Про це у розмові з 24 Каналом розповів майор ЗСУ Єгор Чечеринда, зауваживши, що наразі ми можемо призвати по 10 тисяч осіб з кожного регіону. Більше про мобілізацію та пожежі у Росії – читайте далі у матеріалі.

Зверніть увагу Хто такий ухилянт та яке покарання йому загрожує: пояснення поліції

На території заводу "Міг" у Москві був підпал. Представник ГУР МО Андрій Юсов сказав, що у Росії йде деградація і ВПК, і адміністрування, і загалом інфраструктури, і не треба виключати наслідків запеклої боротьби чи то місцевих сил опору, чи то друзів України, які працюють в глибокому тилу. Що ми маємо розуміти про цих друзів України, і наскільки їхня робота буде дедалі масштабнішою та філіграннішою?

Я не можу не згадати про ще одну важливу подію, яка сталася буквально 8 лютого, і стало про неї відомо трошки пізніше. За інформацією ГУР МО – керівників, офіційних представників, відбулося втручання у софт, який російська армія використовує для перепрограмування Mavic – китайських дронів, які використовують безпосередньо на лінії вогню, на лінії фронту.

Ці ворожі сервери перестали працювати. Усе програмне забезпечення лягло і упродовж тривалого часу росіяни не могли використовувати ці дрони вздовж всієї лінії фронту.

Звичайно, це відбувалося не дуже довго, але на поточний момент, як каже Андрій Юсов і Євген Єрін, ці українські хакерські атаки на софти, якими послуговуються росіяни при використанні Mavic та інших дронів, – будуть продовжені. Адже проведення таких операцій здатне полегшити виконання певних завдань українським воїнам у зоні ведення бойових дій.

Будемо сподіватися, що українським воїнам вдасться покласти цю софт-систему не лише для Mavic, але й для інших російських дронів, такі як "Ланцети" та інші FPV-дрони. Це дуже перспективний напрямок, і я бажаю українським Силам оборони максимального успіху у роботі саме на цьому напрямку.

Окрім заводу "Міг" на території Москви горів НПЗ. Росіяни кажуть, мовляв, це був плановий викид газу. Хто це там бавиться із сірниками?

Класична "бавовна". Я теж моніторив сьогодні (13 лютого – 24 Канал) російські ЗМІ, і там місцеві мешканці, які були свідками, сказали, що чули кілька вибухів. Я перший раз чую, що можна у мережах міста робити якісь заплановані викиди газу, при чому пов'язані з вибухами.

У Москві палав завод "Міг": дивіться відео

Газ вибухає тільки тоді, коли він зустрічається з якимось джерелом займання, тобто з відкритим вогнем. Якщо просто випустити цей газ, то він просто вийде в повітря, розчиниться в ньому без жодних вибухів. Якщо там стався вибух, значить цей газ зустрівся із відкритим полум'ям – з якоюсь певною запальничкою, чи з якимось вогнем.

Якщо припустити, що саме цей вибух відбувся через зустріч із вогнем, то це може свідчити про те, що він був запланований і стався унаслідок діяльності або певної диверсійної групи, або прильоту невідомого чи відомого українського дрона, або зустрівся ще з якоюсь несподіванкою на своєму шляху.

Але цікаво, що у російських медіа дуже мало інформації про ці загоряння, вибухи на території Москви. Знаєте, що вони сьогодні там обговорюють? Додам трошечки пікантності у нашу дискусію. Головне обговорення – це те, що Філіпп Кіркоров приїхав в українську тимчасово окуповану Горлівку й заспівав там пісню перед так званими воїнами так званої "сво".

При чому є відео лише зняте вертикально на один телефон. Воно розійшлося по тіктоку, де Кіркоров співає, а за ним сидять якісь невідомі силуети людей: чи воїни, чи ні. Видається, що там сидять жінки з дітьми. Чому вони у військовому шпиталі? Не зрозуміло. Начебто якісь бійці сидять, але найголовніше навіть не це.

Головне, яку пісню він співає на цьому відео, яке поширюють російські ЗМІ. Вони зазначають, що Філіп Кіркоров заспівав перед бійцями так званої "сво" пісню власного авторства "Сніг". Хоча насправді загально відомо, що автор цієї пісні – народна артистка України Ірина Білик, яка зараз проводить тури на підтримку українського війська.

Думаю тепер у Кіркорова виникнуть проблеми. Його послали в Горлівку, щоб він спокутував свої витівки під час "голої вечірки". То тепер у представників фсб мають виникнути питання, а що за репертуарчик він там виконує перед бійцями так званої "сво"? Він співає пісні української народної артистки, яка підтримує українських воїнів і збирає кошти для ЗСУ. І чи не збирає ці кошти сам Кіркоров?

До теми Недостатньо розкаялась: скандальна Лоліта знайшла собі заняття на окупованих територіях

За нього вже вступилася Марія Захарова – офіційний представник МЗС Росії. Вона каже, що він начебто завжди підтримував російських воїнів, він молодець. Натомість російська акторка Яна Поплавська сказала, мовляв, "Донбас – не пральня, де відмивають брудні штани".

Думаю, що ця історія ще триватиме. Обговорення дуже жваве. Уся Росія поділилася на 2 табори – пробачати чи не пробачати Кіркорову. А те, що у Москві відбуваються підриви, вибухи і горить завод, який займається виробництвом бойових літаків, то якось для росіян не в контексті їхнього життя.

Соціологічна група Russian Field, що розташована у Твері, час від часу проводить панельні опитування в Росії щодо того, про що взагалі росіяни зараз переймаються. Цікаво, наприклад, якщо не помиляюся – 62% росіян взагалі не обговорюють у розмовах зі своїми друзями, сусідами й пересічними росіянами вибори, які наближаються в Росії, які відбудуться буквально 15 – 17 березня.

Там ще цікава відповідь на запитання: "якби була можливість повернутися в минуле і скасувати рішення про початок так званої "сво"... І знаєте що сказали?

  • однозначно не скасували б – 36%;
  • скоріше не скасували б – 17%;
  • однозначно скасували б – 22%;
  • скоріше скасували б – 15%.

Тобто 37% "однозначно" чи "скоріше" скасували б це рішення.

І ще важлива соціологія. Там було питання: "що на вашу думку має насамперед ухвалити президент, обраний на виборах у березні 2024 року?". Це було відкрите запитання:

  • 26,4%, це перша головна відповідь – завершити так звану "сво", встановити мир;
  • 9,9%, друге місце з великим відривом – забезпечити підвищення доходів і рівня життя;
  • 8,2% – змінити владу, чиновників, політичні зміни;
  • 3,2% – відновити економіку.

Тобто попри те, що більшість не хоче повертати рішення, яке було ухвалене фактично 2 роки тому, чверть (респондентів проголосували – 24 Канал) за нібито перше головне завдання для президента – завершити так звану "сво" і встановити мир.

Владімір Путін
Владімір Путін / Скриншот з відео

Соціологія у Росії вельми умовна, хто б її не проводив, це ми маємо розуміти, бо багато хто боїться. Ба більше, там хочуть знову повертати різні обмеження і забороняти незалежні ЗМІ, навіть якщо вони повертатимуться.

До речі, про ЗМІ та обмеження. Там було ще одне запитання: "які з перерахованих ідей найкраще всього виражають вашу особисту мрію про майбутнє Росії?":

  • соціальна справедливість – 81%;
  • Росія має стати великою державою – 76%;
  • права людини, демократія, свобода і самовираження особистості – 73%.

Я розумію, що у росіян своє бачення і розуміння прав людини, демократії, свободи, самовираження, проте воно залишається. Отже, можливо, не все втрачено.

Що цікаво, у цьому переліку ще є відповідь – "Росія насамперед для русскіх". Знаєте, скільки відсотків дали таку відповідь? 27%! Кожен третій росіянин вважає, що "Росія для русскіх". Цікаво, що робити татарам, башкирам, чеченцям, дагестанцям та іншим, якщо їх більше – 73%?

Відповідь є – їх відправляють на забій. Путін як починав, так і продовжує відправляти на фронт мігрантів з регіонів. Ось і відповідь, ось так вони і живуть, і очищуються.

Саме так, на жаль. Ми допомагаємо змінити їхній світогляд. Усе ж таки головний запит на завершення так званої "сво", завершення війни.

Але я все ж таки вважаю, що це завершення має бути не на умовах Кремля, не на умовах Путіна, а на умовах України. А це вихід на наші конституційні кордони. Чи зараз, чи в результаті дипломатичних перемовин, але це – обов'язкова умова для завершення війни.

Для цих 37% теж хвилинка розчарування, тому що Путін війну ніяк не закінчить. Хто ці 37%, як ви думаєте? Це частина електорату Боріса Надєждіна, чи частина електорату постатей на кшталт Бориса Нємцова? Хто входить до цієї кількості, де вони, і чи готові щось змінювати, а не лише проявляти своє бажання?

Ця соціологія є і партійна – за кого проголосували б, якби були партійні вибори. Не знаю скільки там прохідний бал, але там навіть партія "Яблуко", якщо пам'ятаєте Григорія Явлінського, набирає, здається, 5,5%. Не знаю, чи це прохідний бал, але це достатньо.

Загалом якісь притомні люди є, які пам'ятають Росію, яка була наприкінці 90-х і яка, як нам здавалося, була локомотивом якихось там демократичних перетворень, яких інколи боялися наші "червоні директори". Так само пам'ятають і Бориса Нємцова, і Союз правих сил.

Але розумієте у Союзі правих сил були Борис Нємцов, Ірина Хакамада і Сєргєй Кирієнко. Вони ж усі там були, але Нємцова розстріляли спецслужби прямо під Кремлем, Хакамада зараз займається переважно глянцевими журналами та читає псевдонаукові лекції, а Кирієнко зараз є заступником очільника адміністрації Путіна – опікується новозахопленими українськими територіями.

Наскільки різні, хоча нібито всі входили до однієї політичної сили. Наскільки різне політичне життя: когось немає, хтось в фаворі Путіна і зараз займається активним просуванням "русского міра".

Але все одно якась не питома вага людей адекватних, згідно з цими опитуваннями, збереглася. Їхня вага – 5% – 10%. Тому мусимо це використовувати теж.

Боріс Надєжнін все-таки подає позови до верховного суду. Уже подав два, планує третій. Для чого?

Думаю, що для нього це місточок для подальшої участі. Він же сказав ще на передодні своєї нереєстрації, мовляв, виборів багато. Є вибори до московської думи й у Волгоградській області. Мовляв, є багато куди балотуватися.

Для нього це можливість розпіарити власне ім'я і далі створити якусь політичну силу або на регіональних маленьких виборах, або на майбутніх виборах державної думи. Для нього це зірковий час.

Знаєте, я все ж таки наполягаю на тому, що це людина, яка випадково опинилася в потрібному місці у потрібний момент. І зараз веде перемовини з Кремлем, що може отримати, якщо не піде далі по судах, чи буде лояльний у судах, не буде звинувачувати Кремль у порушенні прав людини.

Думаю, що зараз йдуть торги. Йому щось там підкинуть, він створить якусь "кишенькову" політичну силу, як ці "Нові люди" і Влад Даванков. Він узагалі-то віцеспікер держдуми, а всі його досягнення полягають у тому, що його дядько бізнес-партнер власника компанії Faberlic.

Дмітрій Пєсков сказав, що Путін не збирається брати участь у передвиборчих дебатах. Мовляв, у нього такий графік, що немає часу, й узагалі він нібито кожен день виходить до народу і народ Росії його слухає.

У Путіна стільки двійників, принаймні так говорять, що ці двійники могли просто паралельно їздити по різних містах Росії та проводити там зустрічі з виборцями. І ніхто не здивувався б. Усі б сказали, буцімто він же лише один, а так з усіма зміг би поговорити.

Думаю, що насправді росіяни приймають той факт, що в Путіна є двійники, і що це правильно, це державницька позиція. Адже одна людина не може фізично керувати такою великою країною.

Тож думаю, що це було б ноу-хау за місяць об'їхати всі регіони. Якщо їх (двійників – 24 Канал) там 5 – 6 штук, кожен "підгортає" свій регіон. А потім, відповідно, може стати і куратором свого регіону, якщо має відповідну довіру.

А щодо дебатів, здається Путін вже провів дебати з американським журналістом.

Маргарита Сімоньян аж плакала від інтерв'ю Путіна з Такером Карлсоном. Чому вона це робила?

Треба серйозно ставитися до всієї цієї історії, адже Росія у такий спосіб просуває свої наративи. Ми сміємося навіть над тим, що Путін, плутаючись у датах і свідченнях, вручив Карлсону копію листів Богдана Хмельницького. Але, повірте, більшість американців точно не знає, хто такий Богдан Хмельницький і що в 1654 році існувала козацька держава.

Нам слід ретельніше ставитися до просування своїх історичних наративів та поширювати історичні факти про історію нашої держави. Нам треба вести державну ідеологію з поширення нашої історії, і пояснювати європейцям і американцям, що Україна не була створена Леніним, а існувала за доби Козаччини, що Україна є спадкоємицею Київської Русі, а не Росія. Путін до цього не мав стосунку, а росіяни мають стосунок більше до нащадків Золотої Орди, ніж Київської Русі. Це треба пояснювати.

Київська Русь, потім козацька держава, нова українська держава XX століття, Центральна Рада, Директорія, Гетьманат, які були знищені російськими окупантами – більшовиками. Ці історії потрібно поширювати у світі, тому що американці та європейці 99% цього не знають. Не кажучи про країни Латинської Америки чи умовного Півдня, Азії, арабського світу.

Інтерв'ю Путіна і Такера Карлсона
Інтерв'ю Путіна і Такера Карлсона / Скриншот з відео

У нас цьому дуже мало приділяється уваги. Профільні міністерства, держава, кошти, народна дипломатія, культурна дипломатія – це все має поширюватись. Адже ми сміємося, а Путін виправдав Адольфа Гітлера, що поляки "самі загралися" і "самі змусили" Гітлера напасти на них. Вони не віддавали Данциг (теперішній Гданськ – 24 Канал) німцям та "коридор" до Кенігсберга. У мене це викликає обурення, це виправдання нацизму, це очевидні речі, що поляки – жертва і нібито винні в тому, що на них напали.

Проте потім я моніторив американські і британські ЗМІ, і в їхніх матеріалах взагалі немає згадки про цей епізод. Вони не робили на цьому акцент. Поляки відреагували. Була заява міністра закордонних справ, уряду Польщі. Британські деякі ЗМІ написали, що "Путін пообіцяв не нападати на Польщу", але не згадали про це виправдання.

У них тепер новий термін: в Україні – так звана "сво", а там "відправка" російських військ в Польщу. Ніби і не війна, а просто російських військових посадили на потяг, вони поїхали та вийшли у Варшаві. Путін говорить, мовляв, якщо на нас не нападуть, то "відправки" військ в Польщу не буде. Так само говорив Гітлер напередодні анексії Судет у Чехословаччини, аншлюсу Австрії, нападу на Польщу.

Риторика та сама – якщо агресор з кривавими зубами каже, що "не нападатиме, якщо ви щось не зробите", це свідчення того, що він вже готує цей напад, психологічно готується і готує всіх.

Однак чомусь західні медіа про цю "відправку" військ до Польщі" в промові Путіна не згадали, а також про виправдання Гітлера і насильницького нападу на Польщу.

Звичайно, інтерв'ю Путіна – кумедне, але він поширює свої наративи і вкладає їх в голови європейців і американців, а також Латинської Америки, умовного Півдня. Ми маємо поширювати своє, наразі цього немає, але ми працюємо в цьому напрямку.

Видається, що якраз в тому, що західні медіа не згадали про цей момент, і приховані ризики та загрози. Можливо вони не хочуть повністю "розлюднити" Путіна і визнати, що він є таким самим нацистом, диктатором як Гітлер. Можливо Путіну залишають люфт і можливість потім з ним, якби що, поговорити. Якщо колись будуть розмови про переговори, то удати, що цього не було. Чому вони це не так активно згадували?

У кожного свої інтереси і своя історична пам'ять. На США не нападав Адольф Гітлер і війна ніколи не йшла на їхній території. Поляки одразу відреагували, бо вони це пам'ятають, бо до них приїхали з одного боку нацисти, а з іншого боку червона армія. Їх поділили навпіл і вони втратили державу. У них є історична пам'ять.

Британці також згадали в іншому контексті, тому що вони підтримували Польщу, від самого початку і до самого завершення брали участь у Другій світовій війні. Вони "вписалися" за поляків, адже були їхніми союзниками від першого дня. Усі інші хочуть жити в комфорті свого сьогодення, і не розуміють, що третя світова війна вже фактично розпочалася. Зараз кожен вибирає місце, яке він в ній посідатиме, і роль, яку в ній відіграватиме, і з тими союзниками, яких зараз обирає.

Цікаво Війни пам’яті: чому скандальна заява та логіка Дуди небезпечні для самої Польщі

Тоді ніхто не хотів сваритися з Адольфом Гітлером, навіть британці. Але потім ситуація стрімко змінилася, і всі все зрозуміли, побачивши звірячий вищир, щелепи та ікла нацизму.

Якщо зараз Україну не підтримають і не нададуть їй всі можливості фінансові і військові для повної перемоги, то всі зможуть відчути цю "благодать" від "благих намірів" Путіна. Сподіваюся, що до цього не дійде.

Є інформація, що наше політичне керівництво має намір створити новий орган – Міністерство інформації і пропаганди. Можливо це буде спільний орган з Міністерством культури і інформації. Але інформуванням і поширенням власних наративів треба займатися на державному, персональному рівні, а також на рівні народної і культурної дипломатії.

Коли українці зазнають нападів в Європі тільки через українську мову чи через Тризуб на своєму шевроні, це свідчить про те, що наративи росіян, про те, що ми нібито "націоналісти", "людожери", що "хлопчика в трусіках розп'яли у 2014 році", працюють і вони доходять до європейців.

А наші наративи доходять, але, на жаль, не так потужно, тому над цим треба працювати нам всім – журналістам, військовим, дипломатам, культурним діячам і політикам.

Тут можна згадати фразу, перефразовуючи її, якщо не будеш слухати і довіряти своїм журналістам, то доведеться слухати чужих пропагандистів. Тому що інформаційна війна і зброя, особливо у межах гібридної війни, яку Росія веде проти України та усього цивілізованого світу, не менш потужна.

Зауважу, таке: якщо не довірятимеш своїм журналістам, потім довірятимеш Симоньян і Скабєєвій. Так само, якщо зараз не будеш служити власному війську, то потім служитимеш у війську окупанта. Вони прийдуть та скажуть, от тобі російський паспорт, автомат і пішли на "м'ясний штурм".

Так, як оця російська 155 бригада морпіхів, яку висміюють, що їх після кожного розгрому відновлюють і знову відправляють на штурм. Там ніхто нікого не питає, немає дискусії по три місяці, обговорень, в якому вигляді вручати повістки, там взагалі цього немає. Там з 21 вересня 2022 року ні на день не зупинялася мобілізація.

Ми з колегами-військовослужбовцями розмовляємо про те, що Україні потрібна негайна мобілізація – про це говорив попередній головком Валерій Залужний напередодні 2024 року. Це було у середині грудня 2023-го. Зараз – майже половина лютого, а в нас попередній законопроєкт повернули, новий законопроєкт пройшов лише перше читання. Він може бути ухвалений і підписаний до кінця лютого, а потім ще треба провести мобілізацію, вишкіл бійців.

Ми багато говоримо з цього приводу, але час втрачається. Росіяни тим часом вчаться, мобілізуються, і за ці два роки російська армія стала фаховішою. По той бік фронту теж воюють не ідіоти, і нам треба це усвідомити і готуватися до цього.

Вони адаптовуються до нових викликів, змінюють тактику під час боїв і штурмів, зокрема на Авдіївському напрямку. Один з командирів загону "Вовки Да Вінчі" говорить, що нам потрібно хоча б 250 тисяч українців мобілізувати упродовж цього року. Ми встигнемо це зробити?

З огляду на масштаби нашої країни, разом Кримом та Севастополем у нас 27 регіонів. Нехай в Криму і Севастополі ми не можемо провести мобілізацію, навіть якщо включити Луганську і Донецьку області, все одно залишається 23 регіони. Якщо потрібно 250 тисяч, це означає треба мобілізувати по 10 тисяч з кожного регіону України.

Таку кількість людей цілком можливо мобілізувати за кілька місяців. У нас достатньо велика країна і маємо багато патріотичних людей і військовозобов'язаного віку.

Однак, на жаль, у нас зник загальнодержавний патріотичний наратив щодо того, що чоловік має насамперед захищати свою родину, своє місто, свою державу. У нас зараз не модно бути захисником, військовим, а стало модно бути ухилянтом.

Кожного дня в соцмережах з'являються поради, як себе вести на ВЛК, для того, щоб не піти служити в армію, як переплисти Тису на матраці, скільки треба заплатити прикордонникам, скільки треба заплатити за довідку тощо.

Не пропустіть Від повістки – до "полігону": як відбувається процес мобілізації в Україні покроково

У нас немає загальнонаціонального духу патріотизму і духу захисту своєї Батьківщини, на жаль. Звичайно, в значної частини населення – в українських чоловіків, в українських родинах він є. Але сформованого загального наративу, що ухилянство – це зло і злочин в умовах війни, – немає. Так само як розуміння того, що ті, хто виїхав і незаконно перетнув кордон, фактично – не де-юре, а де-факто – є злочинцями щодо своєї держави.

У нас модно бути ухилянтом, виїхати за кордон і жити на соціальні виплати в США, Німеччині або Великій Британії. Таким чоловікам не соромно виставляти фотографії та відео зі свого перебування там.

Пам'ятаєте, був такий спортивний журналіст Роман Кадємін, який працював на Льовочкіна, Фірташа і на російській "Перший канал", який був співвласником українського каналу, де той журналіст вів новини. Тепер він живе, здається, в Німеччині та поширює відео в TikTok, і запитує в ньому: "А за що воювати?". Він запитує – "За корупцію, яка є в Україні?". Можливо у нас корупція і є, але в нас іншої країни немає – з корупцією ми потім поборемося, однак зараз маємо відстояти честь країни.

Також Кадємін розповідає, як йому за кордоном "не солодко", мовляв, "не треба нам заздрити, нам теж тут нелегко". Цей ухилянт у 2018 році вів телетрансляції з Чемпіонату світу з футболу, який проходив в Росії – вона вже на той час окупувала український Крим і половину українського Донбасу. Тепер він нас "вчить", що краще не воювати. Він каже у своїх відео, що "вибір є завжди, краще вибирайте себе", тобто виїжджайте за кордон і будьте такими як я, а потім вирішуватимете, що тут за кордоном робити, де немає ракет і російської агресії.

Україні потрібна мобілізація
Україні потрібна мобілізація / Getty Images

Такі заклики відбуваються не без участі російських спецслужб, адже деморалізація суспільства – це перше завдання росіян в Україні. Деморалізувати чоловіче населення, жіноче населення, щоб чоловіки не йшли в армію, ухилялися, щоб жінки виїжджали за кордон, і тоді нас голими руками можна буде взяти.

Проте сподіваюся, що у нас достатньо розуму і знання історії для того, щоб не вестися на ці розповіді зрадників, ухилянтів. Українська контррозвідка і спецслужби мають подібними відео зайнятися і особами, які ці відео поширюють.

Також важливо пам'ятати, що після нашої перемоги ця вся нечисть повернеться сюди, бо їм там справді непросто. Треба пам'ятати поіменно, хто зараз закликає ухилятися, виїжджати й здавати Україну ворогу, щоб він її взяв своїми чорними кривавими руками. Однак цього не буде однозначно.

Можливо, я трохи агресивно сказав, але хочу наголосити, що все буде добре. Україна має всі шанси на перемогу.

Я читав статтю Залужного, яка вийшла наприкінці грудня 2023-го. Зараз прийшов новий Головнокомандувач Олександр Сирський. Думаю, що зараз війна піде новими сучасними методами. І ми будемо вести вже сучасну війну XXI століття з меншим безпосереднім контактом, з використанням різних безпілотних апаратів, технологічних штук.

В останньому інтерв'ю Кирило Буданов сказав, що росіяни видихаються, і навесні буде наш хід. Цим треба скористатися по максимуму.