Заклик, а не констатація

Депутати закликали німецьких колег збільшити військову допомогу Україні. Альтернативою цього вони назвали можливість серйозної проблемної ситуації на фронті в Україні, яка призведе до рішення щодо введення військ Польщі та країн Балтії на українську територію.

Читайте також Справжня мета – не Харків: деякі висновки з наступу росіян

Ця дискусія знову нагадала про слова президента Франції Еммануеля Макрона. Він також говорив, що війська Франції можуть опинитися в Україні, якщо відбудеться прорив російських військ, який загрожуватиме українській державності, і Київ проситиме про допомогу. Однак у заявах балтійських депутатів ще більше невідомо, ніж у словах Макрона.

Макрон є очільником ядерної держави, яка не має спільних кордонів з Росією. Натомість такі кордони є і в Естонії, і в Латвії, і в Литви. Війська балтійських країн можуть потрапити в Україну лише з Польщі. Це означає, що потрібна координація дій між урядами Польщі й країн Балтії, якщо буде ухвалене рішення про участь їхніх військ у війні.

Разом з цим існує серйозна небезпека, що якщо війська балтійських країн увійдуть в Україну в час, коли держава-агресорка буде здійснювати стратегічний прорив, війська Росії можуть потрапити на територію балтійських країн у відповідь на те, що Росія буде називати "агресією, спрямованою проти її державних інтересів".

Так ми побачимо розширення фронту російсько-української війни й той хаос, який, за словами журналістів видання, є найбільшим жахом німецького канцлера Олафа Шольца, якому були адресовані слова депутатів, і президента США Джо Байдена. Адже тоді конфлікт, в якому сьогодні країни НАТО тільки допомагають Україні, стане прямим зіткненням між Росією і НАТО. США та іншим країнам доведеться розв'язувати питання захисту Польщі, Естонії, Литви й Латвії від можливих агресивних дій Росії, якщо та вирішить відповісти на введення військ в Україну.

До теми Лукавство США й новий претендент з Півдня: що відбувається довкола саміту у Швейцарії

У балтійських столицях це також прекрасно розуміють. Тому слова депутатів можна сприймати більше як заклик до західних лідерів не допустити негативного сценарію в Україні. Це найважливіше завдання для тих, хто сьогодні допомагає Україні.

Два протилежні висновки

Є ще один важливий момент, який треба враховувати, коли ми говоримо про дискусії балтійських і німецьких депутатів на конференції. Попередження балтійських країн можуть сприйматися у Вашингтоні чи Берліні зовсім не так, як на це очікують в Ризі, Вільнюсі, Таллінні чи Варшаві.

Стає очевидним, що війна між Україною та Росією може призвести до фатальних результатів для безпеки Заходу і дійсно перерости у третю світову війну з непередбачуваними наслідками. З цієї ситуації можна зробити два протилежні висновки:

  • дійсно збільшити допомогу Україні і дозволити ЗСУ завдавати ударів західною зброєю по об'єктах на території Росії. Це дозволить зменшити військовий потенціал Росії, поставити під сумнів безпеку НПЗ Росії, завдати шкоди ВПК і економіці, змусити Путіна задуматися про необхідність припинення війни;
  • добиватися перемир'я у війні з Росією та Україною за "китайським планом", так званою "охолодженою ситуацією", яка не може призвести до того, що війська інших країн опиняться в Україні і створять ризик між ядерними державами.

Виникає питання – яка опція переможе у наступні непрості місяці? Опція керованої ескалації, яка має примусити Кремль відмовитися від воєнних дій в Україні, або опція охолодження ситуації в тісній співпраці з Китаєм та іншими союзниками Москви. Очевидно, що попередження країн Балтії тільки загострюють необхідність робити цей непростий і важливий для України вибір.