Що таке "нульова" декларація
Станом на сьогодні юридичного поняття "нульової" декларації немає в українському законодавстві. Як розмовний цей термін вживається підприємцями відносно податкової декларації з відсутністю доходу (збитковістю).
Чітко виписаного єдиного законопроекту, за яким можна було б відслідковувати процес підготовки до "нульового" декларування, немає. Натомість законопроектів на цю тему є багато. Наприклад, на сайті ВР є законопроект 3662 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульової декларації, у січні 2016 включений до порядку денного. Нині він – на опрацюванні в Комітеті ВР.
Читайте також: Відтепер декларації високопосадовців можна переглянути у Telegram
Цей законопроект пропонує доповнити Податковий кодекс пунктом про те, щоб тимчасово встановити податок за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктом подання нульової декларації. Платниками податку в законопроекті називаються суб’єкти подання нульової декларації (згідно з законом про нульову декларацію, про який далі), які задекларували доходи, інше майно, майнові права. Об'єктом оподаткування податком є доходи, інше майно, майнові права, зазначені у нульовій декларації платника податку. При цьому податкові ставки – різні для кожної частини доходу. Зокрема, для об'єкта оподаткування вартістю до 25 мільйонів гривень – 1%, понад 100 мільйонів – 5%.
Але є велике "але" – цей законопроект посилається на "Закон про нульову декларацію". Один такий було внесено в парламент у грудні 2015 року, але у листопаді 2016 – відкликано. Іншого прийнятого закону про нульові декларації немає.
Якщо ж простими словами, то "нульова" декларація – це спосіб розказати державі про майно, яке у вас є, просто чесно повідомити про всі свої статки, заплатити на них податки, отримати гарантію держави, що ні за які з них вас не покарають як за незаконно набуті. Як далі з цими знаннями чинитиме держава – інше питання.
Навіщо потрібне "нульове" декларування
Петро Порошенко представляє "нульові" декларації як "можливість кожному українцю сплатити відповідний податок відповідно до закону, завести гроші в Україну, інвестувати їх в українську економіку і відчувати себе вільним громадянином вільної країни". На переконання президента механізм “нульової” декларації, дозволить захистити, в першу чергу, малий та середній бізнес. Зрештою, вважає гарант – не всі підприємці в Україні нечесні.
Дійсно, не всі. Проте, кажуть не згодні з думкою президента, під виглядом захисту чесного бізнесу "нульове" декларування цілком може вивести сухими з води корупціонерів.
Читайте також: Що може чекати на простих українців під час заповнення нульової декларації: у Раді дали прогноз
Народний депутат Дмитро Добродомов назвав нульове декларування для України сьогодні легалізацією награбованих коштів та відсутністю відповідальності за несплачені податки.
Нульова амністія (декларування) – це альтернативне декларування, яке дозволить всім легалізувати капітали і уникнути будь-якої відповідальності. Ви чесно декларуєте все, що у вас є (зокрема те, що приховували раніше), платите з цього фіксований податок, вам за це нічого не буде (держава гарантує відсутність покарання), і все починається з самого початку,
– пояснив він.
Не можна заперечувати, що нульове декларування – це один із інструментів для виведення бізнесу з тіні, адже в цьому разі держава отримує податки, відзначив Добродомов, але зауважив: політики та чиновники, які крали роками, по суті, зможуть не приховувати награбоване, і ніхто з них не спитає, адже держава гарантує відсутність покарання.
"Ми не можемо вводити нульові декларації зараз, а тим паче для всіх, адже на сьогодні ми маємо повну відсутність довіри до органу і до державної влади, які б займалася цими деклараціями. А в такому разі це не буде працювати на користь України", – констатував нардеп.
Читайте також: Порошенко планує звільнити від е-декларування посадовців держпідприємств
Голова Ради ГО "Громадський люстраційний комітет", координатор коаліції "Декларації під контролем" Олександра Дрік ще у 2016 році ставила такі питання щодо "нульового" декларування:
Припустимо, що таку нульову декларацію таки вводять. Хто буде суб'єктами? Чи буде це лише бізнес, чи також чиновники? Чи будуть в рівних умовах чиновники, які прийшли з бізнесу, і ті, що все життя були чиновниками? Це принципово різні речі, які не можна мішати в купу.
Припустимо, що цією нульовою декларацією дозволяється декларувати всі активи. Які саме активи? Чи тільки українські чи також закордонні? Чи вимагатиметься пояснення походження і вартість цих активів? Хто і як визначатиме вартість цих активів, а отже, розмір податку, який треба буде з нього заплатити? Чи декларуватимуться активи лише конкретної особи чи також його родичів?
Куди і на яких умовах декларація подаватиметься? Чи будуть вони перевірятись? Уявімо, що такий орган буде НАЗК — як подання нульових декларацій корелюватиметься з тими деклараціями, які відповідно до Закону "Про запобігання корупції" подаватимуться в систему е-декларування?
Чи ми побачимо ці декларації? Уявімо, наприклад, що такі декларації будуть непублічними. Виходить, що всі журналістські розслідування, як і систему е-декларування, як і нашу з вами, активісти, роботу з перевірки майна можна викинути на смітник. Бо будь-яке нововиявлене майно в результаті може виявитись разово задекларованим. Але як ми про це дізнаємось, якщо ця інформація не буде публічною?
Якщо суб'єкт подання цієї декларації звільнятиметься від будь-якої відповідальності, яким чином працюватиме відповідальність за законом "Про запобігання корупції" за неправдиві дані в деклараціях?", – роздумує Олександра Дрік.
На ці питання, наголосила Дрік, треба відповісти до внесення будь-якої подібної ініціативи на розгляд парламенту. Однак, внесений і відкликаний проект закону у ВР вже маємо. І є ще один, який не має сенсу без цього відкликаного. Як чинитимуть законодавці і президент далі, що і коли вноситимуть, невідомо. Але – президент закликав представників бізнесу долучитися до розробки відповідних документів і законопроектів.