Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Історія кримчан, які боролися за український Крим

      26 лютого 2014 року записане в історію Криму як день спротиву російській окупації. Іноді проукраїнські мітинги збирали десятки тисяч кримчан, які не хотіли бачити Росію в Криму. Так, одні кримські активісти поплатилися життям, а інші через погрози виїхали з півострова.

      Журналісти програми "Крим.Реалії" підготували матеріал про трьох кримчан, які були одними з головних борців за український Крим – правозахисницю Олександру Дворецьку, голову конгресу українських націоналістів Криму Василя Овчарука та активіста Євромайдану Андрія Щекуна.

      Читайте також: Ніякого захоплення немає, – у Росії зухвало відповіли на вимогу США повернути Крим

      Зазначимо, що мирні протести на захист громадянських прав тривали на півострові з листопада 2013 року. 

      Як боролися проукраїнські активісти

      24 листопада 2013 року – це день початку кримського Євромайдану. Хоча до нього в різних містах відбувалися поодинокі мітинги, цього дня активісти зібралися вже офіційно. Активісти повідомили про цей мітинг силовикам, але зіткнулися з протидією влади.

      30 листопада після побиття студентів у Києві, правозахисниця Олександра Дворецька закликала активістів зібратися в центрі Сімферополя, щоб висловити своє обурення цими подіями.

      Правоохоронці погрожували, що складуть протокол за незаконне проведення мітингу, а згодом нас зустріли в селі моїх батьків люди з образливими написами в мою адресу,
      – сказала Дворецька.

      Акції Євромайдану в Криму були здебільшого системними, не припинялися до середини березня. Спочатку проти них виставлялися мітинги "Партії регіонів", згодом з’явилися інші групи протистояння, такі як об’єднання "Стоп-Майдан".

      На вулицях розвішували фото активістів із підписом
      На вулицях розвішували фото активістів із підписом "Зрадники Криму"

      За словами Олександри Дворецької, державний апарат залучив повністю весь свій медійний ресурс, щоб протистояти активістам. "Я досі пам'ятаю, що основні активісти цього об'єднання належали до молодіжного правительства Криму. При тому, що реквізити рахунку у них були вказані від "Партії Регіонів", – додала правозахисниця.

      Якщо спочатку проукраїнських активістів просто намагалися заглушити, то згодом спроби тиску переросли в залякування. В ультрасів клубу "Таврія" кидали каміння на очах поліції. Активістам палили автівки, проколювали колеса – їм відверто погрожували.

      Читайте також: Світ не забув цинічної брехні, – Помпео про Росію та окупований Крим

      У лютому 2014 року з'явилися листівки з написом "Зрадник Криму" зі звинуваченнями проукраїнських активістів в екстремізмі.

      На мене нападали сусіди, тому я боявся ночувати вдома та включати світло. Ці листівки: "Зрадник Криму", "Руки по лікоть у крові" розвішували на всій вулиці, будинках,
      – відповів Василь Овчарук.

      У центрі столиці Криму та у транспорті почали крутити відео активістів зі звинуваченнями. 

      Натомість кримські активісти організовували мобільні групи для поїздок до Києва на Майдан та збирали кошти для протестувальників. Проте їм почала перешкоджати поліція: зупиняли автобуси, висаджували людей, перевіряли, затримували, викрадали документи в потягах та квитки. Загалом, систематично робили різні провокаційні речі.

      Наприкінці зими стали перші провокаційні побиття активістів у Криму. 21 лютого 2014 на мирний мітинг біля парламенту Криму напала так звана самооборона – вони прийшли на площу колоною, міліція нічого не зробила. Також побиття активістів сталися в Севастополі, Ялті та Керчі.

      Мітинги проукраїнських активістів під Верховною Радою Криму
      Мітинги проукраїнських активістів під Верховною Радою Криму

      23 лютого 2014 року на площі Леніна у Сімферополі зібрався багатотисячний проукраїнський мітинг. Потім було протистояння 26 лютого 2014 року біля парламенту автономії. Проукраїнські сили намагалися не допустити сесії, де хотіли відокремити Крим.

      Після того, як 27 лютого 2014 року російські військові захопили будівлі парламенту та уряду, мирні протести не припинилися, але в активістів з’явилися нові завдання – допомога військовим та розповсюдження інформації про події.

      Читайте також: Крим прокинувся під триколором: кримчани згадали окупацію півострова

      За проукраїнськими силами вже полювали, пропонували винагороди, тому їм довелося перестати ночувати у своїх домівках.

      Тому 9 березня з Криму виїхали правозахисниця Олександра Дворецька після того, як під квартиру, де вона проживала, приходили пікетувати.

      Цього ж дня на залізничному вокзалі Сімферополя представники "русского единства" викрали Андрія Щекуна та ще одного активіста Євромайдану Анатолій Ковальського. Їх кинули до підвалу військкомату. Андрія катували, били, пускали струм, стріляли по руках та ногах.

      Активіста Андрія Щекуна жорстоко катували
      Активіста Андрія Щекуна жорстоко катували

      Сімох заручників, серед яких був і Андрій Щекун, відпустили аж 20 березня. Їх вивезли на кордон із херсонською областю. За його словами, коли він попросив, щоб йому повернули подарований мамою хрестик, Андрію хотіли відрізати вухо.

      Попри весь тиск, який відбувався в Криму, проукраїнські активісти півострова змогли зробити дуже важливу річ. Вони прорвали інформаційну блокаду та спростували пропаганду того, що на півострові живуть лише ті, хто хотів так званого руского міра.

      Напередодні 5-ої річниці наймасовішого мітингу спротиву в Сімферополі з’явився такий банер "Россия – вон! Крым – наш дом".

      Такий банер вивісили в окупованому Криму
      Такий банер вивісили в окупованому Криму

      Повний випуск програми "Крим Реалії" дивіться сьогодні на 24 Каналі о 18:00. Не пропустіть!

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук