Така ініціатива викликала подив у демократичної громадськості і навіть осуд — у правозахисників.

"Особа, яка добровільно отримала громадянство іноземної держави, буде вважатися такою, що потрапляє під дію вимоги про припинення українського громадянства", — категорично прописує законопроект Порошенка.

Таким чином президент і його однодумці мають намір раз і назавжди вирішити питання, коли посадовці- корупціонери (і втікачі) виявляються громадянами ще якоїсь країни, окрім нашої, або і не одної.

Правозахисники і юристи погоджуються — так, це питання в нашій державі не достатньо врегульоване. Але ініціатива Порошенка виглядає як рубання з плеча.


Нардеп-утікач Олександр Онищенко, окрім українця, ще й грек

Подвійне громадянство: суть і форма

У публікації Олени Бусол, кандидата юридичних наук, на сайті Центру досліджень соціальних комунікацій розглянуті правові аспекти реалій подвійного громадянства в Україні.

Статтею 2 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі єдиного громадянства – громадянства держави Україна, що виключає можливість існування адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Разом з тим добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, згідно з ч. 1 ст. 19 цього Закону, є підставою для припинення громадянства України: "1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто".

Проте навіть цю обставину можна не розцінювати як заборону подвійного громадянства, оскільки втрата громадянства України відбувається не автоматично з набуттям громадянства іншої держави, а виключно з дня видачі Указу Президента України про припинення громадянства щодо певної особи,
— зазначила Бусол.

Екс-очільник ДФС Роман Насіров виявився ще й громадянином Великобританії

Законом не встановлено, як саме громадяни України мають декларувати друге громадянство — в Україні немає форм фіксації подвійного громадянства. Довести факт того, що громадянин України має паспорт ще якоїсь країни практично неможливо, а багато країн, такі як Ізраїль, Румунія, Угорщина не видають довідок про подвійне громадянство, що робить неможливою дію ухваленого закону.

Закон передбачає, що неподання або несвоєчасне подання повнолітнім громадянином України, який добровільно отримав іноземне громадянство, заяви про це і копії документа, що підтверджує отримання ним іноземного громадянства, – тягне за собою накладення штрафу від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 510 грн). Ті самі діяння, вчинені службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, – тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн). Але згідно з Конституцією, людина двічі не може бути притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Це означає – якщо один раз вас оштрафували, то надалі можна мати два паспорти.

Чому президентський законопроект не вирішить проблему

Документ у тому вигляді, в якому його подано, може змінити стосунки з деякими групами, які для України є важливими, — зауважив у коментарі сайту "24" директор Україно-Ізраїльського інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман.

Він не враховує взаємовідносини всередині України з представниками етнічних меншин, деякі з них хотіли б мати громадянство тих країн, до яких вони етнічно належать, я маю на увазі укранських румунів, болгар, угорців, євреїв,
— відзначив Фельдман.

Друга проблема, за словами експерта, пов'язана зі взаємовідносинами України і діаспоральних груп. Етнічні українці, колишні українські громадяни, пов'язують себе з Україною так чи інакше, в різних країнах. І їхня ідентифікація досить складно проходить, тому що український народ тільки формується, і ця ідентифікація визначається в тому числі і наявністю паспорта.

І позбавляти їх такого ідентифікаційного маркера дуже помилково з точки зору президента і Адміністрації Президента. Діаспоряни багато допомагають і можуть бути драйверами компетенцій країн свого проживання. Вони можуть бути інвесторами і тими, хто колись захоче повернутися в Україну. І якщо у них буде паспорт України — це зробити їм буде набагато легше, ніж коли їх позбавлять його через факт наявності іншого громадянства,
— пояснив аналітик.


Канадські українці підтримуть Україну не тільки словом

Третя проблема, за словами Фельдмана, – Україні потрібно подумати про те, звідки вона отримує субвенції. Минулий рік, наприклад, приніс з боку українських заробітчан (частина з яких теж намагається отримати не українське громадянство) 6 мільярдів доларів, це одна з найбільших субвенцій в Україні.

У підсумку — ці три групи виявляються під загрозою, і вони принесені в жертву ідеї, що державні чиновники не повинні мати подвійне громадянство. З цим ніхто не сперечається, але тоді це потрібно чітко визначити. І на сьогоднішній день це визначено в законі про державну службу. Але там немає покарань ніяких. Власне, в цьому документі теж покарання не прописані,
— зауважив Фельдман.

Законопроект, відзначив експерт, в цілому порушує кілька конституційних норм: передбачає певне автоматичне, абсурдне з точки зору юриспруденції поняття позбавлення громадянства. Нічого не може бути автоматично, все треба довести. І ще там є дивне формулювання про насильницьке і не насильницьке набуття громадянства. Це теж суб'єктивна характеристика. Це все робить малореальним закон, — уточнив він.

Або цей законопроект буде доопрацьовано, і стосуватиметься тільки держчиновників і вищих посадових осіб, або він — не ліберальний і такий, що порушує права українських громадян.

Рада і подвійне громадянство

У Верховній Раді на розгляді у комітетатх нині перебувають ще три законопроекти, окрім президентського.

Так, згідно із законом авторства Ляшка, він стосуватиметься лише чиновників і депутатів. У останніх забиратимуть мандат. На простих громадян дія закону не пошируюватиметься.

Варіант закону від "Народного фронту" – теж стосується лише можновладців. На думку авторів законів – і вирахувати їхнє громадянство просто. Попри те, що в Україні сто тисяч чиновників разом з депутатами.

Фельдман зазначив, що ці документи чіткіше визначають, на кого вони орієнтовані – якраз на тих, хто несе на собі владні повноваження. Хоча у світі є країни, у яких наявність іншого громадянства не перешкоджає роботі в законодавчому органі або у виконавчій владі. Хороший приклад — Франція, Італія, Іспанія.

Франція в цьому питанні найбільш ліберальна. Найжорсткіше ставлення до громадянства — у маргінальних країнах, які не відрізняються ліберальним підходом, а є, по суті, диктаторськими режимами. Приклад потрібно брати не з Північної Кореї. Краще з Франції,
— зауважив Фельдман.

Ізраїльські українці суттєво підтримують Україну у торговельному партнерстві та інвестиціях

Світовий досвід

За словами аналітика, за останні 10 років більшість країн відмовляються від домінанти одного громадянства. У тому числі — майже всі наші сусіди-європейскі країни, всі цивілізовані країни. Вони як мінімум стали сприймати факт подвійного-потрійного, кількох громадянств.

Важливо, як держава сприймає свого громадянина. На рівні взаємодії існує домінанта громадянства в той момент, коли громадянин перебуває в якійсь конкретній країні. Якщо, умовно: голландець має громадянство в Голландії і США, то в Голландії він буде під юрисдикцією Голландії і буде вважатися голландцем, а якщо поїде в Штати — то американцем, громадянином США,
— пояснив Фельдман.

Так може бути і в Україні. І більшість країн притримуються подібної позиції. Більш того, вони вважають, що бажано видавати паспорти людям, які є корінними жителями держави. Румуни, угорці, балтійські країни проводять цілі програми у зв'язку з видачею паспортів тим людям, які є нащадками довоєнних громадян цих держав. У Польщі видають карту поляка, підкреслюючи таким чином етнічну приналежність меншинств, які живуть в Україні, Білорусі, Росії тощо. А в Україні діють абсолютно навпаки.

Найцікавіший приклад – балтійських держав. Вони дуже маленькі з точки зору народонаселення, від 1,2 до 1,5 мільйона осіб. Їх набагато легше маргіналізувати, розмити з демократичної точки зору, але навіть вони погодилися з необхідністю подвійного громадянства. Втім, там є обмеження щодо того, громадянство яких країн може розглядатися, як допустиме.

Отже, підсумував Фельдман, є елементарні способи, як обмежити небезпеки, які виходять, наприклад, від войовничих сусідів. Так само — прописати законодавчо перелік осіб, які не можуть собі дозволити подвійне громадянство з точки зору національної безпеки. Тобто, можна знайти вихід і не рубати з плеча, як це зараз відбувається в Україні.

Читайте також: Уже скоро: перспективи та головні ризики безвізу з ЄС для українців