Паралельні світи

Головне, що я відчуваю останні два тижні, – страх. Тотальний і безперервний страх. І це при тому, що вже не стріляють, і майже немає різких звуків, і можна було би звикнути до цієї "спеціальної операції з винищення фашизму".

Варте уваги Рашизм уже крокує планетою

Але щоранку я прокидаюся з надією, що все, що відбувається, – ранкове похмілля, жахіття чи марення на піку грипу. Але ж не може бути так, що в наш час, коли можна за гроші злітати в космос, надрукувати нове серце на принтері та купити вечерю із зіркою, поруч вбиватимуть людей. У них удома. У їхній країні.

А ти поряд будеш тремтіти всім тілом від того, що відбувається, і що ти не можеш зробити нічого. І ще, не дай Боже, щоби фронт не розвернувся у твій бік, і ти знову не сидів у підвалі, як роблять зараз твої друзі по той бік війни.

Ізольовані всередині Батьківщини

У Луганську спокійно. Все дуже спокійно. Літні люди міняють гривню. Роблять це із тим самим азартом, як бігали по пенсію. У народі це звучить так: "Пасічник дозволив до 31 березня міняти гривню по 2.70". Начебто після настане апокаліпсис, і саме зараз потрібно встигнути все обміняти, щоб удома були лише рублі.

Окупований Луганськ, війна Росії з Україною, обмін валют
Окупанти в Луганську створили штучний ажіотаж довкола обміну грошей / Фото Ольги Черненко

І люди похилого віку від самого ранку стоять у чергах, пишуть рукописні списки, сваряться до бійок і не розходяться до самої ночі, щоби передати цей заповітний список на обмін наступним.

Це звично. Так стояли за місцевими паспортами, за гуманітаркою у черзі на автобус на Станицю. Черги – це синонім нового життя. Одягнені погано, але їм заздрять – вони багатії.

Важливе Кульгава качка: Путін поцілив собі у ногу

Окупація 2.0

Дорогами їздять машини зі символікою "Z". По телевізору – лише російські новини. Заблоковані українські канали та сайти. Усі переказують почуте, побачене, прочитане. По колу, годину за годиною, до нудоти та оскоми. Усі стали експертами у політиці та військовій справі.

Як і раніше, немає чоловіків. Дефіцит цукру, солі та чоловіків. Не купити лампочку, бо нею також торгував чоловік. Не знайти майстра з тієї ж причини.

У кожній сім'ї переховують чоловіків уже третій тиждень. Переховують чоловіків, братів та синів. На ринках торгують жінки. Всім зрозуміло, де чоловіки, але про це не кажуть. Зразок місцевого такту. Дивна війна, де чоловіків не соромно переховувати, де не соромно сумувати за Україною.

Війна Росії з Україною, агресія, обстріли, окупація, ЗСУ, армія України

Оперативна інформація рятує життя. Читайте наш телеграм, там ми зараз найшвидші. Цілодобово!

Треба знати – українські Герої звільнили від російських окупантів 5 населених пунктів Чернігівщини: дивіться відео