Ранок 8 липня став справжнім жахом для України, особливо для мешканців Києва, Кривого Рогу та Дніпра через масований російський обстріл. Десятки людей загинули, а сотні – постраждали. Зокрема російська ракета Х-101 влучила у дитячу лікарню "Охматдит".

Того ж ранку Президент України Володимир Зеленський був у Польщі, де підписав з прем'єром Дональдом Туском безпекову угоду. Одним із положень стали напрацювання для того, аби Польща могла збивати російські ракети та дрони, запущені в її напрямку.

Та одразу ж питання викликала можливість реалізації цього. Теоретично Польща має всі можливості та засоби, однак фактично потрібна політична воля. І не тільки Варшави, але й НАТО. Однак Генсек Альянсу Єнс Столтенберг уже заявив, що ні Польща, ні будь-яка інша країна-союзник не збиватиме російські ракети, позаяк це означатиме ескалацію та вступ у війну.

Чи може Польща справді збивати російські цілі над Україною та чому Варшава ініціює це – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Зверніть увагу Легендарні "Томагавки" повертаються у Європу: чому Росія їх так боїться та чи отримає Україна

15 листопада 2022 року. Росія здійснює одну з наймасовіших атак на українську енергосистему, застосувавши 96 ракет. Тоді постраждали не лише українці, але й поляки. Унаслідок падіння ракети у польському селі Пшеводув загинули двоє людей.

Пізніші розслідування дійшли до висновку, що впала ракета української ППО. Однак це не знімає провини з росіян, адже ситуація в такому випадку виходить наступна – російська ракета летіла в напрямку Польщі, сили ППО спробували її перехопити. Ворожа ракета маневрувала, а ракета ППО – ні. Чи можна було уникнути цієї трагедії? Так. Якби Польща самостійно могла знищувати цілі, які летять до її кордону.

Падіння ракет в Пшеводуві
Наслідки падіння ракети в Пшеводуві у листопаді 2022 року / Фото KPRP

24 березня 2024 року. Чергова російська масована атака. Одна з ракет залітає у повітряний простір Польщі та перебуває там 39 секунд. Польська авіація, яку щоразу підіймають у повітря через масовані удари Росії по Україні, спостерігає за цим. Ракету не перехопили, бо, як кажуть у Польщі, вона для країни не становила загрози.

Саме тому під час напрацювання безпекової угоди між Києвом та Варшавою остання ініціювала домовленість про збиття російських цілей у повітряному просторі України, якщо ті летять у напрямку кордону. Це виключно польський інтерес убезпечити себе від подібних прецедентів. Однак у цьому випадку інтереси України та Польщі схожі – убезпечити себе.

Одразу ж після підписання безпекової угоди між Україною та Польщею, Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс не буде втручатися у війну й збивати російські ракети над Україною. А оскільки Польща є членом НАТО, то її це теж стосується. За словами Столтенберга, якщо Польща почне збивати ракети над Україною, то це буде втручанням у війну.

НАТО буде підтримувати Україну і ми зараз збільшили свою підтримку, зокрема коштом різних систем ППО. Звісно, F-16 також є важливим в цьому контексті. Ми надамо і більше наземних систем ППО і боєприпаси до тих, які є,
– наголосив Генсек Альянсу.

НАТО виступає проти будь-яких дій, які можна розцінювати як залучення Альянсу у війну. І це відбувається паралельно з тим, як Росія заявляє, що веде війну проти НАТО і "колективного Заходу", а в Європі все частіше говорять про те, що велика війна неминуча і потрібно готуватися.

Проти виступають і окремі країни-члени Альянсу. Наприклад, у США впевнені, що дозвіл для Польщі збивати російські ракети над Україною призведе до ескалації, яка принесе шкоду всім.

Ми хочемо шукати способи зробити Україну ефективною, але ми не хочемо ескалації. Це було б не добре для українців, це було б не добре для поляків, це було б не добре для всіх,
– заявив речник Білого дому з питань нацбезпеки Джон Кірбі.

Чи справді Альянс боїться, що залучення сил ППО члена НАТО, тобто Польщі, може загострити ситуацію? Не зовсім, адже світ уже неодноразово бачив, що так звані "червоні лінії" Москви залишилися тільки погрозами, а раніше ескалацією вважали надання Україні бронетехніки, ЗРК Patriot чи F-16.

Та Альянс опирається, бо залучення Польщі до захисту хоча б частини повітряного простору України може мати наслідки. До прикладу, росіяни періодично порушують і повітряний простір Румунії, тому Бухарест слідом за Польщею може ініціювати захист повітряного простору України в прикордонних районах Одеської області.

Ба більше, Молдова може звернутися до Румунії за захистом повітряного простору, який найчастіше з-поміж сусідніх країн нашої держави порушує Росія.

Російські ракети в Молдові
Уламки ракет на території Молдови у серпні 2023 року / Колаж 24 Каналу

Проте можна припустити, що Варшава була абсолютно усвідомлена того, що Альянс виступить проти ідеї залучення до збиття російських ракет та дронів над Україною, навіть якщо ті летять до Польщі. Тоді ж постає питання – чому Польща таки ініціювала цей пункт в безпековій угоді з Україною?

Ймовірно, "напрацювання", які прописані в угоді, означають не в останню чергу переконати союзників у необхідності цього кроку. Позиція чинного Генсека Альянсу непохитна, однак чи вдасться Польщі переконати Марка Рютте, який у жовтні очолить НАТО – залишається тільки припускати.

Президент України Володимир Зеленський під час пресконференції на День Державності пояснив, що для декотрих країн питання збиття країною НАТО ракет над Україною є "червоними лініями", тому зараз триває робота в цьому напрямку.

Мені здається, що цей скепсис країн має зменшуватися, бо якщо ми не захистимо наші газосховища, то ці країни в опалювальний сезон залишаться без газу. Найближчі наші сусіди. Ми підписали з Польщею двосторонні гарантії безпеки, де є технічний розгляд цього питання. Ми підняли цю тему і підняли її юридично,
– наголосив Зеленський.

Водночас Володимир Зеленський переконаний, що рішення щодо перехоплення російських ракет над Україною країною НАТО має бути ухвалене одноголосно всіма союзниками, але кожній країні надіслано заклик допомогти та посприяти цьому.

Одним із перших на цей заклик відреагував канцлер Німеччини Олаф Шольц під час Саміту Європейської політичної спільноти у Великій Британії. Щоправда, глава німецького уряду відповів відмовою, посилаючись на позицію США.

Я бачу такий консенсус, що про такі кроки (збиття російських ракет над Україною – 24 Канал) не може бути й мови, і США також дуже чітко висловилися щодо цього,
– заявив Шольц.

У безпековій угоді між Україною та Польщею поки що відсутні конкретні напрацювання щодо того як Польща навіть теоретично може збивати російські дрони та ракети, адже "запущені в напрямку Польщі" – доволі загальне позначення.

До прикладу, якщо ракета уже перебуває на сході Львівської області й тримає західний курс – чи є вона вже загрозливою для Польщі? Чи тільки в прикордонних районах?

Тому зараз можна оцінити тільки теоретичні можливості. Заступник Генерального директора компанії із виробництва засобів радіоелектронної боротьби, експерт з авіації Анатолій Храпчинський у коментарі 24 Каналу пояснив, що Польща має можливості збивати російські цілі над Україною на максимальній відстані до 165 – 185 кілометрів за допомогою ЗРК та авіації без входження в український повітряний простір.

Тобто мова йде про повне покриття простору над Львівською та Волинською областю та навіть частково Рівненською, Тернопільською й навіть Івано-Франківською.

Якщо ми кажемо про максимальну зону ураження, якщо засоби протиповітряної оборони розташовані в Польщі, то це 165 – 185 кілометрів. Це те, що можуть покрити як наземні, так і повітряні засоби ППО. Щодо виявлення, то це може бути відстань до 600 кілометрів за рахунок використання засобів радіолокації на кшталт AWACS, що дозволить передавати інформацію про те, що летить і куди та сповіщати, наприклад, Повітряні сили для того, аби вони працювали наземними засобами, які розташовані в цій зоні,
– наголосив Храпчинський.

Звісно, це можливо за умов, якщо польські ЗРК, засоби радіолокації та авіація працюватимуть в максимальному наближенні до українського кордону. Однак це план максимум.

План мінімум може передбачати роботу польської ППО в зоні на відстані в кілька десятків від кордону, наприклад 30 – 50 кілометрів. Та поки це все теорія. Анатолій Храпчинський зазначає, що юридично складно буде дати початок такій роботі, проте є й інші варіанти.

Коли Росія почала повномасштабну війну, в НАТО почалися серйозні дискусії про те, чи готовий Альянс до того, що зараз відбувається в Україні? Тому в серпні 2022 року Німеччина ініціювала проєкт ESSI або ж "Небесний щит Європи". Щоправда, ця ініціатива має чимало проблем.

Більше про ініціативу тут Небесний щит: чому Європа хоче створити свій "Залізний купол" і яка користь з цього Україні

Спершу до неї не бажала долучатися Польща, а також виступала проти Франція. Офіційний Париж наполягав та продовжує наполягати на тому, що Європі треба робити акцент на формуванні повітряного щита з власних систем ППО – на кшталт SAMP/T – спільної розробки Франції та Італії.

Так чи інакше, зараз до ініціативи доєдналася 21 країна і, ймовірно, до кінця 2024 року також долучаться Греція і Туреччина.

Здавалося б, до чого тут Україна, якщо основна мета цього проєкту – захист повітряного простору країн-членів НАТО. Однак не все так просто – до цієї угоди доєдналися нейтральні та позаблокові країни, такі як Австрія та Швейцарія. Адже це не військова, а оборонна ініціатива, спрямована на захист неба країн Європи. Тобто доєднатися можуть не лише країни НАТО.

18 липня Урсулу фор дер Ляєн переобрали на посаду президентки Єврокомісії. На наступний термін вона пропонує збільшити європейські видатки на оборону, ба більше, зокрема і розглядає питання спільного захисту неба у межах проєкту Європейський повітряний щит.

Всі ми добре знаємо, що наші витрати на оборону є надто низькими та неефективними. Наші зовнішні витрати занадто великі. Тому, ми повинні створити єдиний ринок оборони. Ми повинні інвестувати більше у висококласні оборонні можливості,
– наголосила фор дер Ляєн.

Анатолій Храпчинський переконаний, що найбільш перспективним буде долучення України до такої ініціативи, адже наша країна може дати партнерам неоціненний досвід, бо тільки наша країна перехоплювала такі ракети як Х-101, Х-47 "Кинджал", "Калібри", "Іскандер-К" та "Іскандер-М" і навіть Х-22.

Жодна європейська країна не збивала ракети Х-101 або Х-555, а Україна збивала, має досвід, тому ми можемо надати передати його, а вони (партнери – 24 Канал) можуть надати нам певне обладнання. І тоді можна казати, що створені ініціативи, яка буде передбачати сумісне використання певних обсягів військової техніки для того, щоб захищати повітряний простір не тільки України, а і Європи,
– наголошує Анатолій Храпчинський.

Експерт переконаний, що створення єдиної оборонної ініціативи буде юридично простішим, аніж залучення Польщі до збиття російських ракет і дронів над Заходом України, адже мовиться про структуру, що займатиметься захистом неба Європи. Ба більше, український досвід тут буде доволі корисним для інших країн. Крім того, така ініціатива означає, що як Україна може патрулювати небо, наприклад, Балтійських держав, так і вони можуть патрулювати наше.

Та питанням тут все одно залишається політична воля, адже досі є чимало політичних лідерів, які вважають такий крок "зіткненням з Росією" і водночас продовжують говорити про його неминучість. І скільки б ці дискусії не тривали, росіяни продовжують терор цивільного населення України.