Найважливіші новини в Україні та світі за п'ятницю, 24 липня:

Вбивство бізнесмена Ігоря Плекана

Невідомі розстріляли авто бізнесмена з Києва Ігоря Плекана, у цей момент в машині був його 7-річний син. Плекан та його семирічний син їхали на дачу до села Артемівка Бориспільського району. Біля залізничного переїзду невідомі вискочили з кущів та впритул розстріляли автомобіль з автоматів.

Читайте більше Під Києвом розстріляли Ігоря Плекана: що про нього відомо

Щонайменше чотири кулі влучили в жертву, але він якось проїхав ще 300 метрів у поле і навіть зміг зателефонувати дружині. Сина дивом не поранили, ба більше – вбивці хлопця відпустили: наказали тікати якнайдалі.

Попри переляк, він зміг добігти до дому та повідомити матері, де шукати батька. Але чоловік помер.

Деталі вбивства Ігоря Плекана

  • В МВС кажуть, що на місці злочину не знайшли ніяких автоматів. Інформація про декількох нападників також не відповідає дійсності. Поки мовиться лише про одну людину, яку наразі розшукують.
  • Кілер в камуфляжі та масці вийшов з кущів і зробив сім пострілів. Одна з куль потрапила Плекану в голову, що й стало причиною смерті.

Хто такий Ігор Плекан?

44-річний бізнесмен із Києва, був також віцепрезидентом боксерського клубу. Один із лідерів "С14" Сергій Мазур раніше заявляв, що Плекан – кримінальний авторитет.

Мовляв, він має "своє кілерське бюро", займається "кришуванням гральних автоматів та незаконних наливайок", а ще у нього є "банда, яка займалася абсолютно всім".

Які версії причин вбивства бізнесмена

Наразі правоохоронці розслідують три версії вбивства:

  • кримінальні розбірки,
  • напад через професійну діяльність,
  • помсту.

Конфлікт з націоналістами

Загиблий фігурував також у справах, пов'язаних з організацією мітингів та акцій протесту. За словами радника міністра МВС Зоряна Шкіряка, вбитого складно назвати столичним бізнесменом, його сім'я жила досить скромно. Водночас Плекан фігурував у кримінальних справах про напад і замах на життя одного з активістів.

Радник Авакова відмовився назвати його ім'я в інтересах слідства. Раніше повідомляли, що цим активістом міг бути Сергій Мазур – один із лідерів націоналістичної організації "С14". Однак, офіційно в розслідуванні замаху та судових слуханнях Плекан не фігурував серед підозрюваних.

Розшифрували чорні скриньки зі збитого МАУ

Чорні скриньки збитого 8 січня 2020 року літака МАУ вдалося успішно зчитати та розшифрувати. Обробку обох бортових самописців збитого літака МАУ завершили у Франції. Саме туди офіційний Тегеран передав скриньки, оскільки власні фахівці з Ірану не змогли впоратися із самописцями.

Детальніше Чорні скриньки збитого в Ірані літака МАУ у Франції успішно розшифрували

На розшифровку пішло чотири доби, що все ж дало успішний результат: вдалося вилучити усі записи та параметри, попри серйозні пошкодження чорних скриньок.

Про факт завершення розшифровки чорних скриньок збитого в Ірані літака повідомило у твіттері Бюро дослідження та аналізу безпеки цивільної авіації (BEA).

Результати свідчать про те, що катастрофа сталася внаслідок ракетної атаки. Україна ще раз переконалась, що не було поламки літака і помилки українських пілотів МАУ.

Катастрофа літака МАУ в Ірані: основне

  • Авіакатастрофа літака української авіакомпанії МАУ сталася вранці 8 січня 2020 одразу після вильоту судна з аеропорту Тегерана.
  • Пасажирський літак збили ракетами, випущеними іранськими військовими.
  • У результаті трагедії загинули 176 людей. Серед них були й 11 українців – 9 членів екіпажу і двоє пасажирів.
  • Україна вимагає від Ірану об'єктивного розслідування, а також компенсації родинам загиблих та авіакомпанії.
  • У справі затримали шістьох підозрюваних. Але троє з них вийшли під заставу.
  • Нещодавно в Ірані заявили, що трагедія могла статись через помилку системи ППО. Літак розпізнали, як об'єкт, що рухається до Тегерану, а не навпаки.


Головне про авіакатастрофу літака МАУ / Інфографіка 24 каналу

Засідка під Лисичанськом: російських вбивць встановили

Служба безпеки України ідентифікувала й оголосила в розшук усіх російських найманців, які влаштували засідку українським воїнам під час визволення Лисичанська. Тоді, 23 липня 2014 року, через підступний обстріл бойовиків загинули 4 українських воїнів.

Детальніше СБУ встановила російських вбивць українських визволителів Лисичанська

Нещодавно слідчі СБУ повідомили п’ятьом встановленим бойовикам про підозру за статтями про створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань та посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

Що відбулося 23 липня 2014 року

Напередодні бойовики після запеклих боїв втекли з Лисичанська. Вже 23 липня в місто входили Збройні сили України. Втім, як з'ясувалося, там залишилася ще невелика група російських найманців.

Останні, прикриваючись мирними мешканцями, влаштували засідку й почали обстріл українських військових. Внаслідок підступного обстрілу загинули 4 українських бійців.

З групи російських найманців теж були втрати. Натомість ті бойовики, які вціліли, згодом теж втекли з Лисичанська. 24 липня місто було повністю звільнене.

Хто з бойовиків причетний до провокації:

  • росіянин з позивним "Волк" – мешканець Електрогорська Московської області, бойовик угруповання "Сибиряки;
  • росіянин з позивним "Ведун" – мешканець Електрогорська Московської області, бойовик угруповання "Сибиряки;
  • троє місцевих мешканців – мешканці Лисичанська й Щастя, усі проходили військову підготовку на полігонах у Ростовській області.

Хто з українських воїнів загинув у тій битві:

  • Василь Спасьонов – підполковник ЗСУ, служив у 51 ОМБр, один з командирів операції зі звільнення Лисичанська, народився у Сумській області, на момент загибелі мав 39 років.
  • Олександр Радієвський – полковник (посмертно генерал-майор) Нацгвардії, був командиром 21 ОБрОГП, родом з Кривого Рогу, на момент загибелі йому було 44 роки.
  • Павло Сніцар – підполковник (посмертно полковник) Нацгвардії, командир Кіровоградського стрілецького батальйону 21 ОБрОГП, родом з Кіровоградської області, загинув у 38 років.
  • Ігор Коцяр – солдат строкової служби 21 ОБрОГП, стрілок, родом з Кривого Рогу, загинув всього у 20 років.


Сніцар, Радієвський, Спасьонов і Коцяр (зліва на право) / колаж 24 каналу

Запобіжний захід для спільника Кривоша

Харківський суд обрав запобіжний захід спільнику луцького терориста Максима Кривоша. Суд призначив 43-річному Дмитру Михайленку покарання у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів. Однак він може вийти на волю, внісши заставу у 175 тисяч гривень.

До теми Суд обрав запобіжний захід спільнику луцького терориста Максима Кривоша

Слідство звинувачує харків'янина Дмитра Михайленка у постачанні зброї луцькому терористу Максиму Кривошу.

Що в суді казав сам підозрюваний

На засіданні чоловік визнав, що знайдена зброя належить йому та сказав, що частина є зареєстрованою, а частина – ні. Те, що торгував зброєю і боєприпасами, заперечує. Він також наголосив, що нічого не приховував, не відмовлявся, не чинив опір, співпрацював зі слідством.

Визнаю свою провину та повністю розкаююся, що не здав раніше зброю через страх. В мене дві неповнолітні дитини, мати-пенсіонерка. Ніколи не був терористом і не торгував зброєю,
– заявив затриманий.

Михайленко запевнив, що "підтримує конституційну владу України, а також допомагає Збройним силам України протистояти окупації".

В чому правоохоронці звинувачують Михайленка

  • Раніше силовики навідалися додому до Дмитра Михайленка та встановили, що він регулярно постачав своєму спільнику зброю і боєприпаси. Поліція обшукала два дачні будинки, що належать підозрюваному. Втім там нічого не знайшли.
  • Очільник харківської поліції запевняє, що правоохоронці знають коло "клієнтів" Дмитра Михайленка. За інформацією правоохоронців, Михайленко відправляв зброю не лише у Луцьк. Він загалом займався торгівлею зброєю, тож направляв свої "посилки" й в інші міста.
  • Поліція повідомила йому про підозру у незаконному поводженні зі зброєю та боєприпасами.