Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Головні новини 23 липня: хто вбив Шеремета, мінування ЦВК і Рябошапка як генпрокурор

      Новини України 23 липня 2019 – новини України і світу
      Головні новини 23 липня / Колаж 24 каналу

      Голова Нацполіції Князєв звітував перед Зеленським про хід розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Новим прем'єром Великої Британії буде Борис Джонсон. Руслан Рябошапка – кандидат у Генпрокурори України. Суд дозволив "Ощадбанку" стягнути 1,3 мільярда доларів з Росії. ЦВК "замінували". Корейці обстріляли російські літаки. Такими були головні новини вівторка, 23 липня, в Україні та світі.

      Вбивство Павла Шеремета: звіт поліції і реакція президента

      За три роки розслідування по вбивству Павла Шеремета правоохоронці провели великий обсяг роботи з метою встановлення замовників, організаторів та виконавців злочину, розповів Князєв.

      Цікаво: Слідство допитало 200 людей у справі про вбивство Шеремета і доповіло Зеленському

      Що встановило слідство

      Однак злочин досі залишається не розкритим. Ми розуміємо, що суспільство чекає саме результатів та прізвища осіб, причетних до цього злочину. Але зараз поки передчасно їх називати,
      – зазначив головний поліцейський.

      Завдяки експертизам вдалося визначити, що злочинці використали саморобний радіокерований безоболонковий вибуховий пристрій з елементів міни МОН-50. Її прикріпили до дна автомобіля журналіста двома неодимовими магнітами.

      Під час розслідування силовики вилучили відеоматеріали з понад 200 камер спостереження та отримали детальну інформацію про маршрут злочинців і осіб, які могли готувати та виконувати замах на вбивство.

       Вбивство Павла Шеремета, маршрут руху злочинців
      Маршрут руху злочинців у ніч закладення вибухівки / графіка Нацполіції

      На одному з відео слідчі встановили момент закладення вибухівки під автівку Павла Шеремета. Злочинці свідомо одяглись так, аби, фактично, унеможливити розпізнання індивідуальних рис на відео.

      Важливо: Три роки без Павла Шеремета: що відомо про вбивство журналіста

      Так само правоохоронцям вдалося встановити рух особи, яка натиснула на активацію вибухівки у день вбивства журналіста. Особа зупинилась, аби чітко бачити, як рухався транспорт покійника, поки той був у радіусі дії дистанційної активації вибухівки.

      Дії правоохоронців під час розслідування

      Для встановлення усіх обставин злочину, правоохоронці здійснили:

      • відпрацювання 4 тисяч 271 квартири громадян;
      • допит понад 3,5 тисячі осіб;
      • виконання 26 комплексних експертиз;
      • опрацьовано понад 44 тисячі телефонних номерів;
      • Отримано дозволи на проведення 126 негласних обшукових дій.

      Слідством висунуто версію, що підставою для злочину була професійна діяльність Шеремета на територіях України, Білорусі та Росії. Також підставами для злочину можуть бути бажання дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в Україні,
      – підкреслив Сергій Князєв.

      До слова: У Санкт-Петербурзі зарізали активістку, яка підтримувала українських політв'язнів

      Слідство також не виключає, що ціллю міг бути і не Павло Шеремет, позаяк він не був власником автівці, у якій його підірвали. А проте, на записах з відеокамер помітно, що особа, яка активувала вибуховий пристрій, чітко бачила, хто перебував у салоні машини.

      Окремо слідство перевіряє причетність до вбивства екстремістськи налаштованих груп осіб з цілями повалити конституційну владу тощо.

      Слідство перевірило факти, викладені у журналістському розслідуванні "Вбивство Павла", у якому, зокрема, йшлося про причетність до вбивства колишнього працівника Служби безпеки України.

      "Проведено комплекс слідчих дій, які не дали можливості вважати його причетним до цього злочину", – наголосив глава Нацполіції.

      Читайте також: Поліція затримала ґвалтівника та вбивцю дитини: фото

      Правоохоронці неодноразово зверталися по міжнародну правову допомогу та отримали матеріали виконаних клопотань від компетентних органів 9 країн:

      • Бельгії;
      • Швеції;
      • Нідерландів;
      • Білорусі;
      • Молдови;
      • Латвії;
      • Литви;
      • Киргизстану;
      • Туреччини.

      Засекречені матеріали слідства

      Слідчі отримали багато корисної інформації у межах міжнародної правової допомоги, але не може її розголошувати.

      Пане президенте, сьогодні Національна поліція має низку перспективних напрямів роботи щодо розкриття вбивства Павла Шеремета. Враховуючи, що зазначена інформація має обмежений доступ, я готовий вам доповісти особисто,
      – підкреслив Сергій Князєв.

      Цікаво: Набув чинності вирок виконавцям вбивства Гандзюк

      Для цього він отримав дозвіл слідчого про розголошення відомостей слідства у певному обсязі. Відтак глава Нацполіції має право надати доступ до матеріалів слідства Президенту України Володимиру Зеленському та главі МВС Арсену Авакову у певному обсязі.

      "Якщо ви приймаєте мою доповідь, я готовий вам доповісти це у закритому форматі, але для цього потрібно підписати декілька протоколів", – резюмував Князєв.

      Володимир Зеленський та Арсен Аваков ознайомились з документами та підписали їх. Після цього вони відправились на закриту частину зустрічі.

      Зеленський розуміє, чому матеріали справи засекречено

      Після відкритої розмови з журналістами, керівник поліції та президент держави пішли на закриту нараду. Приблизно за годину обоє знову вийшли до журналістів. Князєв наголосив, що у справі є відкриті версії, але є й закриті (їх голова НП озвучив президенту).

      Ваші запитання (журналістів – 24 канал) можуть надати розголосу закритим версіям,
      – зазначив Князєв.

      У відповідь президент України зауважив, що почув від керівника поліції досить багато. Утім, терміни, у межах яких буде розкрито справу вбивства журналіста Павла Шеремета озвучити не може.

      Буде результат. Ви побачите, що я бачив. І побачите, що було багато зроблено. І зроблено результативно,
      – підсумував Зеленський.

      Також президент, реагуючи на кількість озвучених запитань, звернувся до журналістів: "Я хотів би, щоб ми зараз не дуже тиснули на співробітників карного розшуку. Там справді багато роботи. Правоохоронці не могли вам показати дуже багато з тих фактів, просто не могли".

      "Найголовніше, щоб люди, які підірвали журналіста Павла Шеремета, були за ґратами. А перший крок – це щоб країна знала, хто ці люди", – наголосив президент Зеленський.

      Увесь брифінг Князева та Зеленського можна побачити у відео 24 каналу:

      Шеремета вбили через російсько-грузинську війну і зв'язки з Нємцовим: версії слідства – у матеріалі 24 каналу.

      Шеремет
      Автомобіль, в якому перебував Шеремет, підірвали

      Павло Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року через вибухівку в автомобілі.

      Борис Джонсон буде новим прем'єром Великої Британії

      Голосування за кандидатів на посаду нового прем’єра проходило серед 160 тисяч членів Консервативної партії. Хоча результати голосування стали відомі 23 липня, офіційно переможець стане прем'єр-міністром 24 липня.

      Читайте також: Тереза Мей відверто прокоментувала свою відставку

      За Бориса Джонсона виборці віддали 92 тисячі 153 голоси (66%), а за його конкурента Джеремі Ганта вдвічі менше – 46 тисяч 656 (34%).

      Джонсон замінить Мей

      Джонсон був головним претендентом на посаду прем'єра Великої Британії, яку до цього моменту обіймала Тереза Мей. Він – прихильник виходу країни зі складу Євросоюзу.

      Раніше Джонсон заявляв, що в разі обрання на пост глави уряду не планує платити Євросоюзу відступні за Brexit, допоки не доб’ється прийнятних умов виходу Британії з ЄС.

      Уповноважений ЄС по Brexit Мішель Барньє висловив надію, що Джонсон буде сприяти впорядкованому виходу Великої Британії з Європейського Союзу. 

      Ми очікуємо конструктивної роботи з прем'єр-міністром Борисом Джонсоном, коли він вступить на посаду, щоб полегшити ратифікацію Угоди про вихід і домогтися впорядкованого Brexit. Ми також готові переробити узгоджену декларацію про партнерство відповідно до керівних принципів Європейської ради,
      – написав він у Twitter.

      Чому пішла у відставку Тереза Мей? Політик склала свої повноваження прем’єра Британії 7 липня через те, що не могла реалізувати Brexit. Після цього Мей ще очолювала уряд, допоки однопартійці не обрали її наступника.

      Мей заявила, що зробила все, аби укласти угоду з ЄС щодо виходу Британії з його складу – від спроб отримати вигідні для країни умови виходу до захисту безпеки королівства та єдності. Проте настав час визнати свою поразку.

      Що відомо про Бориса Джонсона?

      Британський політик і журналіст, член Консервативної партії, колишній глава МЗС Великої Британії та екс-мер Лондона. Джонсон – один з лідерів кампанії за вихід Британії з ЄС.

      Кар'єра журналіста.

      Джонсон розпочав роботу у цій галузі з посади кореспондента-стажера у газеті Times. Але пропрацював там лише рік: з газети Джонсона звільнили за фальсифікацію цитати його хрещеного батька Коліна Лукаса, який пізніше став віце-канцлером Оксфордського університету.

      Джонсон працював також у газетах Wolverhampton Express&Star, The Daily Telegraph, Spectactor. Статті Джонсона часто мали сенсаційний характер, навіть часто викликали суперечливі погляди. Джонсон також є автором низки книг. І як продюсер політик сприяв виходу в 2006 році серії документальних фільмів "Мрія про Рим", де порівнюється Римська імперія та сучасний Євросоюз.

      Політична діяльність.

      У 2001 році Джонсона обрали до Палати громад парламенту від виборчого округу Хенлі-на-Темзі. У 2003 році його призначили віце-президентом Консервативної партії Великої Британії. У 2004 році Джонсон став міністром культури у тіньовому кабінеті опозиції.

      З усіх цих посад у Консервативній партії Джонсона було звільнено в листопаді 2004 року. Усе тому, що його звинуватили у брехні щодо позашлюбних зв'язків з однією із співробітниць у газеті The Spectator's. Хоча сам Джонсон ніколи не визнавав ці звинувачення. Однак з обранням нового лідера консерваторів Девіда Камерона Джонсона призначили міністром освіти тіньового кабінету опозиції.

      У 2008 році Джонсон став мером Лондона. Після цього був главою МЗС Британії, проте в 2018 році пішов у відставку.

      Таку думку в коментарі 24 каналу висловив голова правління благодійного фонду "Майдан Закордонних Справ" Богдан Яременко.

      Читайте також: Тереза Мей відверто прокоментувала свою відставку

      За його словами, в політичному й економічному плані українсько-британські відносини сформовані. В основі лежать питання безпеки та спротив російській агресії.

      Великобританія, так само як і Україна, переживає не найкращі часи через вихід з Європейського Союзу. В цілому сьогодні у нас достатньо безконфліктні, дружні та відкриті відносини з елементами стратегічності. Думаю, що з новим прем’єром вони залишатимуться такі ж. Ніяких змін не передбачається,
      – зазначив Богдан Яременко.

      Що відомо про ставлення Джонсона до Росії?

      Борис Джонсон неодноразово критикував очільника Кремля Володимира Путіна, засуджуючи агресію та втручання у внутрішні справи інших держав. Він називав Росію країною, де капітал сконцентрований в руках олігархів, наближених до влади, і де вбивають журналістів, висміюють ліберальні цінності.

      Зрозумійте, я взагалі не особливо фанатію від Володимира Путіна. Зовсім навпаки ... Його вважають ключовою фігурою величезною пострадянської бандитської клептократії та найбагатшою людиною на планеті ... Хоч він і виглядає як домовий ельф Доббі, насправді він безжалісний тиран,
      сказав Борис Джонсон в грудні 2014 року.

      Майбутній прем'єр неодноразово називав себе русофобом і заявляв, що Росія стане країною-вигнанцем, якщо не змінить свою політику.

      "Наші відносини з Росією не можуть розвиватися як ні в чому не бувало, поки Росія продовжує здійснювати спроби дестабілізації європейських держав, включаючи Україну", – заявляв Джонсон у грудні 2017 року.

      Борис Джонсон – новий прем’єр Великої Британії: все, що про нього відомо – детально у матеріалі 24 каналу.

      Новим генпрокурором може стати Рябошапка

      Про це повідомив Telegram 24 каналу.

      Дізнайтесь, кого "Слуга народу" розглядає на посаду прем'єра

      "Можливо, це один з варіантів, один з претендентів. З самого початку моєї президентської кампанії я говорив, що Рябошапка – крутий фахівець, я бачу його одним з претендентів", – сказав президент.

      Перед цим президент заявив, що Україні потрібен новий генпрокурор.

      Щодо чинного глави ГПУ Юрія Луценка, то він перебуває в офіційній відпустці.

      11 червня Зеленський вніс до Верховної Ради подання про звільнення Луценка з посади голови ГПУ. Аргументував це тим, що генпрокурором не може бути людина, яка не має вищої юридичної освіти. Однак депутати не підтримали звільнення Луценка.

      19 липня президент анонсував, що кандидатуру нового генпрокурора буде внесено на розгляд Ради вже після формування більшості в новообраному парламенті.

      Що відомо про Руслана Рябошапку? Рябошапка раніше був одним з членів Національного агентства із запобігання корупції. Критикував попередню владу за провал антикорупційної реформи. Вчинив демарш із НАЗК та критикував його керівницю Наталію Корчак, звинувачуючи її у зволіканні з перевіркою електронних декларацій прем’єра Володимира Гройсмана та інших міністрів.

      Згодом Рябошапка став головним спеціалістом з правоохоронної та антикорупційної політики у передвиборчому штабі Зеленського. Після перемоги Зеленського на виборах президента Рябошапка очолив в його Офісі антикорупційний напрямок.

      "Ощадбанку" може стягнути понад мільярд доларів із Росії

      Експерти "Ощадбанку" підрахували, що сума збитків внаслідок неправомірних дій Росії становить 1,1 мільярда доларів. Суд задовольнив стягнення з Росії всієї цієї суми, а також призначив стягнення додаткових відсотків. Отже, Росія має сплатити 1,3 мільярда доларів, свідчить рішення суду

      Цікаво: Апеляційний суд не зняв арешт з активів Коломойського у справі "Приватбанку"

      Судовий процес "Ощадбанку" проти Росії триває ще з 2016 року. Спочатку український банк подав позов до Арбітражного суду в Парижі, який схвалив стягнення всієї суми з Мін'юсту Росії. У Росії не визнали рішення суду та відмовилися відшкодовувати збитки. Аргумент – "відсутність в арбітражу юрисдикції на розгляд позову". Зрештою, рішення про стягнення компенсації пройшло легалізацію в Україні – в Київському апеляційному суді.

      В "Ощадбанку" є декілька способів примусового стягнення грошей з Росії:

      1. Стягнення збитків з активів, що належать РФ та використовуються з комерційною метою.
      2. Заміна кредитора: "Ощадбанк" за рішенням суду може отримати російські кредити. Тобто боржники повертатимуть гроші банку, а не російським структурам. 
      3. Стягнення грошей з російських державних компаній на території інших країн. В "Ощадбанку" раніше повідомляли, що таке можливо зробити у 154 країнах. 

      Росія може оскаржити рішення арбітражу, проте це дуже довга та складна процедура. 

      "Ощадбанк" є першою компанією, 100% акцій якої належать державі, та першою банківською установою, яка виграла справу проти Росії щодо збитків, отриманих внаслідок анексії Криму.

      Як Росія анексувала Крим?Окупація Криму почалась 20 лютого 2014 року, коли на території українського півострова почали з'являтися так звані "зелені чоловічки" – це Росія перекинула своїх військових через базу Чорноморського флоту. Також на території Криму з'явились угруповання "козаків", яке діяло під прикриттям "загонів самооборони".

      16 березня РФ провела так званий референдум про приєднання півострова до РФ. Сам референдум був незаконним, а результати сфальсифіковані. Референдум не визнали ні Україна, ні цивілізований світ. Проте саме цей "референдум" послугував Кремлю підставою для незаконного "приєднання" півострова до Росії.

      Приміщення, де розташована ЦВК – замінували

      Про це в прямому ефірі повідомила кореспондентка 24 каналу.

      Важливо! Коли ЦВК оголосить результати парламентських виборів: дата

      Ймовірно, що повідомлення про замінування є хибним. Зараз будівля ЦВК перебуває під посиленим патрулюванням. 

      Дивіться включення 24 каналу з-під будівлі ЦВК:

      До слова, ЦВК наразі порахувала понад 98% бюлетенів. "Слуга народу" лідирує із результатом 43,14%, другою йде "Опозиційна платформа – за життя" – 13,03%. Далі ВО "Батьківщина" – 8,18%, "Європейська Солідарність" – 8,12% та "Голос" – 5,84%.

      Корейці обстріляли російські літаки

      Інцидент стався 23 липня біля східного узбережжя Японського моря. Троє російських військових літаків увійшли до зони ідентифікації протиповітряної оборони Кореї, повідомили AP.

      Читайте також: Водія тягача, що перевозив "Бук", НЕ затримували, – СБУ про справу збитого Boeing MH17

      Міністерство оборони Південної Кореї відправили на перехоплення свої винищувачі. Після цього літак РФ двічі порушив повітряний простір країни, за що отримав у відповідь попереджувальні постріли. 


      Південнокорейські військові обстріляли бойовий літак росіян

      Це був перший випадок, коли російський військовий літак порушив повітряний простір Південної Кореї. Чиновники ані РФ, ані Південної Кореї не коментують ситуацію. Однак відомо, що напередодні, у вівторок, повітряний простір країни також порушили китайські військові літаки.

      Влада Південної Кореї пообіцяла дати жорстку відповідь Росії у випадку повторення ситуації. Директор департаменту з нацбезпеки адміністрації президента Південної Кореї Чунг Еу-Йонг передав повідомлення про свої наміри особисто секретарю Ради безпеки Росії Миколі Патрушеву. 

      Ми серйозно ставимося до інциденту. Якщо такий акт повториться, Південна Корея прийме набагато більш жорсткі заходи,
      – сказав Чунг Еу-Йонг.

      Відзначимо, що це не перший подібний інцидент з російськими літаками. Раніше бомбардувальники РФ порушили повітряний простір Японії.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук