Маніпуляції щодо України та право вето: експерт пояснив, чи можна вигнати Росію з Радбезу ООН

Суперечки щодо реформування цього міжнародного нарадчого майданчика тривають ще довше. Про російське право на ветування невигідних Володимиру Путіну рішень в ООН, утопічність сценарію із вигнанням Росії та умови, за яких російська держава може зникнути з міжнародних безпекових організацій – в ексклюзивному інтерв'ю сайту 24 каналу розповів адвокат, директор Центру Дністрянського Іван Городиський.

Читайте Люди розпалюють багаття біля домівок: болючий репортаж з Київщини після втечі росіян

Вигнання Росії з ООН

Іване, як таке можливо, що Росія отримала місце в Раді Безпеки ООН, при цьому в статуті як постійний член зазначений Радянський Союз?

Це стало можливим в першу чергу тому, що не існує механізму правонаступництва статусу постійного члена Радбезу ООН. Коли писали Статут ООН, не уявляли, що виникне ситуація за якої одна з держав – членів розпадеться на кілька частин. І не передбачили механізм, як визначити, яка з новоутворених держав має отримати цей статус.

У 1991-му році, коли відбувався розпад країни рад, було ухвалено політичне рішення, що статус держави – постійного члена має отримати Росія замість СРСР. Також були політичні аргументи, що саме ця країна володіє радянським ядерним арсеналом, є найбільшою за площею та населенням республікою колишнього Союзу. З іншого боку – не було заперечень з боку інших колишніх республік СРСР, в тому числі й з боку України.

Питання легітимності постійного членства Росії в Радбезі ООН, ось уже 8 років, як знову стало актуальним та піднімається в українському та міжнародному експертному середовищі, але жодних практичних ініціатив в цьому напрямку не було, лише політичні декларації.

Про реальну можливість позбавлення Москви цього статусу мова не йде. Реально втратити його вона може, лише якщо розпадеться сама Росія, або якщо сама Організація Об'єднаних Націй припинить свою діяльність.

Іван Городиський, директор Центру Дністрянського / Фото надано автору

З Вашої відповіді я зрозумів, що не існує жодного юридичного механізму, який би дозволив позбавити Росію її статусу.

Такий механізм може бути розроблено лише через внесення змін до Статуту ООН відповідно до його ст. 109. Навіть якщо почати цей процес, то відповідне рішення має бути схвалене усіма постійними членами Ради Безпеки ООН. Там, окрім Росії, є ще Китай, який теж навряд чи підтримає такий поворот подій.

Право на вето – непорушне чи його таки можна відібрати у Кремля?

Статут ООН у статті 28 передбачає, що у випадках, коли постійний член Радбезу ООН, який є стороною конфлікту, має утримуватися від участі у голосуваннях, що стосуються цього конфлікту. Теоретично Росія не повинна брати участі у голосуваннях щодо України.

А щоб ліквідувати право вето, потрібно теж вносити зміни до Статуту ООН, і вони теж мають бути схвалені усіма постійними членами. Тому знову виходить замкнуте коло.

Позбавити Росію права вето можна лише шляхом змін до Статуту ООН / Фото Getty Images

Що легше зробити: реформувати ООН чи створити нову таку організацію?

Створення нових організацій чи їх реформування – це в першу чергу політичне питання. Як юрист, я можу сказати, що реформування ООН є дуже складним завданням. Тут мають збігтися бачення всіх п'яти постійних членів: США, Росії, Китаю, Франції та Великобританії, які не будуть застосовувати право вето щодо нього.

Навряд чи так станеться в найближчі роки, бо протиріччя між ними лише поглиблюватимуться. По-друге, створення нової такої організації – це дуже тривалий і складний процес.

Цінність ООН полягає в тому, що вона об'єднує практично 200 держав і є центром міжнародного співробітництва. Створити іншу таку організацію не вийде. Для цього потрібно досягнути загального консенсусу. Стимулом для створення того ж ООН стали наслідки двох світових воєн і бажання запобігти їх повторенню.

ООН об'єднує 200 держав / Фото Getty Images

Післявоєнна безпекова архітектура без Росії можлива?

Це питання, яке більше стосується сфери геополітики, але, очевидно, що можливі різні конфігурації безпекових механізмів. Світова історія знала багато швидких і раптових змін, коли великі держави різко втрачали свій вплив або ж просто зникали з карти. І міжнародно-правові механізми адаптувалися до цих змін.

Також цікаво – Коли Україна стане "кандидатом до ЄС": дивіться відео