Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен розповів історію, як Росія отримала запрошення стати частиною НАТО. Але відмовилася. Про це він розповів під час участі в програмі The Late Show with Stephen Colbert.

Під час розмови з журналістом зайшла мова за Росію та НАТО. Ентоні Блінкен вкотре нагадав, що НАТО – це оборонний Альянс. І він ніколи не вів війну з Росією. І агресивних планів щодо Росії теж ніколи не було.

Важливо Росія лякає Фінляндію "сюрпризом", який готує у відповідь на вступ до НАТО

Саме тоді Стівен Кольбер і запропонував "запросити Росію стати членом НАТО". Ентоні Блінкен відповів, що у 1990-х роках так ідея і справді була.

"Росіяни вирішили, що це не те, що вони хочуть робити", – так підсумував цю історію Ентоні Блінкен.

Правда він не уточнив, чи Росія отримувала офіційну пропозицію, чи це було лише на рівні розмов.

Путін все робить для посилення НАТО

Під час розмови згадали й про роль російського диктатора Володимира Путіна у посиленні НАТО. Попри усі його намагання послабити Альянс, саме війна проти України ще більше згрупувала країни-члени НАТО. А невдовзі їх може стати ше більше, адже свої заявки на вступ подали Швеція та Фінляндія. Остання має понад 1300 кілометрів спільного сухопутного кордону з Росією. Саме наближенням НАТО до кордонів Росії й лякав Кремль своїх громадян.

"Путін зумів прискорити все, чому він намагався запобігти. Він хотів не допустити розширення НАТО з Україною. Тепер це розширення з Фінляндією та зі Швецією. Він хотів розділити Захід, розділити Альянс. Тепер вони об’єднані більше, ніж будь-коли. І, як я сказав, він хотів підпорядкувати Україну, зробити її частиною Росії. Цього не станеться. Тож усе, що ми бачимо, – це те, що Путін досягає прямо протилежного тому, що він каже, що він хоче", – відзначив Ентоні Блінкен.

Водночас Туреччина висунула низку вимог щодо вступу Швеції та Фінляндії до НАТО: ЗМІ дізналися деталі

Росія проти НАТО

НАТО було створено після Другої світової війни – 4 квітня 1949 року. Його створили країни Західної Європи та США, щоб протистояти амбіціям СРСР з поширенням комунізму на інші країни. Вже тоді під радянською окупацією опинилася Чехословаччина, а в Східному Берліні розпочала блокада. На світ опускалася "залізна завіса".

У відповідь на це в 1955 році Радянський Союз створив так звану Організацію Варшавського договору, куди увійшли країни соцтабору. За цей час відзначилися лише тим, що зо СРСР двічі вторгався до країн-учасників – у 1956 році до Угорщини, а в 1968 році – до Чехословаччини. ОВД розпався в 1991 році незадовго до кончини Радянського Союзу.

Та саме НАТО називали головним ворогом для ОВД. І цю ідею росіянам продовжували розказувати вже після розвалу СРСР, зробивши Альянс чи не головним суперником для Росії.

Хоча інші колишні країни ОВД були іншої думки щодо НАТО. Ще в 1999 році членами НАТО стали Польща, Чехія та Угорщина. А у 2004 році до Альянсу приєдналися Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія та Словаччина.

На заміну ж ОВД вже Росія вирішила створити Організацію договору про колективну безпеку – ОДКБ. Правда увійшло туди лише шість країн колишнього СРСР. Окрім самої Росії, це були Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Створили його в 1992 році.

При цьому сама Росія активно співпрацювала з НАТО після розпаду СРСР. Вона була членом програми "Партнерство заради миру". Згодом навіть була створена Рада Росія – НАТО. У Москві діяла Військова місія зв'язку НАТО. У деякі роки Росія мала більше спільних програм з НАТО, аніж Україна.

Стосунки між ними погіршилися, коли у 2008 році Росія напала на Грузію. Альянс засудив цю війну. Але у 2009 році співробітництво було відновлено.

І лише після того, як Росія у 2014 році розпочала війну проти України, коли окупувала Крим, визнавши його своєю територією, 1 квітня на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі альянс оголосив про припинення цивільного та військового співробітництва з Росією