Як нардепи підписували скандальний закон про реінтеграцію Донбасу?

6 жовтня, депутати у Верховній раді таки проголосували за два законопроекти: в першому читанні щодо особливого статусу окупованих територій та в цілому – про продовження особливого статусу самоуправління в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Читайте також: Димова шашка у Раді: хто її кинув і навіщо

Голосування почалося з того, що нардепи від БПП заблокували трибуну та президію парламенту, щоб цього не зробили представники "Самопомочі". Законопроект підтримали 233 народні депутати, яким прийшлося голосувати в задимленій Раді. Позафракційний депутат Юрій Левченко запалив під час голосування димову шашку. Андрій Парубій вирішив не зупиняти засідання, а продовжив роботу парламенту. Під Радою теж було неспокійно.

Законопроектом багато хто не задоволений.

Нардеп Мустафа Найєм переконаний, що Порошенка не цікавив законопроект про окуповані території та реінтеграції Донбасу. Для нього важливим було зберегти свій президентський контроль над частиною Донбасу.

"Критично важливим для Петра Порошенка було прийняти закон про запровадження особливого статусу самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Все інше виявилося блефом. Нікого не цікавлять ні люди Донбасу, ні військовослужбовці, ні справжній стан речей на підконтрольних і окупованих територіях. Цей закон вони навіть не довели до кінця, кинули в першому читанні", – зазначив депутат.

Розкритикував законопроект і Андрій Білецький. Зокрема, нардеп зазначив, що цей закон є абсолютно декларативним. Автори намагались в ньому прописати небезпечні моменти. Поки, депутати не знають в якому варіанті подадуть цей закон, адже тексту, за який голосували, поки не існує.

"Там не повинно бути шахрайських оборудок з Мінськими домовленостями. Треба не допустити, щоб їх завуальовано залишили в тексті документів. Друге, що повинно бути однозначно вказано – це заборона торгівлі та обміну товарів з окупованими територіями до часу їх деокупації. "Самопоміч" має безліч правок, зокрема, щодо цього питання, які ми будемо розглядати", – заявив Білецький.

Читайте також: План реінтеграції Донбасу від Порошенка: в Україні більше не АТО

Також свою думку щодо цього законопроекту висловив політолог Олексій Горань. Він розповів, що законопроекти розкололи не суспільство, а депутатів у Верховній Раді. Їх слід було швидше приймати і чітко записувати, що ці території є тимчасово окупованими, що Росія – це агресор, що на Сході України відбувається не просто АТО.

"Для того, щоб продовжувався тиск на Росію, потрібний був другий закон, проголосований у парламенті. Саме він викликав найбільші дебати та дозволив Україні розширити міжнародну підтримку. Тепер можна ставити питання не про продовження санкцій, а про їх посилення, вести перемовини щодо миротворців та надання Україні летальної зброї", – підсумував політолог.

Страшна негода на Львівщині

Внаслідок негоди у ніч на шосте жовтня майже 200 міст залишилися без електрики. Через сильні пориви вітру поламалося та попадало багато дерев, обірвані лінії електропередач.

Читайте також: Вражаючі наслідки урагану на Західній Україні

Про це свідчать дописи та фото користувачів у Facebook.

"По вулицях Львова і трасах області попадали дерева, також є обірвані кабелі електропостачання", – у повідомленнях львів'ян.


Сотні населених пунктів залишилися без електрики через обірвані електродроти


Під час негоди позривало дахи


Вітер зривав навіть металеві конструкції


Деякі дерева пошкодили автомобілі


У місті повалило чимало дерев


Дерева падали навіть на проїжджу частину

Нобелівська премія миру

Найочікуванішу премію миру-2017 отримала коаліція міжнародних організацій ICAN (International Campaign to Abolish Nuclear Weapons – перекладається як Міжнародний рух за відмову від ядерної зброї) за свою роботу з привернення уваги до катастрофічних гуманітарних наслідків будь-якого використання ядерної зброї та новаторські зусилля у сфері підготовки договору, який заборонить таку зброю.

До складу ICAN входять неурядові організації з майже 100 країн

Залишилось дізнатись лише лауреата найпрестижнішої світової премії з економіки.