21 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції, а 21 листопада 2013 року – початок Революції Гідності. 24 канал вшановує пам'ять усіх українських героїв та згадує складний та тернистий шлях до свободи.

Читайте також 9 років боротьби за Свободу і Гідність: чому у пам'ятний день артисти одягають жовті стрічки

Право на повстання

Ці події довели, що Україна та українці ніколи не будуть коритися тиранії, не схилять голову перед тираном й захищатимуть свою волю до останнього.

Право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу,
– стаття 5 Конституції України визначає право народу на повстання.

Готовність силою боронити свою Свободу та Гідність – важлива риса вдачі українців. Так було завжди.

На відміну від сусідньої Росії, слова про те, що "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ" – не є пустою графоманією і зневажати її не можна. Якщо ти робиш це – будь готовий тікати з ганьбою до Ростова.

Історична правда

Те ж стосується і зовнішньої загрози. Україні дуже не пощастило з північним сусідом – імперська Росія зробила частиною своєї національної ідеї мрію про загарбання України й планомірно реалізовувала її протягом багатьох століть. Сили були нерівними, проте, українці не корилися й завжди давали бій.

Не забувайте Як Москва нищила Україну та українців

Так було 500 років тому, коли українці, литовці, білоруси й татари об'єдналися, щоб розгромити московські орди в битві під Оршею.

Битва під Оршею / полотно німецького художника Ганса Креля / ілюстрація Cyfrowe Muzeum Narodowe w Warszawie

Так було й в часи Козаччини, коли українське військо гетьмана Виговського разом зі союзниками-кримцями знищили еліту армії окупантів-московитів у битві під Конотопом в липні 1659 року.

Так було й у наступні роки. Українці добре пам'ятають злочини росіян на нашій землі: різню в Батурині, руйнування Січі та перетворення вільних людей на рабів, спроби знищення української мови та культури та намагання перетворити вільних українців на покірних малоросів.

Українці нічого не забули й у 1917 році, коли піднялися на новий бій за Свободу та Гідність. Він тривав понад десять років. І навіть після того, як щойно відновлену українську державність знищив російський чобіт, українці не скорилися й продовжили боротьбу. У 20-х і на початку 30-х років 20 століття, українці не раз повставали проти тиранії Москви. А в Кремлі, щоб придушити спротив, вдалися до нового геноциду – Голодомору.

До теми Історія України: що читати, дивитись та слухати

Жертвами сталінського терору стали мільйони українців. Втім, зламати дух вільних людей не міг навіть Сталін. Боротьба за Свободу продовжилась і в роки Другої світової, в українських лісах затятий збройний спротив тривав до середини 50-х.

Українські титани духу з гідністю жертвували собою заради України та її волі. Василь Стус, Петро Григоренко, Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, Алла Горська, Олекса Тихий та багато інших героїв свідомо відмовились від ситого радянського життя заради боротьби. Дехто заплатив за свої переконання власним життям.

Естафету підхопила українська молодь. У 90-му вперше полем битви за Свободу та Гідність став Майдан – майбутній Майдан Незалежності. Саме там відбулося гартування героїв Революції на граніті.

Усі жертви виявились недаремними – у 1991 році незалежність України було відновлено.

Боротьба триває

На жаль, хижий сусід не відмовився від загарбницьких планів щодо України. Для Росії незалежність України була й залишається геополітичною катастрофою.

У Москві вважали і досі вважають, що без України неможливий імперський російський проєкт, а тому ледь не з перших днів відновлення української незалежності, поновилася гібридна війна Росії проти нашої держави. Вона мала різні форми та фронти.

Розлого Як Росія 30 років намагалася знищити українську державність

Росія всіма силами намагалася знову підкорити собі українців. Для цього в хід йшли телебачення, зірки естради та кіно, шантаж газом і продуктові війни, розбірки щодо Чорноморського флоту, провокації, теракти, активізація п'ятої колони й агентів впливу, підкуп еліт і медійні атаки.

Для підкорення України навіть було створено власного "маньчжурського кандидата" – Януковича. Разом із ним Росія запустила технологію сегрегації України та поділ її на частини.

Російський політтехнологічний проєкт провалився і в 2004, і в 2014 роках. Тоді Росія наважилась на пряму агресію. Навесні 2014-го росіяни окупували Крим і частину Донбасу. Всупереч сподіванням Росії та прогнозам усього світу Україна не скорилася, у страшних боях 2014 і 2015 років постала нова українська армія. Героїчна оборона Донецького аеропорту стала легендою й взірцем стійкості та мужності українців.

Остання битва

24 лютого 2022 року почався новий етап протистояння. Росія скинула на українців усю свою міць та потужність, потужність "другої" армії світу. Російські ракети і снаряди впали на мирні українські міста й села. І знову, всупереч усім прогнозам Україна не скорилася лютому ворогу, вистояла і завдала удар у відповідь. А потім ще один. І ще багато разів.

Читайте також Фальсифікатор історії: де, як і чому Путін набрехав у скандальній статті

День Гідності і Свободи нині українці зустрічають, як і належить, з високо піднятою головою. Напередодні вторгнення ніхто на Заході не давав нам і тижня, а росіяни взагалі планували вже за 3 – 4 дні парад на Хрещатику. Ніхто, крім нас.

Нині вже ні в кого в світі немає сумнівів, що ми будемо битися до останнього, до перемоги. Немає ілюзій і в росіян. Нині Росія втратила більшу частину свого війська та майже усю сучасну техніку. Ані вогняні вали, ані ракетний терор, ані відкритий геноцид і депортації не зламали українців.

Можна мати гідність, але не мати свободи. Можна мати свободу, але не бути гідним її. Це цінності, які найкраще розкриваються лише разом. Ось чому сьогоднішній день має подвійне ім'я. Бо Україна має і те, і інше. І ми не даємо ворогу їх у нас відібрати. Не лише сьогоднішній – кожен наш день нині боронять і творять гідні й вільні люди. Нехай так залишається й після нашої перемоги,
президент Зеленський пояснив, чому для України так важливі Свобода та Гідність.

Нескорені

Нині Україна перемагає Росію і звільняє загарбані ворогом українські землі. Так, це дається страшною ціною. За визволення Київщини, Харківщини, Луганщини, Донеччини, Запоріжжя і Херсона віддали свої життя тисячі найкращих синів України.

Їхні імена назавжди залишаться в історії, вони вже встали в ряд з іменами князя Святослава, гетьманів Сагайдачного і Хмельницького, полковника Болбочана, генерала Омеляновича-Павленка, Романа Шухевича та багатьох інших героїв, які не жаліли "душу й тілу за нашу свободу".

Їхніми іменами назвуть школи, вулиці і проспекти у Львові, Тернополі, Києві, Херсоні, Маріуполі, Донецьку, Луганську та Ялті. Завдяки їх жертві та подвигу наступні покоління українців знатимуть справжню ціну Свободі і Гідності.