивця Запорізької Січі Катерина ІІ "добила" ще й мовне питання у XVIII столітті. У 1763 році вона заборонила викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії. Згодом сприяла закриттю українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

У XIX столітті українську мову продовжили нищити, зокрема у школах. Так, забороняли не лише українські твори, а й кирилицю.

У 1804 році царський указ заборонив навчання українською мовою.

У 1847 році росіяни-імперці розгромили Кирило-Мефодіївське товариство. При цьому посилили жорстоке переслідування української мови та культури, заборонили найкращі твори Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.


Твори українскьких митців забороняли у Російській імперії / nubip.edu.ua

Валуєвський циркуляр

У 1863 році побачив світ сумнозвісний Валуєвський циркуляр. Він забороняв видання підручників, літератури та книг релігійного змісту українською мовою. Вороги вважали, що української мови "не було, немає і бути не може".

Через рік росіяни видали Статут про початкову школу. Так, навчання мало відбуватись лише російською мовою. У 1870 міністр освіти Росії Дмитрій Толстой відкрито заявив, що "кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечно повинно бути оросійщення".

Емський указ

Ще одним важким ярмом на шию українській мові після Валуєвського циркуляру став Емський указ у 1876 році. Він забороняв друкування та ввіз з-за кордону будь-якої україномовної літератури. Також українські сценічні вистави і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень. До того ж в Україні призначали вчителів-московитів. Це "правило" де-факто діяло і за радянської влади – аж до проголошення Україною незалежності в 1991 році.

Загалом кінець XІX століття – це були суцільні заборони:

  • викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою;
  • указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами;
  • заборона перекладати книжки з російської мови на українську.

"Червона" розправа

У ХХ столітті, особливо російські, репресії лише міцніли. На початку століття українська мова та освіта стали "шкідливими" для імперії. Згодом, відповідно до наказу уряду Столипіна, усі українські культурні товариства, видавництва закривали. Також заборонили читати лекції українською мовою, створювати будь-які неросійські клуби. Українську мову намагалися стерти з лиця землі, а державу зробити російською окраїною.

Коли у 1918 році більшовики захопивши Київ, за кілька днів розстріляли 5000 осіб. Усе через те, що ті розмовляли українською мовою, носили український національний одяг або зберігали у помешканні портрет Тараса Шевченка.

У 1929 – 1930 роки почалися арешти української інтелігенції. Кого не зламали – вбивали.

У 1933 році з'явилася телеграма Сталіна про припинення "українізації". А у 1938 – російську мови діти повинні були вивчати у школах обов'язково.

Генеральні секретарі – кати мови

Генсеки ЦК також робили все, що диктували їм із Москви.

У 1970 році у СРСР видали наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.

У 1978 році українцям наказували й далі "вдосконалювати вивчення і викладання російської мови". Це був так званий "Брежнєвський циркуляр". Через рік знову нагадали про "додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік". Це вже був так званий "Андроповський указ".

До теми Забудьте про суржик: як правильно говорити українською про "відключення світла"

А у 1984 році з'явився наказ про переведення діловодства в усіх музеях на російську мову. У школах вчителям російської мови почали платити вищу зарплату, порівняно з учителями української мови.

Апогеєм мововбивчого століття була в 1989 році постанова про "Законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної". А у наступному році – ухвалення Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надали статус офіційної.

Вистояла мова – вистояла держава

А потім Україна вирвалася з російського ярма і почала знову твердо відстоювати свою мову. Однак і тут не обійшлося без російського ката.

Спочатку проросійські політики в Україні 10 серпня 2012 року зробили можливим набуття чинності закону "Про засади державної мовної політики". Неофіційно він отримав назву закон Колесніченка-Ківалова або "мовний закон". Так, у нашій державі тоді запровадили можливість офіційної двомовності в регіонах. А потім була війна, одним із приводів якої росіяни вигадали "прітіснєнія рускоязичного насілєнія" в Україні.


Ні лінгвоциду 2022! / Слово на ново

Російській мові і Росії – жодного шансу

І сьогодні ми змушені боротися за українську мову та незалежність своєї держави, які, мов кістка в горлі, не дають жити Росії. Українська мова знову стала зброєю. Тож користуйтесь нею правильно й не залишайте шансу ворогу. У поміч вам – пам'ять про вікове нищення і тотальні заборони Росією української мови. А також її знищення на тимчасово окупованих територіях України російськими загарбниками і сьогодні.