Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Коноплі в агрокультурі України і світу: історичний екскурс та сучасність

      891
      Коноплі в агрокультурі України і світу: історичний екскурс та сучасність

      На сьогодні з однією з найдавніших сільськогосподарських культур, що вирощувалась на теренах України з прадавніх часів, склалася абсолютно парадоксальна ситуація.

      Коноплі, котрі, як зазначається у низці історичних джерел, культивувалися тут ще у трипільську добу та в часи скіфів (тобто за сотні років до нашої ери), у сучасній Україні стали рослиною-вигнанцем. Посівні площі скоротилися до мінімуму, бо займаються коноплярством окремі ентузіасти, котрі розуміють перспективність культивації і селекції цієї надзвичайно важливої сільськогосподарської культури.

      Чому виникла така ситуація, ми спробуємо розібратися, звертаючись, зокрема, до історії коноплярства як у нас, так і в інших країнах.

      Читайте також: Легалізація марихуани в Україні: думка кандидата у президенти Садового

      Коноплі взагалі вважаються однією з найдавніших агрокультур на планеті. Так, перші згадки про цю рослину можна знайти у китайському манускрипті, який був написаний за 2800 років (!) до нашої ери. На думку вчених, батьківщиною конопель є Центральна Азія, звідки рослина потрапила в інші азійські регіони, а згодом – до Європи та на американський континент.

      На території України, як уже зазначалося, коноплі вирощують з давніх-давен, тоді як у більшості інших європейських країн ця рослина масово почала культивуватися тільки з середини ХVI століття. Справа в тім, що саме в середні віки бурхливо розвивається мореплавство, котре гостро потребувало тканину для вітрил, канати та інші вироби з конопель. Це були насправді незамінні на той час товари, бо продукти переробки конопель не втрачали своїх високих кондицій навіть при тривалому контактуванні з таким доволі агресивним середовищем, яким є морська вода.

      На українських теренах у ті часи коноплями були засіяні чималі площі, а продукція, що вироблялася тут, використовувалася як для внутрішніх потреб (з конопель виготовляли тканину, з якої потім шили одяг, взуття, мотузки, шпагат, використовували як корм для худоби, робили олію тощо), а також у великих кількостях відправляли на експорт. Власне, в Україні коноплярство дуже успішно розвивалося до Першої світової війни, потім темпи сповільнилися, проте ще в 1950-ті роки минулого століття Радянський Союз залишався чи не найбільшим світовим експортером конопель, а значна частина площ, що їх займала ця культура, була зосереджена саме на наших землях.

      З другої половини ХХ століття інтерес до вирощування конопель стрімко падає. Справа в тім, що незамінні раніше конопляні канати та інші вироби, які використовувалися у мореплавстві, були витіснені набагато дешевшою синтетичною продукцією, крім того у світі набирає обертів боротьба з наркотиками, а певні сорти так званих індійських конопель містять до 20 відсотків ТГК (тетрагідроканабінол) і є сировиною для вироблення виробництва такого наркотикатакої психоактивної речовини, як гашиш.

      Тон задавали США, де системна боротьба з канабісом (ще одна – латинська – назва конопель) почалася відразу після відміни "сухого" закону. Справа в тім. що для боротьби з бутлегерством був створений спеціальний орган, який очолив дуже амбіційний чоловік на ім'я Гаррі Еслінгер. Коли цей закон був відмінений, подальша кар'єра Еслінгера опинилася під загрозою. Проте йому вдалося добитися створення Федерального бюро з наркотиків, тим самим він не тільки працевлаштував себе, а й забезпечив робочі місця для своїх колег, котрі працювали з ним в часи "сухого" закону.

      Читайте також: Ще одна країна легалізувала марихуану

      До боротьби з розповсюдженням марихуани підключився ще один дуже впливовий американець – медіа-магнат Уільям Херст. На сторінках численних видань, які входили до його газетної імперії, публікувалися статті, котрі різко засуджували поширення наркотиків серед американської молоді. У виданнях наголошували на необхідності припинити вирощування конопель, проте безпідставно (на той час були відсутні будь-які наукові відомості про можливий вміст шкідливих речовин у коноплях, що з'явились лише у 1980-х роках) нав'язували думку про те, що коноплі є одним із найнебезпечніших наркотиків. Такий "меседж" доносився до громадськості "під соусом" боротьби проти поширення вживання наркотиків американською молоддю.

      Але справжньою причиною такої медійної політики були тісні зв'язки Уільяма Херста із П'єром Дюпоном – власником однойменної лісохімічної компанії, яка займалась виробництвом паперу із на той час ще альтернативної сировини – деревини (бо більшість паперу ще виготовлялось із конопель). Вони й починали освоювати виробництво ліків, які за своїми властивостями були схожі до конопель (седативні, протизапальні, антибіотики). Херст купував у корпорації Дюпона папір для власних газет, а здійснення пропагандивної кампанії проти продукції конкурентів Дюпона дозволило йому отримати ринкові переваги за рахунок суттєвого здешевлення собівартості газетної продукції через персональні знижки на такий папір.

      Синергія цих двох чоловіків дала свої плоди. У 1937 році Конгрес вирішив розглянути питання боротьби з наркотиками. Еслінгер і тут відзначився, подавши конгресменам цілий список тяжких злочинів, що їх (за його версією) вчинили американці під впливом постійного вживання марихуани. В результаті було прийнято закон, згідно з яким за вирощування конопель треба було платити дуже високий податок, що відразу поставило цей бізнес під загрозу, бо робило його абсолютно невигідним.

      До кінця 1930-х, через пропаганду небезпечності коноплі, її вирощування також забороняють у Канаді та Мексиці, а на початку 1940-х канабіс зникає зі списку затверджених медичних препаратів у США. Відтоді покарання за зберігання та вживання коноплі поступово посилювалося. На хвилі суспільної істерії щодо небезпечності "вживання марихуани", без належних наукових обґрунтувань, було прийнято ряд міжнародних конвенцій.

      У 1961 році ООН ухвалила "Єдину конвенцію про наркотичні засоби", яка включила канабіс у до переліку наркотичних речовин – поряд з опіатами. До речі, конопля, будучи уже на той час багатопрофільним лікувальним засобом, була включена в список "наркотиків, які не мають медичної застосування", на відміну від опіатів, які досі широко застосовуються в медицині.

      Читайте також: Маніпуляція і розмивання вимог: в Україні одночасно пройшли два мітинги за легалізацію канабісу

      Конвенція зобов'язала країни-учасниці ООН посилити контроль за культивуванням конопель (за винятком промислових сортів для виробництва волокон і насіння) та рекомендувала повністю заборонити його. Також документ передбачав, що за 25 років використання канабісу, окрім як у медицині чи науці, буде повністю припинене. Однак, пізніше приймались нові міжнародні акти, які все більше ускладнювали вирощування та використання конопель "на благо" інтересів транснаціональних компаній. Цей утиск був лише посилений Конвенцією про психотропні речовини 1971 року та Конвенцією ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року.

      Акцент на наркотичній складовій конопель призвів до скорочення посівних площ цієї культури в усьому світі, і Україна теж не стала винятком. При цьому слід зазначити, що українські вчені, котрі десятки років займалися коноплярством, проводили наполегливу селекційну роботу, зокрема в Інституті луб'яних культур (м. Глухів, Сумська область). Були виведені нові сорти цієї культури, котрі практично не мають наркотичної складової, натомість їм притаманні високі технічні характеристики.

      Попри це, українське законодавство "застигло" ще на рівні 1960-х і фактично містить чимало корупціогенних ризиків, не тільки роблячи фактично неможливим легальне вирощування навіть технічних конопель, що не містять ТГК, а й не дозволяє використовувати продукти коноплярства в медицині та науці. А норми адміністративного і кримінального законодавства лише призводять до необґрунтованих витрат правоохоронної, судової та пенітенціарної систем на ув'язнення осіб за володіння чи вживання конопель (чи їх похідних) у найменших обсягах навіть у медичних цілях. Усе це в комплексі завдає непоправних збитків українській економіці та створює базу для розвитку наркобізнесу, адже саме завдяки нелегальному обігу "легких наркотиків" (до яких досі віднесені технічні коноплі) відбувається розвиток мереж збуту "важких наркотиків" і залучення нових споживачів.

      Читайте також: Де у світі легалізовано марихуану: інфографіка

      Між іншим, починаючи з кінця 1990-х – початку 2000-х, тренд стосовно канабісу взагалі і ТГК зокрема знову різко змінився. Цьому посприяли наукові дослідження, у ході яких вчені виявили чимало корисних властивостей конопель, зокрема їхню ефективність при лікуванні важких захворювань (але це тема окремої розмови).

      Можна з упевненістю сказати, що нині коноплярство починає новий етап свого розвитку. І нам, як країні, яка історично пов'язана з цією рослиною не одне тисячоліття, надзвичайно важливо докласти всіх зусиль, аби не втратити своїх можливостей і вийти на передові позиції у вирощуванні і переробці конопель.

      На жаль, є чимало підстав вважати, що ми знову будемо пасти задніх. Нині і в США, і в країнах Західної Європи ситуація з коноплями насправді помінялася зі знаку "мінус" на "плюс". Асортимент продукції, отриманої в процесі переробки конопляної сировини, що пропонується споживачам, просто вражає. А в Україні, колишньому центрі коноплярства в Європі, її треба шукати довго і наполегливо, та й вибір жалюгідний. І це тоді, коли продукція коноплярства активно використовується у різних галузях народного господарства, в тому числі у новітніх, наприклад, в автомобілебудуванні.

      Гілку першсті серед країн Європи мають Німеччина та Австрія – за кілька останніх років на автозаводах цих країн майже на 90% зросло використання конопель. Так, у композитних матеріалах замість скловолокна використовують натуральні конопляні волокна. Вони йдуть для набивки сидінь, внутрішньої обшивки салону та багажника тощо.

      Ви будете здивовані, але, як виявляється, з конопель можна робити надміцний екологічно чистий пластик і тим самим не допустити забруднення довкілля. Для України, яку час від часу накривають "сміттєві" скандали, погодьтеся  дуже актуальний аспект переробки конопель. Проте це, на жаль, не наші здобутки. Такий продукт випускає британська компанія Hemp Plastics. До речі, саме вона виготовляє й так званий конопляний крохмаль, котрим обробляють пластикові пакети, після чого вони доволі швидко розкладаються. Такий підхід можна тільки вітати – люди думають про прийдешні покоління і бережуть природу.

      Ще одна болюча для України тема – енергоносії. Так от з конопель виробляють сьогодні речовину, яка за своїми технічними характеристиками дуже подібна до дизельного палива. Актуально? Гадаю, так!

      Надзвичайно перспективним для українських аграріїв видається застосування конопель для виробництва якісної целюлози, яка йде на виготовлення цінних сортів паперу. Як на мене, цей напрям переробки може стати для України справжнім клондайком. Справа в тім, що з одного гектара посівів конопель отримують близько шести кубічних метрів целюлози, а з гектара лісових насаджень – менше чотирьох. Якщо ж взяти до уваги той факт, що вегетаційний період вирощування конопель становить лишень 120 днів, а відновлення вирубаних лісів потрібно чекати десятки років, то вибір стратегії є очевидним.

      Таким же очевидним для мене є усвідомлення того, що всі ті обмеження на вирощування конопель, котрі діють в Україні сьогодні, повинні бути скасовані.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук