Так, станом на 28 листопада шторм набешкетував у Криму на майже 500 мільйонів рублів. Втім, підрахунок збитків ще не завершено.

Дивіться також Новий циклон і проблеми зі світлом: у Центрі дослідження енергетики сказали, до чого готуватися

Де руйнувань найбільше

За словами окупаційного глави МЧС Криму Сергія Садаклієва, сума збитків зросте як мінімум удвічі.

Також він розповів, які регіони постраждали від шторму найбільше. Це Євпаторія, Чорноморський та Сакський райони, частково пошкоджені Ленінський та Бахчисарайський.

За словами місцевої влади, наразі 127 населених пунктів залишаються без водопостачання, 55 тисяч кримчан сидять у темряві, 85 будинків підтоплено.

Журналісти зазначають, що підтвердити дані Садаклієва з незалежних джерел неможливо.

Море зробило Кримський міст вразливим для дронів

Після низки успішних атак України по Кримському мосту, а також вдалі полювання на судна Чорноморського флоту, окупанти побудували оборонні споруди, аби захистити свої кораблі від морських дронів, зокрема, у районі Севастопольської бухти.

Однак, як стверджують Osint-аналітики, шторм знищив усі загородження росіян. Водночас, експерти допускають, що окупанти самі могли зняти оборонні споруди, аби ті не зазнали ушкоджень.

Аналітики зазначають, що коли конструкції справді змило, то російський флот став вразливішим для атаки українських дронів.

В ISW оцінили, чи впливає шторм на військові дії

Як повідомляють в Інституті вивчення війни, погодні умови зменшили темп бойових дій, однак не припинили їх.

  • Негода передусім вдарила по логістиці та інфраструктурі багатьох районах прибережної південної Росії та окупованої України. Йдеться, зокрема, про райони Краснодарського краю, зокрема – біля Сочі, Анапи, Геленджика, Новоросійська та Таупсе.
  • Очікується, що загроза мін у Чорному морі зросте як для військових, так і для цивільних суден найближчими днями, оскільки шторм розсіяв мінні поля, спричинивши дрейф вибухівки по всьому північно-західному Чорному морю.
  • Українські сили скористалися умовами недостатньої видимості для закріплення позицій на лівому березі Дніпра.
  • На Таврійському напрямку через негоду росіяни зменшили використання артилерії у півтора раза, а безпілотників – у шість разів. Втім, окупанти продовжують посилено використовувати авіацію на Авдіївському напрямку.
  • Аналітики вважають, що складана зима змусить обидві сторони робити ставки на наземні атаки за участі піхоти через брак можливостей повітряної розвідки та артилерійської корекції.