Казахські силовики буцімто використовували летальну зброю лише з вечора 6 січня. Про це заявив керівник служби кримінальних переслідувань генпрокуратури Серік Шабалаєв.
Зверніть увагу За одну годину, – Лукашенко заявив, що місію ОДКБ в Казахстані розробив він з Путіним
Статистика від влади
Серік Шабалаєв заявив, що під час протестів загинули 206 мирних жителів та 19 силовиків. Крім того, за його словами, 4 578 осіб отримали травми, з них 4 353 поранених. Однак більшість поранених, за підрахунками влади – силовики. Їх нарахували 3 393 осіб. У лікарнях перебувають 267 постраждалих, з яких 67 у реанімації.
Тих мітингувальників, проти яких силовики відкривали вогонь на ураження, представник генпрокуратури назвав терористами.
Генпрокуратура Казахстану зараз розслідує 546 кримінальних справ через протести. З них:
- 44 через "акти тероризму";
- 34 через "масові безлади";
- 15 за статтею про вбивство.
Також Шабалаєв заявив, що під варту взяли 446 осіб, які є "підозрюваними" у цих кримінальних справах.
Протести в Казахстані: головне
- Масові протести в Казахстані спалахнули 3 січня 2022 року. Спершу причиною мітингів було зростання вартості газу, однак потім зв'явилися політичні вимоги. Зокрема, боротьба з впливом експрезидента Нурсултана Назарбаєва та корупцією.
- Влада жорстоко придушила протести. Для цього президент Касим-Жомарт Токаєв дозволив силовикам стріляти на ураження та закликав Організацію Договору колективної безпеки (Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Таджикистан, Росія та власне Казахстан) ввести свої війська. Так звані "миротворці" їхали нібито охороняти об'єкти критичної інфраструктури, однак їх залучали до чисток на вулицях.
- У Кремлі та в Казахстані намагалися знайти "український слід" в організації мітингів. Детальніше про події тих днів, коли протести у Казахстані досягли свого піку, читайте тут.
До теми пропонуємо сюжет про заяву Росії про виведення військ з Казахстану: дивіться відео