Яка історія документу та які права він передбачав? До дня підписання Конституції Пилипа Орлика розбираємо історичний документ.
Читайте також: 101 рік Центральній Раді: перша незалежність України
Конституція Орлика – одна з перших у Європі
Як запевняють історики, Конституція Орлика є однією з перших європейських конституцій нового часу! Документ був написаний латиною і староукраїнською мовою. Є версія, що документ староукраїнською написав не сам Орлик, а інші козаки. Однак гетьман підписав і скріпив печаткою цей документ.
Конституція Орлика, безумовно, є пам’яткою української політико-філософської та правової думки. Бендерську конституцію, яку пізніше назвуть Конституцією Пилипа Орлика, нинішні юристи вважають дуже прогресивною, особливо зважаючи на ХVIII століття. А деякі статті документу перегукуються із сучасною Конституцією України.
Титульна сторінка документу
Наприклад:
сучасний основний закон України передбачає парламент – Верховну Раду, у козацькому документі була передбачена Генеральна Рада;
в українській Конституції є Верховний Суд, у документі Пилипа Орлика – Генеральний Суд.
Що передбачала Конституція Орлика
Конституція Пилипа Орлика складається з преамбули та 16 статей.
Територію України називають:
Україною
Малою Руссю
Військом Запорозьким
Як ми вже згадували вище, законодавча гілка влади належала парламенту під назвою Генеральна Рада. До її складу мали входити генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники, полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі.
Парламент, як і сучасний, мав працювати сесійно. Щоправда, всього тричі на рік. Представники Ради мали займатися питаннями безпеки, спільного блага, громадських справ.
Крім того, представники Ради мали заслуховувати звіти гетьмана. Існував інструмент імпічменту – Генеральна Рада мала право висловити йому недовіру.
Документ був написаний двома мовами: староукраїнською і латиною
Виконавча влада була в руках гетьмана. Хоча його влада була довічною, однак владні повноваження були обмежені. Статті 6, 7 і 8 обмежували владу гетьмана. Наприклад, гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, самостійно ставити когось на високі посади. Так само були й обмеження на одноосібну зовнішню політику. Гетьман не міг створювати якусь власну адміністрацію. І отримував фактично зарплату за свою роботу: йому виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками.
До його обов’язків входило:
- представництво Війська Запорізького;
- скликання сесій Генеральної Ради;
- затвердження результатів виборів;
- координування діяльності уряду.
За Конституцією формувалися три гілки влади:
законодавча (Генеральна Рада)
виконавча (гетьман і генеральна старшина)
судова (Генеральний суд)
Чому документ не набув чинності
Історія підписання Конституції Пилипа Орлика є доволі драматичною. Зразу зауважимо, що чинності документ так і не набув, він був написаний в умовах вигнання.
У битві під Полтавою Іван Мазепа і його військо зазнають нищівної поразки. З найближчим оточенням (переважно представники козацької старшини), а також з тими, хто залишився від українсько-шведської армії, він опиняється на території Османської імперії.
Вже за рік Мазепа помирає. А його наступником стає генеральний писар Пилип Орлик, який був наближеним до Мазепи.
Пилип Орлик
Під час обрання Пилипа Орлика на високий пост гетьмана був прийнятий документ, який визначав права і обов'язки гетьмана. Події відбувалися 5 квітня 1710 року у місті Тягин (турецька назва Бендери). Звідси й назва: Бендерська конституція.
Значення Конституції Орлика
Конституція Пилипа Орлика випереджала свій час. Вона утверджувала громадянські ідеї. Вважається першою демократичною Конституцією світу, оскільки передбачала вільну і незалежну державу, засновану на праві народу на самовизначення. Документ був побудований на демократичних засадах суспільного життя. У тогочасній Європі ці ідеї лише починали розроблятися, тим часом у Конституції Орлика вже відчутні ліберально-демократичні традиції. За якими зараз живе весь цивілізований світ.
У документі були засади відповідальності чиновників за розтрату держмайна, незалежність судової гілки влади, розмежування обов’язків гетьмана і Генеральної Ради. Це був цілком новаторський підхід в організації державної влади.
Україна пройшла ще довгий шлях до здобуття незалежності у 1991 році
Для України Конституція мала важливу роль у подальшому розвиткові української державницької думки. Документ написаний з урахування попереднього історичного досвіду. Хоч і не набув чинності, однак сформував соціальне підґрунтя для незалежності України, визначив її культурне право на це.